Постанова від 11.09.2015 по справі 804/10178/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 р. Справа № 804/10178/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представники позивача - Тропін В.В., Гавриленко Ю.Ю.

представник відповідача - Донцов Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11 березня 2015 року № 0000752201.

Також до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11 березня 2015 року № 0000742201.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу № 804/10178/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення з адміністративною справою № 804/10205/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення та присвоєно об'єднаним справам загальний № 804/10178/15.

В обґрунтування позовів позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, які винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, що ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту за рахунок включення до його складу сум ПДВ по господарським операціям з постачальниками, які не направлені на реальне настання правових наслідків та подвійного включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, заниження доходу на загальну суму 57 526 316,00 грн. за рахунок неповного декларування, а також за рахунок не включення до його складу вартості безоплатно отриманих товарів та безповоротної фінансової допомоги внаслідок здійснення операцій, які не направлені на реальне настання правових наслідків та кредиторської заборгованості за виданий ТОВ «Драмторг» простий вексель, а також завищення витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 4 704 347,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 20 926,00 грн. Таким чином, представник відповідача вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності до норм податкового законодавства, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

З акту перевірки від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» (далі - ТОВ «Торговий Дім Профіль України», позивач) зареєстровано 21.06.2007р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.06.2007р., на час проведення перевірки перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська, відповідач).

Судом встановлено, що у період з 10.12.2014р. по 26.01.2015р. Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська на підставі направлень від 08.12.2014р. №716, від 31.12.2014р. №769, від 08.12.2014р. №717, від 10.12.2014 №725, від 10.12.2014р. №726, згідно п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2014 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742 «Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім Профіль України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року».

Вказаною перевіркою встановлено порушення:

1. п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.231, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48, п.135.1, п.135.2, п.135.4, п. 135.5, ст.135, п. 137.1, п.137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.138.4, п. 138.8, ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4 704 347 грн., в тому числі: 2013 рік на суму 2816988 грн., 1 квартал 2014 року на суму 747 471 грн., 2 квартал 2014 року на суму 1 139 888 грн.;

2. п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 20 926 грн., в тому числі: за липень 2013 року на суму 2 233 грн., за серпень 2013 року на суму 16 952 грн., за вересень 2013 року на суму 800 грн., листопад 2013 року на суму 941 грн.;

3. п.164.1 ст164, п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, в період, що перевірявся - 2 квартал 2013 року на загальну суму 1500 грн.

На підставі Акту перевірки від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742 Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 березня 2015 року № 0000752201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 20 926 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 10 463 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 березня 2015 року № 0000742201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в розмірі 4 704 347 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 2 352 173,50 грн.

Суд вважає, що висновки зазначені в акті перевірки від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742, а отже і податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2015 року № 0000752201 та № 0000742201 є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин), входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.4.ст.135 ПК України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Торговий Дім Профіль України» та ТОВ «Композит-СТК» як постачальником протягом серпня 2013 року відбувались взаємовідносини на підставі укладеного договору від 24.05.2012р. №46П/12. ТОВ «Композит-СТК» на користь позивача було поставлено товар - профіль в асортименті на суму 348 037 грн., що підтверджується видатковими накладним: від 14.08.2013 р. №808 на суму 98112 грн. (з ПДВ), від 21.08.2013 р. №845 на суму 50520 грн. (з ПДВ), від 22.08.2013 р. №846 на суму 59405 грн. в т.ч. ПДВ, від 23.08.2013 р. №847 на суму 140000 грн. в т.ч. ПДВ.

За фактом постачання товару ТОВ «Композит-СТК» виписано на адресу позивача податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснено ТОВ «Торговий Дім Профіль України», про що свідчать товарно-транспортні накладні від 14.08.2013р. №14/08/2013, від 21.08.2013р. №21/08/2013, від 22.08.2013р. №22/08/2013, від 23.08.2013р. №23/08/2013.

Також, представником позивача в ході розгляду справи було зазначено, що в подальшому частина товару на суму 249 925 грн. була повернута на адресу постачальника - ТОВ «Композит-СТК», що підтверджується: видатковими накладним: від 29.08.2013р. №ВП-0000006, від 30.08.2013р. №ВП-0000004, від 30.08.2013р. №ВП-0000005 та податковими накладними від 30.08.2013р. №99, від 30.08.2013р. №100, від 29.08.2013р. №94. Залишок товару, що залишився у власності ТОВ «Торговий Дім Профіль України» на суму 98 112 грн. (в т.ч. ПДВ - 16352 грн.). отриманого за видатковою накладною № 808 від 14.08.2013р., належним чином відображено останнім у бухгалтерському обліку.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Торговий Дім Профіль України» та ТОВ «Торг Консар» як постачальником протягом липня та вересня 2013 року відбувались взаємовідносини з приводу надання транспортних послуг, що підтверджено складеними автопідприємством перевізником ТОВ «Торг Консар» товарно-транспортними накладними. За фактом надання транспортних послуг ТОВ «Торг Консар» виписано на адресу позивача податкові накладні: від 06.02.2013 р. № 2505 на суму 5000 грн. в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; від 18.04.2013 р. № 8505 на суму 4800 грн. в т.ч. ПДВ - 800,00 грн.; від 05.06.2013 р. № 2012 на суму 4800 грн. в т.ч. ПДВ - 800,00 грн.

