Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 вересня 2015 р. Справа № 805/3535/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Державне підприємство «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
26 серпня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі - Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Красноарміськвугілля» (далі - ДП Красноармійськвугілля»), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.04.2015 року по 30.06.2015 року в сумі 21 858,87 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що ДП Красноармійськвугілля» повинно щомісяця відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства. На час звернення до суду ДП Красноармійськвугілля» має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, яка утворилася за квітень-червень 2015 року в сумі 21 858,87 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги визнали у повному обсязі та не заперечували проти їх задоволення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.122, ч.ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснено в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Суд, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.
Державне підприємство "Красноармійськвугілля" (ідентифікаційний код 32087941) зареєстроване у якості юридичної особи 25 квітня 2003 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за № 1 259 120 0000 000014.
З 04 квітня 2003 року Державне підприємство "Красноармійськвугілля" перебуває на обліку в Управлінні як страхувальник за реєстраційним номером № 05-25-01-0725, що підтверджується відомостями з Реєстру страхувальників ДРСС.
Управління здійснило виплату та доставку пільгових пенсій працівникам Державного підприємства "Красноармійськвугілля", призначеної на пільгових умовах за Списком № 1.
В структуру ДП «Красноармійськвугілля» входить Відокремлений підрозділ «Стандарт» ДП «Красноармійськвугілля» (ідентифікаційний код 33504996), місцезнаходження якого: 85320, Донецька область, місто Димитров, вулиця Артема будинок 4С, без статусу юридичної особи.
Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з квітня 2015 року по червень 2015 року в сумі 21 858,87 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. (арк. спр. 13-16).
Крім цього, акт звірки розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період, підписаний посадовими особами Відокремлений підрозділ «Стандарт» ДП «Красноармійськвугілля» без зауважень (арк.спр.12).
Отже, відповідач був обізнаний про наявність у нього зобов'язань з відшкодування Пенсійному фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Доказів оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій чи сплати суми боргу до суду не надав.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень вищевказаного Закону.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
В абзаці четвертому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” чітко встановлений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 особам, зазначеним в розрахунках фактичних витрат, за період з квітня 2015 року по червень 2015 року у розмірі 21 858,87 грн., суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Державного підприємства "Красноармійськвугілля" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Красноармійськвугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області суму заборгованості з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 21 858 (двадцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 87 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова прийнята та підписана в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 23 вересня 2015року.
Суддя Шувалова Т.О.