17 вересня 2015 р. Справа № 804/10743/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
при секретарі судового засідання Шкуті А.А.
за участю представників:
позивача Задорожньої Т.І., Дмитренко О.О.
відповідача Волошиної В.В, Макушенцової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» до відповідача 1 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідача 2 Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України 11473978,00 грн., -
18 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство «ХайдельбергЦемент Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача 1 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідача 2 Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача 1, які полягають у відмові здійснити повернення позивачу надміру сплачених позивачем сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у непідготовленні та неподанні відповідачем 1 відповідачу 2, висновку про повернення позивачу надміру сплачених ним сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн. в порядку, встановленому чинним законодавством України, зокрема, ПК України;
- стягнути з Державного бюджету України через відповідача 2 - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» (поточний рахунок № 26008003143000 в ПАТ «ІНГ Банк Україна» м. Київ, МФО 300539) надміру сплачені позивачем суми грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн. (одинадцять мільйонів чотириста сімдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень 00 коп.);
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» (поточний рахунок № 26008003143000 в ПАТ «ІНГ Банк Україна» м. Київ, МФО 300539) сплачений позивачем судовий збір в сумі 633,36 грн. (шістсот тридцять три гривні 36 коп.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з наявністю надміру сплачених позивачем сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн., підприємство неодноразово зверталось до відповідача 1 із заявами про повернення надміру сплачених податків на розрахунковий рахунок, проте відповідачем 1 в порушення вимог чинного законодавства не здійснено жодних дій для здійснення такого повернення.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.
Представники відповідача 1 проти позову заперечили та просили у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне:
- підприємство зверталось до СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про повернення надміру сплачених коштів з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства листами: від 16.04.2015 № 996 (вх. 8561). Лист - відповідь від 05.05.2015 № 11674/10/28-01-20-03- 23; від 03.07.2015 № 1796 (вх. 1439). Лист - відповідь від 28.07.2015 № 4038/10/28-01-20-03-23.
- підприємство станом на 07.09.2015 року має переплату з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (код класифікації доходів бюджету 11024000) в сумі 11 473 978,00 грн.
- переплата утворилась за підсумками проведення «річного перерахунку» по декларації за 2014 рік № 9081485641 від 02.03.2015 року по строку сплати 11.03.2015 року:
- в 2013 році нараховано - 12203,2 тис. грн..; сплачено - 12203,2 тис. грн.;
- в 2014 році нараховано - 10640,8 тис. грн..; сплачено - 10640,8 тис. грн.;
- в 2015 році нараховано - (-) 9579,0 тис. грн..; сплачено - 1895,0 тис. грн.;
- по податку на прибуток приватних підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) підприємством було нараховано та сплачено:
- сальдо на 01.01.2013 - 5397,3 тис. грн., в 2013 році нараховано - 2056,5 тис. грн.; сплачено - 1104,2 тис. грн., проведено зарахування переплати в рахунок інших платежів в сумі 4445,0 тис. грн.;
- сальдо на 01.01.2014 - 0, в 2014 році нараховано основного платежу, штрафних санкцій та пені - 916,0 тис. грн..; сплачено - 916,0 тис. грн.;
- сальдо на 01.01.2015 - 0, в 2015 році нараховано - 0,5 тис. грн.; сплачено - 0,5 тис. грн.
Представник відповідача 2 до суду не прибув.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством «ХайдельбергЦемент Україна» були перераховані суми авансових внесків з консолідованого податку на прибуток в сумі 22 843 976,00 грн. Зокрема, протягом 2013 року позивачем були сплачені авансові внески з консолідованого податку на прибуток в сумі 12 203 198,00 грн., згідно:
- Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 р., Декларації з податку на прибуток (річна) за 2012 р., що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 17215 від 17.01.2013 р., в сумі 1 104 154,00 грн.;
- № 17401 від 12.02.2013 р., в сумі 1 104 154,00 грн.;
- № 17716 від 22.03.2013 р., в сумі 999 489,00 грн.;
- № 17907 від 25.04.2013 р., в сумі 999 489,00 грн.;
- № 18107 від 27.05.2013 р., в сумі 999 489,00 грн.;
- № 18244 від 07.06.2013 р., в сумі 200 000,00 грн.;
- № 18306 від 21.06.2013 р., в сумі 799 489,00 грн.;
- № 18549 від 25.07.2013 р., в сумі 999 489,00 грн.;
- № 18776 від 28.08.2013 р., в сумі 999 489,00 грн.;
- № 18961 від 26.09.2013 р., в сумі 999 489,00 грн.;
- № 19124 від 18.10.2013 р., в сумі 999 489,00 грн.;
- № 19269 від 07.11.2013 р., в сумі 500 000,00 грн.;
- № 19292 від 14.11.2013 р., в сумі 499 489.00 грн.;
- № 19471 від 12.12.2013 р., в сумі 500 000,00 грн.;
- № 19504 від 19.12.2013 р., в сумі 499 489,00 грн.,
долученими до матеріалів справи.