ТОВ «Торговий Дім Профіль України» на підставі Договору від 01.08.2011 р. №129/4, укладеного з ТОВ «Драмторг», отримано ТМЦ на суму 102 030 грн. ТОВ «Торговий Дім Профіль України» у розрахунок за поставлені товари видано на користь ТОВ «Драмторг» безстроковий вексель від 30.08.2010 року № АА 2016196 на суму 102 030 грн., з терміном його погашення: «За пред'явленням». Передача векселя здійснена на підставі Акта прийому-передачі векселів №1 від 01.10.2011р., копія якого залучена до матеріалів справи.

Представником позивача в судовому засіданні було пояснено, що станом на момент перевірки та розгляду справи ТОВ «Драмторг» до ТОВ «ТД Профіль України» не пред'являло вексель для оплати й не зверталося з вимогою про погашення суми боргу за векселем. Крім того, податковим органом в ході проведення перевірки не заперечувалось, що по рахунку ТОВ «Торговий Дім Профіль України» 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті» рахується кредиторська заборгованість за виданий простий вексель - вексель № АА 2016196, термін погашення: за пред'явленням на суму 102 030 грн.

Отже, зазначені обставини свідчать, що заборгованість векселедавця перед векселедержателем, тільки за яким минув строк позовної давності, належить до безнадійної кредиторської заборгованості (безповоротної фінансової допомоги) та включається до складу валового доходу відповідного податкового періоду. Однак строк позовної давності щодо пред'явлення векселя не минув, а тому заборгованість не може бути зарахована до безнадійної кредиторської заборгованості (безповоротної фінансової допомоги) та включатися до складу валового доходу відповідного податкового періоду.

Між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» укладено договір поставки від 14.10.2012 року № 462/2/12 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 13, а.с.248-250).

На підставі вказаного договору ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» поставлено в адресу ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» товар, а саме:, підвіс анкерний в асортиментів, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, рейки маякові оцинковані в асортименті, кути алюмінієві в асортименті та інше. Також вказаний товар було передано ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» на підставі виписаної довіреності.

На виконання вказаного договору ТОВ «ТД Профіль України» складено та передано в адресу ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» необхідну низку первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з передачі товару на користь покупця, а саме: видаткові накладні: від 12.02.2013 року № РН-0000945; від 21.02.2013 року № РН-0001298; від 21.02.2013 року № РН-0001299; від 07.03.2013 року № РН-0001776; від 25.03.2013 року № РН-0002291; податкові накладні: від 12.02.2013 року № 216; від 21.02.2013 року № 467; від 21.02.2013 року № 468; від 07.03.2013 року № 141; від 07.03.2013 року № 143; від 25.03.2013 року № 523.

ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» було отримано товар за виписаними довіреностями: від 07.02.2013 року № 0038; від 21.02.2013 року № 0046; від 06.03.2013 року № 0065; від 23.03.2013 року № 0090.

Транспортування товару здійснювалось як власними силами ТОВ «ТД Профіль України» за допомогою автотранспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства (автомобіль «SCANIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3), так і за допомогою залучення сторонніх перевізників. Для цілей транспортування товару ТОВ «ТД Профіль України» також використовувався причеп з державним реєстраційним номером НОМЕР_9. На перевезення товару в адресу ТОВ «ІНФОРМСИСТЕМА» оформлені товарно-транспортні накладні: від 12.02.2013 року № 000011000; від 21.02.2013 року № 000012758; від 21.02.2013 року № 000012759; від 07.03.2013 року № 000011394; від 25.03.2013 року № 000012046.

Так, для транспортування товару ТОВ «ТД Профіль України» укладено наступні договори на перевезення вантажів: від 01.08.2011 року № 129/1 з ФОП ОСОБА_4 (том 12, а.с. 35); від 25.04.2012 року № 240/2/12 з ФОП ОСОБА_5 (том 2 а.с. 42), ; від 01.08.2011 року № 129/3 з ФОП ОСОБА_6 (том 12, а.с. 46), від 20.08.2012 року №434/2/12 - ФОП ОСОБА_7 (том 12, а.с. 53).

Факти виконання договірних зобов'язано за переліченими договорами підтверджуються наступними документами: заявками на перевезення, товарними чеками, звітами про використання коштів, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також в ході розгляду справи позивачем були залучені копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, які були задіяні у наданні послуг з перевезення товару.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, залученими до матеріалів справи.

Між ТОВ «ТД Профіль України» та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» (покупець) укладено договори поставки від 01.07.2013 року № 249/2/13 та від 01.07.2013 року № 267/2/13 (том 14, а.с.27-29), відповідно до умов яких ТОВ «ТД Профіль України» зобов'язався поставити та передати у власність будівельні матеріали кут алюмінієвий перфорований, а ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору.

На виконання вказаних договорів позивачем поставлено в адресу ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» товар, а саме: підвіс дворівневий в асортименті, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, рейки маякові оцинковані в асортименті, кути алюмінієві в асортименті та інше.

