Справа № 2-а-2539/09/0770
Рядок статзвіту - 6.11
код - 03
17 березня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, представник - ОСОБА_1;
відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -
Відповідно до статті 160 частини З КАС України 17 березня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 березня 2010 року.
Позивач, Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені у розмірі 3959, 00 грн..
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у запереченні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності зі ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875, (далі Закон) для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Підприємства, установи, організації які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, а отже посилання відповідача на те, що він звертався до центру зайнятості про направлення інваліда трудовлаштування на увагу не заслуговує.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону (в редакції Закону №2960-ІУ від 06.10.05р.), вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить.
Підприємства щороку подають до відділень Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою що затверджується наказом Мінпраці.
Відповідачем подано до відділення звіт форма №10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2008 рік, з якого випливає, що відповідач вимогу Закону не виконав. Згідно рядка 03 звіту, кількість інвалідів які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 звіту, на підприємстві протягом 2008 року середньооблікова кількість інвалідів становила менше однієї особи.
Згідно ст. 20 Закону підприємства де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно- господарські санкції сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб, адміністративно - господарська санкція визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.
Отже, відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно- господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2008 році становила 7856 грн., то за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 3928 грн.
Однак відповідач цю суму до 15.04.2009 року, строк встановлений законом, самостійно не сплатив, за що йому нарахована пеня в розмірі 31 грн..
У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкти владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (89600 м. Мукачево, вул. Великогірська, 39, код ДРФО НОМЕР_1) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції та пеню у розмірі 3959 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн..
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шешеня О.М.