Сума консолідованого податку на прибуток за 2013 р., задекларована позивачем, становить 11 369 998,00 грн., згідно Декларації з податку на прибуток (річна) за 2013 р., долученої до матеріалів справи.
Відповідно, сума переплати позивача зі сплати з авансових внесків з консолідованого податку на прибуток за 2013 р. становить 833 200,00 грн.
Протягом 2014 р. позивачем були сплачені авансові внески з консолідованого податку на прибуток в сумі 10 640 778,00 грн., згідно:
- Декларації з податку на прибуток (річна) за 2013 р., що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 19643 від 15.01.2014 р., в сумі 500 000,00 грн.;
- № 19697 від 24.01.2014 р., в сумі 499 489,00 грн.;
- № 19898 від 21.02.2014 р., в сумі 500 000,00 грн.;
- № 19933 від 26.02.2014 р., в сумі 499 489,00 грн.;
- № 20161 від 26.03.2014 р., в сумі 114 300,00 грн.;
- № 20316 від 18.04.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 20551 від 27.05.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 20722 від 25.06.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 20928 від 28.07.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 21112 від 22.08.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 21347 від 25.09.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 21536 від 27.10.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 21742 від 24.11.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.;
- № 21938 від 23.12.2014 р., в сумі 947 500,00 грн.,
долученими до матеріалів справи.
Сума збитку, отриманого позивачем за результатами здійснення господарської діяльності в 2014 р. становить 277 211 340,00 грн., згідно Декларації з податку на прибуток (річна) за 2014 р., яка долучена до матеріалів справи.
Відповідно, сума переплати позивача зі сплати з авансових внесків з консолідованого податку на прибуток за 2014 р. становить 10 640 778,00 грн.
Загальна сума переплати позивача зі сплати з авансових внесків з консолідованого податку на прибуток за 2013 р. - 2014 р. становить (наростаючим підсумком) 11 473 978,00 грн.
16 квітня 2015 року позивач, згідно ст. 43 ПК України, звернувся до відповідача 1 з заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань» (вих. № 996 від 16.04.2015 року), в якій просив відповідача 1 повернути на поточний рахунок позивача переплату з авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн.
За результатами розгляду вказаної заяви, позивачем було отримано відповідь відповідача, викладену в Листі вих. № 11674/10/28-01-20-03-23 від 05.05.2015 року, в якій відповідачем 1 було запропоновану позивачу скористатися зазначеною переплатою з авансових внесків з податку на прибуток в рахунок наступних платежів, при здійсненні позитивних нарахувань авансових внесків з податку на прибуток.
03 липня 2015 року позивач вдруге звернувся до відповідача 1 з Листом вих. 1796 від 03.07.2015 року та заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (вих. № 1794 від 03.07.2015 року.)
Про результати розгляду Листа (вих. 1796 від 03.07.2015 року) та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (вих. № 1794 від 03.07.2015 року) відповідач 1 повідомив позивача Листом про повернення переплати (вих. № 4038/10/28-01-20-03-48 від 28.07.2015 року). В Листі від 28.07.2015 р. відповідач 1 запропонував позивачу використати зазначену переплату в рахунок сплати інших платежів до бюджету. Окрім цього в Листі, зазначено, що сплачені авансові внески набудуть статусу переплати у випадку, якщо нарахований позивачем податок на прибуток виявиться меншим за суму сплачених авансових внесків або діяльність позивача взагалі виявиться збитковою. Зазначено, що авансові внески є сумою узгоджених податкових зобов'язань й статусу переплати вони можуть набути тільки після того, як буде задекларовано менший податок на прибуток, ніж сума сплачених авансових внесків відповідно пп. 15.3.4 п. 153.3 ст. 153 ПК України. З моменту набуття сплаченими авансовими внесками статусу переплати до них можуть бути застосовані загальні правила щодо повернення або врахування надміру сплачених податків.