Дані операції оформлені необхідними первинними бухгалтерськими документами, які мають всі необхідні реквізити, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, копія яких залучені до матеріалів справи.

Факт транспортування поставленого товару підтверджено наданими товарно-транспортними накладними та подорожними листами, які мають всі необхідні реквізити та оформленні відповідно до вимог законодавства. Також вказаний товар було передано ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» на підставі виписаної довіреності.

Також, 01.07.2013 року між ТОВ «ТД Профіль України» (цедент), ТОВ «БУДІНВЕСТ-ДФ» (цесіонарій) та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» (боржник) укладено договір №3/2/13 уступки права вимоги (цесії). Предметом договору є: цемент уступає, а цесіонарій приймає право вимоги за договором постачання №267/2/13 від 01.07.2013 року, укладеного між цементом та боржником. Сума договору складає 54000,00 грн. (том 16 а.с.224-225).

03.07.2013 року між ТОВ «ТД Профіль України» (цедент), ТОВ «БУДІНВЕСТ-ДФ» (цесіонарій) та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» (боржник) укладено договір №5/2/13 уступки права вимоги (цесії). Предметом договору є: цемент уступає, а цесіонарій приймає право вимоги за договором постачання №267/2/13 від 01.07.2013 року, укладеного між цементом та боржником. Сума договору складає 120 630,00 грн. (том 16 а.с.230-231).

03.07.2013 року між ТОВ «ТД Профіль України» (цедент), ТОВ «БУДІНВЕСТ-ДФ» (цесіонарій) та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» (боржник) укладено договір №7/2/13 уступки права вимоги (цесії). Предметом договору є: цемент уступає, а цесіонарій приймає право вимоги за договором постачання №249/2/13 від 01.07.2013 року, укладеного між цементом та боржником. Сума договору складає 94 200,00 грн. (том 16 а.с.236-237).

08.07.2013 року між ТОВ «ТД Профіль України» (цедент), ТОВ «БУДІНВЕСТ-ДФ» (цесіонарій) та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д.» (боржник) укладено договір №9/2/13 уступки права вимоги (цесії). Предметом договору є: цемент уступає, а цесіонарій приймає право вимоги за договором постачання №267/2/13 від 01.07.2013 року, укладеного між цементом та боржником. Сума договору складає 131 100,00 грн. (том 16 а.с.241-242).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунку-фактури №СФ-12537 від 08.04.2013 року ТОВ «ТД Профіль України» за видатковою накладною від 22.04.2013 р. № РН-0003169, податковою накладною від 22.04.2013 р. № 529 здійснено поставку в адресу ТОВ «ГАЛЕАС» товару: підвіс спиця-петля в асортиментів, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, на суму 48513,64 грн., в т.ч. ПДВ 8085,61 грн. (том 14 а.с.158-159).

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 000012732 від 22.04.2013р. транспортування здійснювалось ФОП ОСОБА_4, перевезення відбувалося на автомобілі НОМЕР_4, замовником та вантажовідправником є ТОВ «ТД Профіль України», вантажоодержувач - ТОВ «ГАЛЕАС».

Як вже судом зазначалось, що для транспортування товару позивачем укладено, зокрема, договір на перевезення вантажів від 01.08.2011 року № 129/1, на виконання якого сформовано заявку від 22.04.2013 року № 30. На підтвердження оплати за надані послуги Позивачем надано товарний чек від 13.06.2013 року та звіт про використання коштів від 13.06.2013 року №АО-0000046.

На підставі рахунків-фактури №СФ-14431 від 25.06.2013 року, від 04.06.2013 р. №СФ-13879, від 13.06.2013 р. №СФ-14169, від 14.06.2013 р. №СФ-14311, від 02.07.2013 р. №СФ-14585, від 19.07.2013 р. №СФ-15128, а також видаткових та податкових накладних ТОВ «ТД Профіль України» здійснено поставку на адресу ТОВ «ЛАНКОРН» товару, а саме: СW 75-профіль в асортименті, підвіс анкерний в асортиментів, CD- профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, CW-профіль в асортименті, UW-профіль в асортименті на загальну суму 233 025,76 грн. (з ПДВ).

В свою чергу, ТОВ «Ланкорн» на користь позивача передано довіреності на підтвердження повноважень осіб, що отримуватимуть товар: від 26.06.2013 року №2606/1; від 19.06.2013 року №1906/1; від 13.06.2013 року №1306/1; від 04.06.2013 року №406/1; від 03.07.2013 року №307/1.

Перевезення товару здійснювалось ФОП ОСОБА_7, з яким позивачем укладено договір на перевезення вантажів від 20.08.2012р. № 434/2/12 та на виконання якого сформовано заявку від 20.06.2013р. № 42. На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано до матеріалів справи товарний чек від 13.11.2013 року та звіт про використання коштів від 13.11.2013 року №АО-0000090.

