Справа № 2а/1570/9051/2011
03 листопада 2011 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Чорноморсько - Азовське виробничо - експлуатаційне управління морських шляхів»до Державної служби геології та надр України, Державної організації «Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», Державної комісії України по запасах корисних копалин, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно -західного регіону Чорного моря про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання утриматися від здійснення певних дій та зобов'язання здійснити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Чорноморсько -Азовське виробничо -експлуатаційне управління морських шляхів»до Державної служби геології та надр України, Державної організації «Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», Державної комісії України по запасах корисних копалин, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно -західного регіону Чорного моря про визнання протиправними та скасування наказів Державної служби геології та надр України №43 від 27.07.2011 року, №48 від 05.08.2011 року, №57 від 11.08.2011 року, зобов'язання Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну комісію України по запасах корисних копалин, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля північно -західного регіону Чорного моря утриматися від вчинення дій щодо зміни надрокористувача родовища «Одеська банка» (Північна та Південна ділянки) у географічний координатах вказаних в спеціальному дозволі №445 від 09.02.1996 року виданого ДП «Чоразморшлях», зобов'язання Державну службу геології та надр України прийняти рішення про поновлення дії спеціального дозволу №445 від 09.02.1996 року, виданого на експлуатацію родовища «Одеська банка»(Північна та Південна ділянки) щодо подальшої розробки ДП «Чоразморшлях»родовища з видобування будівельного піску.
Ухвалою від 03 листопада 2011 року справу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 14 листопада 2011 року.
Разом з адміністративним позовом позивачем до суду подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, та відповідно до квитанції №3273 визначено та сплачено судовий збір у розмірі 98,50 грн. за п. 7 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання заяви про забезпечення доказів або позову.
В наданому до суду клопотанні, позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказів Державної служби геології та надр України №43 від 27.07.2011 року, №48 від 05.08.2011 року, №57 від 11.08.2011 року, заборони Міністерству екології та природних ресурсів України, Державній комісії України по запасах корисних копалин, Державній екологічної інспекції з охорони довкілля північно -західного регіону Чорного моря, вчиняти дії щодо погодження документів на надрокористування родовищем «Одеська банка»(Північна та Південна ділянки) у географічний координатах вказаних в спеціальному дозволі №445 від 09.02.1996 року виданого ДП «Чоразморшлях»та заборони Державній службі геології та надр України вчиняти дії щодо прийняття рішення про зміну надрокористувача родовища «Одеська банка»(Північна та Південна ділянки) у географічний координатах вказаних в спеціальному дозволі №445 від 09.02.1996 року виданого ДП «Чоразморшлях» до вирішення справи по суті.
В обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач зазначає, що у зв'язку з незаконним позбавленням ДП «Чоразморшлях»спеціального дозволу на користування надрами родовища «Одеська банка»(Північна та Південна ділянки) даний об'єкт може бути переданий іншому суб'єкту господарювання, що унеможливить захист та поновлення прав позивача. Крім цього існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, яка полягає у тому, що позивач у зв'язку з прийняттям відповідних рішень позбавлений права здійснювати законну господарську діяльність і для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Згідно ч. 4 ст. 117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ»при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Суддя, дослідивши надане позивачем письмове клопотання про забезпечення позову прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки заявником не подано вагомих доказів на підтвердження того, що права позивача можуть бути істотно порушено без вжиття заходів забезпечення позову, зокрема доказів, які б вказували на протиправність дій відповідачів.
Забезпечення адміністративного позову -це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.
Жодна із вказаних обставин, позивачем не підтверджена належними та допустимими доказами.
Вивчивши клопотання позивача, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що клопотання позивача не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 117, 118, 158-160, 165 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання Державного підприємства «Чорноморсько -Азовське виробничо -експлуатаційне управління морських шляхів»про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1