Справа № 2а-1178/10/1570
04 травня 2011 року.
16год.12хв. м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Гурченковій Г.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №б/н від 04.02.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_2Л -за довіреністю №8430/9/10-0 від 21.03.2011р., ОСОБА_3 -за довіреністю №22703/9/10-0 від 16.08.2010р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання нечинним рішення від 21.09.2009р. №0003872360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі сумі 66 329,00грн., -
До суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якому позивач просить суд визнати нечинним рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0003872360 від 21.09.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 66 329,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та неправомірність винесення ДПІ у Київському районі м.Одеси рішення №0003872360 від 21.09.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 66329грн. з огляду на невірне застосування діючого законодавства, оскільки спірні звітні чеки за 10.05.2009р. та за 21.07.2009р., на які, у т.ч., наголошується в Акті перевірки, були надруковані наступною датою, а саме чек за 10.05.2009р. був надрукований 11.05.2009р. о 10год.33хв., та звітний чек за 21.07.2009р. був надрукований 22.07.2009р. о 00год.17хв., з огляду на завантаженість, а також те, що піццерія - бар, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул..Преображенська,62, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 працює до останнього клієнта. Також, позивач посилається на те, що спірні чеки №0995 за 25.08.2009р. та №0996 за 26.08.2009р., на відсутність яких фахівці посилаються в акті перевірки, були роздруковані та зберігались у книзі обліку розрахункових операцій №1551003233/6. Також, позивач посилається на неправомірність застосування штрафних санкцій за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації, які передбачені п.12.ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», з огляду на те, що перевіряючими не були взяті до уваги акт інвентаризації від 30.04.2009р. та акти про списання товарів, зокрема, №003 від 07.07.2009р., №004 від 29.07.2009р. та №005 від 15.08.2009р.і відповідні розпорядження від 07.07.2009р. та від 15.08.2009р.
Відповідач - ДПІ у Київському районі м.Одеси проти позову заперечує з підстав, наведених у письмових запереченнях на позовну заяву (вихід.№10082/9/10-0 від 15.04.2010р.), посилаючись, зокрема, на правомірність винесення рішення №0003872360 від 21.09.2009р. про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій на суму 66 329грн., у зв'язку із порушенням позивачем вимог п.п.9,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР, та у зв»язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.10.2005р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №25560000000023332 та видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 серії В01 №342207.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Київському районі м.Одеси з 24.10.2005р. за реєстраційним №1890/29, що підтверджується наявною у справі відповідною Довідкою ДПІ у Київському районі м.Одеси №29-02/2099 від 24.10.2005р.
Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 27.08.2009р. на підставі направлень №6045/23-7017 від 21.08.2009р., положень Законів України від 4 грудня 1990року №509 - ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 1 червня 2000 року №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004року №637, була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Київському районі м.Одеси був складений акт №4503/15/32/23/НОМЕР_1 від 31.08.2009р. щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в якому, зокрема, встановлено порушення ФОП ОСОБА_4 вимог п.п.9,12 ст.3 Закону України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№265/95-ВР від 06.07.1995р., а саме встановлено факт не забезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій за 10.05.2009р. та за 21.07.2009р., не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків №0995 від 25.08.2009р. та № 0996 від 26.08.2009р. в книзі обліку розрахункових операцій, а також порушено облік товарних запасів за місцем реалізації згідно з відомістю.
На підставі складеного акта перевірки №4503/15/32/23/НОМЕР_1 від 31.08.2009р. ДПІ у Київському районі м.Одеси 21.09.2009р. було винесено рішення №0003872360, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 66329грн.(41527+23442+680+680).
Так, на думку суду, оскаржуване позивачем рішення №0003872360 від 21.09.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 66 329грн. винесено ДПІ у Київському районі м.Одеси правомірно, ґрунтовно та відповідно до приписів чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст.2 цього Закону фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; фіскальний звітний чек (Z - звіт) - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Відповідно до п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з ст.13 Закону України №265/95-ВР вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Закону такі вимоги визначено Постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002р. «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування».