Факт перевезення товару підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними: від 31.07.2013 року № 000016101; від 27.06.2013 року № 000015133; від 20.06.2013 року № 000014696; від 14.06.2013 року № 000014494; від 04.06.2013 року № 000014273; від 03.06.2013 року № 000015144, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТД Профіль України» та ТОВ «ІЛАНА ПЛЮС» на підставі рахунків-фактури від 30.04.2013 року №СФ-13141 та від 23.04.2013року №СФ-12934 (без укладання договору) здійснювались взаємовідносини з приводу поставки на адресу ТОВ «ІЛАНА ПЛЮС» товару, а саме: СW 75-профіль в асортименті, підвіс універсальний в асортиментів, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті та інше.

За результатами вчинених господарських операцій позивачем складено видаткові накладні, та податкові накладні від 17.05.2013 року № 234 та № 233. Вказаний товар було передано ТОВ «ІЛАНА ПЛЮС» на підставі виписаної довіреності.

Факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними від 17.05.2013 року № 000013730 та 000013731.

Між ТОВ «ТД Профіль України» та ТОВ «БУДІНВЕСТ-ДФ» (покупець) укладено договори поставки від 15.08.2012 року № 431/2/12 та від 02.08.2012 року № 420/2/12 відповідно до яких Позивач зобов'язується поставити та передати у власність рейку маякову оцинковану, профіль для гіпсокартонних систем, а ТОВ «БУДІНВЕСТ-ДФ» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 14, а.с. 212-217).

За результатами вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «БУДІНВЕСТ-ДФ» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, UW-профіль в асортименті, підвіс спиця-гачок та інше.

Факт виконання договірних зобов'язань підтверджено складеними первинними документами - видатковими та податковими накладними, які залучені до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД Профіль України», що підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, залученими до матеріалів справи (том 16 а.с. 135-223).

Між ТОВ «ТД Профіль України» та ТОВ «ВІТЕЛ-ДНІПРО» (покупець) укладено договори поставки від 01.07.2013 року № 248/2/13 та від 01.07.2013 року № 265/2/13 (том 8 а.с. 70-73), відповідно до яких Позивач зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «ВІТЕЛ-ДНІПРО» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору.

На підставі вказаного договору позивачем поставлено на адресу ТОВ «ВІТЕЛ-ДНІПРО» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, підвіс спиця-гачок, підвіс дворівневий, з'єднувач хрестоподібний, рейки маякові оцинковані в асортименті, кути алюмінієві в асортименті та інше на загальну суму 806 745,26 грн., що підтверджено складеними та підписаними сторонами видатковими та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД Профіль України», що підтверджено копіями товарно-транспортних накладних.

В свою чергу, ТОВ «ВІТЕЛ-ДНІПРО» на користь позивача передано довіреності на підтвердження повноважень осіб, що отримуватимуть товар: від 02.07.2013 року №67, від 02.07.2013 року №66; від 01.07.2013 року №65.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням №47 від 25.09.2013р., що залучено до матеріалів справи (том 8 а.с. 150-151).

Також на підставі рахунків-фактури від 12.08.2013 року №СФ-15791 та від 28.08.2013 року №СФ-16227 між позивачем та ПП «ОЛВІТЕХНО» (покупець) відбувались взаємовідносини щодо постачання товару, а саме: підвіс пружинний в асортиментів, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, CW-профіль та UW-профіль на загальну суму 41 814,88 грн.

Зазначені господарські операції оформлені первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують передачу товару на користь покупця, а саме: видаткові накладні від 14.08.2013 року № РН-0006964 та від 02.09.2013 року № РН-0007578, податкові накладні від 13.08.2013 року № 288 та від 29.08.2013 року № 731 (том 8, а.с.154, 157, 159, 162).

На підтвердження повноважень осіб, що отримували товар, ПП «ОЛВІТЕХНО» надано до ТОВ «ТД Профіль України» довіреності від 13.08.2013 року № 013082 та від 28.08.2013 року № 028081.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, що залучені до матеріалів справи (том 8 а.с. 163-164).

Слід вказати, що для транспортування товару позивачем укладено договори на перевезення вантажів від 20.08.2012 року № 434/2/12 та від 01.08.2011 року № 129/3. На виконання вказаних договорів сформовано заявки від 02.09.2013 року № 63, від 14.08.2013 року № 63. На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано до матеріалів справи товарні чеки від 20.12.2013 року та від 14.01.2014 року, а також звіти про використання коштів від 20.12.2013 року №АО-0000106 та від 14.01.2014 року №АО-0000001.

Факт перевезення товару на адресу ПП «ОЛВІТЕХНО» підтверджується товарно-транспортними накладними від 14.08.2013 року № НОМЕР_5 та від 02.09.2013 року №000017202.

Між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «ПРОМСТРОЙ-ЕНЕРГО» укладено договір поставки від 08.01.2014 року № 2/2/14 (том 8, а.с.166-168), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність товар, а ТОВ «ПРОМСТРОЙ-ЕНЕРГО» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору.

На підставі вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «ПРОМСТРОЙ-ЕНЕРГО» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, що підтверджено залученими до матеріалів справи видатковими та податковими накладними. Отримання товару ТОВ «ПРОМСТРОЙ-ЕНЕРГО» відбувалось на підставі виписаної довіреності №9 від 08.01.2014р.