Також, в листі зазначено, що переплата по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11024000) станом на 27.07.2015 року згідно даних інтегрованої картки платника податків ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» (ЄДРПОУ 00292923) становить 11 473 978,00 грн., яка утворилася за підсумками проведення «річного перерахунку» по декларації за 2014 року № 9081485641 від 02.03.2015 року по строку сплати 11.03.2015 року.
Позивач вважає, що вказані вище дії відповідача 1, які полягають у його відмові здійснити повернення позивачу надміру сплачених ним сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн., суперечать нормам чинного законодавства України, зокрема, ПК України, а отже є протиправними. Крім того, позивач вважає, що протиправною є бездіяльність відповідача 1, яка полягає у непідготовленні та неподанні відповідачем 1 відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Головному управлінню Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (відповідач 2), висновку про повернення позивачу надміру сплачених ним сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн. в порядку, встановленому чинним законодавством України, зокрема, ПК України, у зв'язку з чим, звернувся до суду за захистом порушеного права.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
За змістом підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно пункту 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 ПК України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3). Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4).
В силу вимог пункту 43.5 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 цього Кодексу).
Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства Доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188 (далі - Порядок), визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.
Разом з тим, за змістом пунктів 9, 10 Порядку, надані податковим органом висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань реєструються територіальними органами Державного казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді. На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку, а саме: згідно з «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що листи СДПІ від 05.05.2015 року та від 28.07.2015 року не містять по суті відмови щодо здійснення повернення позивачу надміру сплачених позивачем сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн., а фактично лише інформують позивача про можливість використання зазначеної переплати в рахунок сплати інших платежів до бюджету, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача 1, які полягають у відмові здійснити повернення позивачу надміру сплачених позивачем сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн.
Суд зазначає, що єдиною перешкодою для не підготування та ненадання податковим органом до Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновків про повернення на користь позивача надміру сплачених сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн. - в даному випадку могла стати наявність у позивача, як платника податків, податкового боргу, який підлягає погашенню у першочерговому порядку порівняно з іншими напрямками повернення надміру сплачених коштів.
Проте, судом встановлено, та не спростовано відповідачем 1, що на час звернення до податкового органу із відповідними заявами про повернення надміру сплачених коштів заборгованість у позивача була відсутня.
Факт відсутності податкового боргу та наявності переплати підтверджується, в тому числі, Актом № 1928-20 від 30.06.2015 року, Листом № 11674/10/28-01-20-03-23 від 05.05.2015 року, Листом від 28.07.2015 року, які долучені до матеріалів справи.
Отже, на підставі наведеного, враховуючи те, що заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань містять в собі напрями перерахування коштів, що повертаються як надміру сплачені, а також те, що позивачем дотримано усіх вимог ст. 43 ПК України, суд вважає, що у Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС не було перешкоди для підготування та надання до Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновків про повернення на користь позивача надміру сплачених сум.
Оскільки нормами Податкового кодексу України не передбачено відкладення податковим органом прийняття рішення про задоволення вимог позивача щодо повернення коштів або про відмову у такому поверненні, а судовим розглядом спору у цій справі безспірно встановлено, що відповідачем 1 не вчинено передбачених законом дій щодо складення та направлення на адресу органів Державної казначейської служби відповідного висновку, суд, виходячи з приписів ч.2 ст.19 Конституції України, вважає, що податковий орган допустив протиправну бездіяльність, вчинивши не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, яка полягає у непідготовленні та неподанні відповідачем 1 відповідачу 2 висновку про повернення Публічному акціонерному товариству «ХайдельбергЦемент Україна» надміру сплачених ним сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн. в порядку, встановленому чинним законодавством України, зокрема, ПК України.
Поряд з цим, суд не знаходить обґрунтованими заявлені позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» надміру сплачені позивачем суми грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн.
Так, на думку суду, заявлення таких вимог не є належним способом захисту порушеного права Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна», оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, право позивача порушено саме бездіяльністю державного органу - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, шляхом не вчинення дій, що передбачені чинним законодавством України, відповідно, поновлення вказаного права слід здійснити шляхом визнання такої бездіяльності неправомірною.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку та це підтверджується відповідними доказами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Виходячи з положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує позивачу суму сплаченого судового збору в розмірі 211,12 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» до відповідача 1 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідача 2 Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України 11473978,00 грн. - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС щодо неподання висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення Публічному акціонерному товариству «ХайдельбергЦемент Україна» надміру сплачених ним сум грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з консолідованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 11 473 978,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» (код ЄДРПОУ 00292923) сплачений судовий збір в сумі 211,12 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 22 вересня 2015 року.
Суддя В.В. Кальник