Відповідно до п.1 Вимог дія цих вимог поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з п.2 Вимог у фіскальних вимогах поняття "фіскальні функції", "фіскальна пам'ять", "розрахункові операції", "реєстратор розрахункових операцій", "фіскальний режим роботи", "фіскальний звітний чек", "денний звіт", "контрольна стрічка" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Для цілей фіскальних вимог також використовуються такі поняття: фіскальна інформація - інформація про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор у фіскальному режимі роботи, що заноситься до фіскальної пам'яті цього реєстратора за підсумками дня або будь-якого іншого періоду; Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
Згідно з п.11 Вимог реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого), а відповідно до п.13 Вимог формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека. У п.17 Вимог визначено, що у чеку Z-звіту всі підсумки та суми обчислюються за зміну.
У Примітці 1 в Додатку до вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування визначено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.
Наведене підтверджується, у тому числі, і листом від 07.11.2002р. № 7501/6/23-2119 за підписом заступника Голови ДПА України ОСОБА_5, в якому зазначено, що вимога стосовно щоденного друкування Z-звіту повинна забезпечувати друкування таких звітів не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.
Разом з тим, судом встановлено, що всупереч наведених вище положень чинного законодавства, Z - звіт №0888 за 10.05.2009р., позивачем був роздрукований, зокрема, 11.05.2009р. о 10год.33хв., а Z -звіт №0960 за 21.07.2009р. - роздрукований 22.07.2009р. о 00год.17хв, що підтверджується наявною у матеріалах справ належним чином засвідченою копією книги обліку розрахункових операцій №1551003233 від 01.08.2009р.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р. (далі - Положення №637).
Пунктом 1.2 Положення №637 визначено, що: книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Порядок ведення книги ОРО регулюється розділом 7 вказаного Порядку. Зокрема, пп.7.5 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Згідно з п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Водночас, як з»ясовано судом та вбачається з наявної у справі належним чином засвідченої копії книги обліку розрахункових операцій №1551003233 від 01.08.2009р., на момент проведення перевірки у КОРО були відсутні фіскальні звітні чеки (Z -звіти) №0995 за 25.08.2009р. та №0996 за 26.08.2009р., що у тому числі підтверджується наявним у КОРО відповідним записом фахівців ДПІ у Київському районі м.Одеси 27.08.2009р. о 18:54год. про початок проведення перевірки та свідчить також про те, що останнім Z -звітом, відомості щодо якого наявні у книзі обліку розрахункових операцій, є Z -звіт №0994 за 24.08.2009р.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд доходить висновку щодо правомірності застосування ДПІ у Київському районі м.Одеси до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1360грн. з урахуванням положень п.4 ст.17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», приписами якої передбачено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, судом з'ясовано, що ДПІ у Київському районі м.Одеси правомірно застосовано до ФОП ОСОБА_4 штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 64969,00грн., за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що серед іншого підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними відомостями про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 27.08.2009р., підписаними працівником позивача (барменом) ОСОБА_6, оборотною відомістю щодо залишків алкогольної продукції, а також пояснювальною запискою ОСОБА_6, в якій останнім власноручно зазначено, що фактичні залишки товарів матеріальних цінностей на момент проведення перевірки загалом склали 30 066,00грн.
Згідно зі ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно зі ст.20 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, відповідно до ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку щодо правомірності та ґрунтовності застосування ДПІ у Київському районі м.Одеси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 66329,00грн., з вищенаведених підстав.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 66329грн., неправомірні, необґрунтовані, документально не підтверджені, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання нечинним рішення від 21.09.2009р. №0003872360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 66329,00грн., відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею «10»травня 2011р.
Суддя Харченко Ю.В.
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання нечинним рішення від 21.09.2009р. №0003872360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 66329,00грн., відмовити повністю.
10 травня 2011 року .
/