Транспортування товару здійснювалось транспортом ТОВ «ТД Профіль України» згідно товарно-транспортних накладних, які були залучені до матеріалів справи.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, що залучені до матеріалів справи.

Також з матеріалів справи слідує, що між ТОВ «ТД Профіль України» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТІЛЬ» відбувались фінансово-господарські взаємовідносини, які оформлені виписаними рахунками-фактури від 02.09.2013 року № СФ-16100, від 16.09.2013 року №СФ-16638, від 05.09.2013 року №СФ-16457 (без укладання договору), а саме: ТОВ «ТД Профіль України» поставлено в адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТІЛЬ» товар, а саме: UW 100-профіль, СW-профіль в асортименті, підвіс спиця-петля в асортиментів та інше.

За фактом здійснення господарських операцій сторонами складно документи, які підтверджують передачу товару на користь покупця, а саме: видаткові накладні від 01.10.2013 року № РН-0008473, від 17.09.2013 року № РН-0008054, від 02.09.2013 року № РН-0007588, податкові накладні від 25.09.2013 року № 579, від 17.09.2013 року № 378, від 02.09.2013 року № 17.

Отримання товару ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТІЛЬ» відбувалось на підставі виписаних довіреностей від 25.09.2013 року № 0060, від 17.09.2013 року № 0054, від 02.09.2013 року № 0042, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД Профіль України», про що свідчить товарно-транспортна накладна від 02.09.2013 року № 000017230.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ» укладено договір поставки від 03.06.2013 року № 247/2/13, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 9 а.с.63-65).

На підставі вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ» товар, а саме: кут алюмінієвий перфорований в асортименті, рейка маякова оцинкована в асортименті, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті.

На виконання вказаного договору сторонами складено необхідну низку первинних бухгалтерських документів, які підтверджують передачу товару на користь ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ», а саме видаткові та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Отримання товару ТОВ «ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ» відбувалось на підставі виписаних довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД Профіль України», про що свідчать товарно-транспортні накладні за період, червень, серпень та вересень 2013 року.

Між Позивачем та ТОВ «ПРАЙМЕРІ-СЕРВІС» укладено договори поставки від 05.03.2014 року № 68/2/14 та від 08.01.2014 року № 13/2/14, відповідно до яких Позивач зобов'язався поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «ПРАЙМЕРІ-СЕРВІС» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 9 а.с. 189-194).

На підставі вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «ПРАЙМЕРІ-СЕРВІС» товар, а саме: з'єднувач хрестоподібний, кут алюмінієвий перфорований в асортименті, рейка маякова оцинкована в асортименті, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті.

За фактом здійснення господарських операцій сторонами складно документи, які підтверджують передачу товару на користь покупця, а саме: видаткові та податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання товару ТОВ «ПРАЙМЕРІ-СЕРВІС» відбувалось на підставі виписаних довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД Профіль України», про що свідчать товарно-транспортні накладні залучені до справи.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, що залучені до матеріалів справи (том 11 а.с. 193-239).

Між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «РІМА-ТОРГ» укладено договір поставки від 01.11.2013 року № 348/1/13, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «РІМА-ТОРГ» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 9 а.с. 10-11).

На підставі вказаного договору Позивачем поставлено в адресу ТОВ «РІМА-ТОРГ» товар, а саме: рейка маякова оцинкована в асортименті, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті та інші.

Зазначені господарські операції оформлені первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують передачу товару на користь покупця, а саме видаткові та податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання товару ТОВ «РІМА-ТОРГ» відбувалось на підставі виписаних довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД Профіль України», про що свідчать товарно-транспортні накладні №15/11-9866 від 15.11.2013р., №14/11-9787 від 14.11.2013р., № 01/11-9450 від 01.11.2013р., №07/11-9580 від 07.11.2013р., №11/11-9665 від 11.11.2013р..

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням, що залучено до матеріалів справи (том 11 а.с. 35).

Також між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «ЮНІСТРОЙ КОМПАНІ» укладено договір поставки від 23.05.2014 року № 95/2/14, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «ЮНІСТРОЙ КОМПАНІ» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору.

На підставі вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «ЮНІСТРОЙ КОМПАНІ» товар, а саме: рейка маякова оцинкована в асортименті, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, CW-профіль в асортименті та інші.

Реальність виконання договірних зобов'язань підтверджена складеними за фактичним виконанням документами, які підтверджують передачу товару на користь покупця, а саме: видаткові накладні: від 28.05.2014р. № РН-0003312, від 29.05.2014р. № РН-0003339, від 30.05.2014р. № РН-0003400, податкові накладні: від 28.05.2014р. № 428, від 29.05.2014р. № 450, від 30.05.2014р. №517.

На підтвердження повноважень особи на отримання товару ТОВ «ЮНІСТРОЙ КОМПАНІ» видано довіреність від 28.05.2014 року № 200501.

Товар перевозився до місця розвантаження транспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 28.05.2014р. №28/05-3312, від 29.05.2014р. №29/05/14-29, від 30.05.2014р. №30/05-3400, копія яких містяться в матеріалах справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТД Профіль України» та ТОВ «РЕЙВУД» на підставі рахунку-фактури від 21.06.2013 року №СФ-14933 (без укладання договору) здійснювались взаємовідносини з приводу поставки на адресу ТОВ «РЕЙВУД» товару, а саме: СW 75-профіль в асортименті, підвіс універсальний в асортиментів, CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті та інше на суму 28494,00 грн. (з ПДВ).

За результатами вчинених господарських операцій позивачем складено видаткову накладну та податкову накладну від 27.06.2013 року № 667.

Факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною від 27.06.2013 року № 27/06-5329.

Також 08.01.2014 року між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «ЕНЕРГО-ЗБУТ» укладено договір поставки № 3/2/14, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність товар, а ТОВ «ЕНЕРГО-ЗБУТ» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 5, а.с.242-244).

На підставі вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «ЕНЕРГО-ЗБУТ» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, рейки маякові оцинковані в асортименті.

На виконання вказаного договору сторонами складено необхідну низку первинних бухгалтерських документів, що підтверджує передачу товару на користь покупця, а саме видаткові накладні та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснювалось власними силами ТОВ «ТД Профіль України» за допомогою автотранспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства, а саме: вантажними автомобілями «FREIGHTLINER», державний реєстраційним номер НОМЕР_6, «SCANIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_7, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_3, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_8. Для цілей транспортування товару Позивачем також використувались причепи з державними реєстраційними номерами НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_9, НОМЕР_12.

На підтвердження факту транспортування поставленого товару надано товарно-транспортні накладні та подорожні листи, які маються в матеріалах справи.

У відповідності до п. 5.3. договору поставки від 08.01.2014 року № 3/2/14 за поставлений товар ТОВ «ЕНЕРГО-ЗБУТ» сплачено позивачу на поточний розрахунковий рахунок в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (том 6, а.с.66-72).

02.06.2014 року між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «ГРАНДПОСТАЧ ГРУП» укладено договір поставки № 98/2/14 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «ГРАНДПОСТАЧ ГРУП» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору.

На підставі вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «ГРАНДПОСТАЧ ГРУП» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, рейки маякові оцинковані в асортименті, підвіс спиця-гачок (петля) в асортименті, кут алюмінієвий в асортименті.

На виконання вказаного договору Позивачем складено необхідну низку первинних бухгалтерських документів, що підтверджує передачу товару на користь покупця, а саме видаткові накладні та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснювалось власними ТОВ «ТД Профіль України» за допомогою автотранспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства, а саме: FREIGHTLINER державний реєстраційним номер НОМЕР_6, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_7, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_3, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_8. Для цілей транспортування товару Позивачем також використувалися причепи з державними реєстраційними номерами НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_9, НОМЕР_12. На підтвердження факту транспортування поставленого товару Відповідачу надано товарно-транспортні накладні та подорожні листи, які мають всі необхідні реквізити.

У відповідності до п. 5.3. договору поставки від 02.06.2014 року № 98/2/14 за поставлений товар ТОВ «ГРАНДПОСТАЧ ГРУП» сплачено позивачу на поточний розрахунковий рахунок в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (том 6 а.с.151-155).

Також між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «ЕРІДАН 2 ПЛЮС» укладено договори поставки від 19.09.2013 року № 334/2/13 та від 04.09.2013 року № 326/2/13 відповідно до яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «ЕРІДАН 2 ПЛЮС» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 6 а.с.157-163).

На підставі вказаних договорів позивачем поставлено в адресу ТОВ «ЕРІДАН 2 ПЛЮС» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, UD-профіль в асортименті, рейки маякові оцинковані в асортименті, підвіс спиця-гачок (петля) в асортименті, кут алюмінієвий в асортименті та інші.

На виконання вказаних договорів сторонами складено необхідну низку первинних бухгалтерських документів, що підтверджують передачу товару на користь покупця, а саме видаткові накладні та податкові накладні, як містять всі необхідні реквізити у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Транспортування товару здійснювалось власними силами позивача за допомогою автотранспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства, а саме: FREIGHTLINER державний реєстраційним номер НОМЕР_6, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_7, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_3, SCANIA державний реєстраційний номер НОМЕР_8. Для цілей транспортування товару Позивачем також використувалися причепи з державними реєстраційними номерами НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_9, НОМЕР_12. На підтвердження факту транспортування поставленого товару Відповідачу надано товарно-транспортні накладні та подорожні листи, які мають всі необхідні реквізити.

У відповідності до п. 5.3. договору поставки від 02.06.2014 року № 98/2/14 за поставлений товар ТОВ «ЕРІДАН 2 ПЛЮС» сплачено Позивачу на поточний розрахунковий рахунок в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (том 7 а.с. 191-219).

Між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «РЕЙВІК ЛТД» укладено договір поставки від 30.05.2014 року № 98/2/14 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «РЕЙВІК ЛТД» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 7 а.с.221-222).

За результатами вказаного договору Позивачем поставлено в адресу ТОВ «РЕЙВІК ЛТД» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, рейки маякові оцинковані в асортименті, підвіс спиця-гачок (петля) в асортименті, кут алюмінієвий в асортименті та інші.

На підставі вказаного договору сторонами складено необхідну низку первинних бухгалтерських документів, що підтверджує передачу товару на користь покупця, а саме видаткові накладні та податкові накладні, яка маються в матеріалах справи.

У відповідності до п. 2.1 вказаного договору поставки поставка товару здійснювалась на умовах EXW відповідно до тлумачення Міжнародних правил «Інкотермс» (в редакції 2000 року), тобто завантаження товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, а транспортування - ТОВ «РЕЙВІК ЛТД».

Отримання товару ТОВ «РЕЙВІК ЛТД» відбувалось на підставі виписаних довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням, що залучено до матеріалів справи (том 8 а.с. 7-9).

Між ТОВ «ТД Профіль України» (постачальник) та ТОВ «АРКАДА-XXI» укладено договір поставки від 31.05.2014 року № 236/2/13, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність будівельні матеріали, а ТОВ «АРКАДА-XXI» прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами вказаного договору (том 8 а.с.11-12).

На підставі вказаного договору позивачем поставлено в адресу ТОВ «АРКАДА-XXI» товар, а саме: CD-профіль в асортименті, рейки маякові оцинковані в асортименті, підвіс спиця-гачок (петля) в асортименті, кут алюмінієвий в асортименті та інші.

У відповідності до п. 2.1 вказаного договору поставки поставка товару здійснювалась на умовах EXW відповідно до тлумачення Міжнародних правил «Інкотермс» (в редакції 2000 року), тобто завантаження товару здійснюється силами та за рахунок позивача, а транспортування - ТОВ «АРКАДА-XXI».

Отримання товару ТОВ «АРКАДА-XXI» відбувалось на підставі виписаних довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за договором були здійснені у безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням, що залучено до матеріалів справи (том 8 а.с. 64-68).

Відповідачем в Акті перевірки від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742 зазначається, що перевіркою відображених у рядку 03 Декларацій «Інші доходи» показників за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року у загальній сумі 1 662 112 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив відображення операцій з продажу валюти, реалізації відходів, позитивне значення курсової різниці, тощо.

Зазначені висновки зроблені відповідачем на підставі перевірки таких документів: банківські виписки, кореспонденції бухгалтерського рахунка 71.4 «Дохід від операційної курсової різниці», 732 «Відсотки одержані», 71.9 «Інші доходи від операційної діяльності», 71.1 «Дохід від реалізації іноземної валюти», 71.2 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» з бухгалтерським рахунком 311 «Рахунки у банку» встановлено заниження задекларованих показників у рядку 03 ІД Декларацій «Інші доходи» (арк..6-7 Акту).

В той же час, Акт перевірки від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742 не містить інформації про факти неповного відображення ТОВ «ТД Профіль України» сум витрат від здійснення операцій з курсовими різницями за 1 півріччя 2014 року в сумі 14 882 025 грн., що фактично мало місця у зв'язку з проведенням ТОВ «ТД Профіль України» зовнішньоекономічної діяльності (імпорт товарів) і істотним чином впливає на визначення суми податку на прибуток.

Так, в ході судового розгляду справи судом досліджені зовнішньоекономічні контракти на поставку товарів на адресу Позивача за 2009-2013 роки, Акти звірок по виконанню контрактів з іноземними суб'єктами господарювання (том 4 а.с. 183- том 5 а.с. 130), банківські виписки, свідоцтва про купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку України, журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості по вказаних рахунках.

Аналізуючи дані зовнішньоекономічних контрактів, первинних документів бухгалтерського обліку, валютних виписок, журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рахункам 92 «Адміністративні витрати», 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (дебетовий оборот) за 1кв. та 2 кв.2014 з даними декларації за 1 кв. 2014р. та 1 півріччя 2014р. з рахунків 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» судом вбачається, що фактично мало місця у 1 півріччі 2014 року заниження ТОВ «ТД Профіль України» доходу в сумі 904 541 грн. та заниження витрат від здійснення операцій з курсовими різницями в сумі 14 882 025 грн.

Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193 (далі - П(С)БУ-21), визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквіваленті.

Нормою ст.153 Податкового кодексу України передбачено включення до складу витрат суми від'ємного значення курсових різниць, які формуються у відповідності до вимог П(С)БУ 21 та відображені підприємством на рахунках: 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (дебетовий оборот), з рахунків 312, 333, 362,632.

Так, відповідно до п.п.3 п.1 ст. 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти. (п.п.4 п.1 ст.153 ПК України).

Дані бухгалтерського обліку - журнали-ордери та оборотно-сальдової відомості по рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» свідчать про факти наявності від'ємного значення курсових різниць в наслідок проведення позивачем господарських операцій, що обумовлено не стабільним курсом валют у кризовий економічний період в Україні.

Таким чином, позивач зазнав збитку, сума якого, згідно з п.п.3 п.1 ст. 153 Податкового кодексу України, була урахована у складі витрат платника податку - ТОВ «ТД Профіль України» у 1 кварталі та у 1 півріччі 2014 року, але не відображена у даних податкової звітності - рядку 04 Декларації з податку на прибуток ТОВ «ТД Профіль України» за вказані періоди через наявність тиску з боку податкового органу та під загрозою не прийняття податкової звітності.

Об'єктом оподаткування у розумінні п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, що була чинною у період спірних відносин) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, відповідно до п.п. 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України включають, зокрема: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Таким чином, з огляду на визначення суми прибутку ТОВ «ТД Профіль України» на підставі п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, висновок податкового органу про заниження ТОВ «ТД Профіль України» прибутку за 2013 рік - 1 півріччя 2014 року на суму 16 620 363,00 грн. за рахунок не включення до складу «інші доходи» доходу від операцій з продажу валюти, реалізації відходів та доходу від позитивного значення курсової різниці не знайшлов свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки в даному випадку витрати від здійснення операцій з курсовими різницями перевищили суму оподатковуваного доходу.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції між ТОВ «ТД Профіль України» та наведеними контрагентами складені належним чином та відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Будь-яких заперечень з цього приводу відповідачем не надано.

З матеріалів справи слідує, що висновки акту перевірки від 31.01.2015 року № 76/22-02/35203742 базуються на отриманій податковій інформації стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій контрагентами-постачальниками, а саме на актах зустрічних звірок вище перелічених контрагентів, проте посилання відповідача на те, що позивач не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з названими контрагентами, з огляду на відсутність виробничих активів, основних фондів, складських приміщень, за недоведеності відповідачем зв'язку цього факту з неможливістю виконати вище переліченими контрагентами договірних зобов'язань перед позивачем з використанням залучених ресурсів, не можуть слугувати достатнім свідченням безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача як платника податків. Основні фонди та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, позаяк можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами. Крім того, неперебування контрагентів за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ними діяльності за іншою адресою.

Чинним законодавством не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, зареєстрованих власних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, сировини та матеріалів, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов наведених договорів, що виключає залежність даних умов та реальності виконання договірних зобов'язань.

Крім того, визначення необхідної кількості працівників для здійснення господарської діяльністю є правом суб'єкта господарювання, що відповідає принципам підприємницької діяльності, передбаченим ст.44 Господарського кодексу України.

Крім того суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків.

Окремо слід зауважити, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Такі твердження також викладені в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 2 1936/11/13-11.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в рішеннях Вищого адміністративного суду у справах МК-60198/09 від 15 березня 2012 року, ЖК-20630/10 від 21 червня 2012 року, МК/800/7790/13 від 17 липня 2013 року.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ТОВ «ТД Профіль України» правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Окремо слід зазначити щодо використання податковим органом актів перевірок контрагентів ТОВ «ТД Профіль України», а саме: відповідно до роз'яснення Вищою арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000р. N 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Зазначене вище підтверджено також п. 3 листа Вищого господарського суду від 24.07.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів», в якому також зазначено, що «акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин».

У зв'язку з цим, акти перевірок контрагентів позивача не можна застосовувати до ТОВ «ТД Профіль України», оскільки вони (Акти перевірки) не мають обов'язкового характеру для данного суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. - «не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюги яких декларувався рухтоварів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства, контрагенти вище перелічені контрагенти ТОВ «ТД Профіль України» були зареєстровані як юридичні особа, що відповідачем не спростовано.

При цьому, чинним законодавством України не встановлено обов'язок позивача контролювати дії контрагента і перевіряти виконання ним своїх податкових зобов'язань, тому позивач не може відповідати за дії його контрагента, що не звітує перед податковими органами або не перебуває за своєю юридичною адресою.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, отже і наявність підстав для формування валових витрат та доходу за перевіряємий період - в діях позивача відсутні порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.231, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48, п.135.1, п.135.2, п.135.4, п. 135.5, ст.135, п. 137.1, п.137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.138.4, п. 138.8, ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4 704 347 грн. та п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 20 926 грн.

В судовому засіданні був повністю доведений представником позивача факт вчинення господарських операцій, що є підставою для формування податкового кредиту відповідних податкових періодів та валових витрат за придбаними послугами (роботами) та придбаними товарами від вище наведених контрагентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 березня 2015 року № 0000752201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 20 926 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 10 463 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 березня 2015 року № 0000742201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в розмірі 4 704 347 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 2 352 173,50 грн. - прийняті Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повній мірі правомірність своїх дій та рішень.

Також, позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 669 грн. 90 коп. як за позовні вимоги майнового характеру, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 522, 523 від 06.08.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у розмірі 669 грн. 90 коп. присуджується на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «Р» Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000742201 від 11 березня 2015 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, за основним платежем на суму 4 704 347 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 352 173 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «Р» Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000752201 від 11 березня 2015 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за основним платежем на суму 20 926 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10 463 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» (код ЄДРПОУ 35203742) витрати по сплаті судового збору у розмірі 669 грн. 90 коп., сплачені ТОВ «Торговий Дім Профіль України» згідно платіжних доручень №№ 522, 523 від 06.08.2015р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков

Попередній документ

51393617

Наступний документ

51393619

Інформація про рішення:

№ рішення:	51393618
№ справи:	804/10178/15
Дата рішення:	11.09.2015
Дата публікації:	01.10.2015
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)