07 серпня 2015 р. Справа № 804/8221/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ляшко О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1697,57 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1697,57 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 01.12.2012 року № 1300003607 та відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 21.03.2013 року № 1300003608. На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" № 235-19 від 21.03.2013 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб складає 1697,57 грн. та виникла внаслідок несплати у добровільному порядку узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 01.12.2012 року № 1300003607 в розмірі 864,32 грн. та відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 21.03.2013 року № 1300003608 в розмірі 833,25 грн.
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було направлено податкову вимогу форми "Ф" № 235-19 від 21.03.2013 року.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1697 (одна тисяча шістсот дев'яносто сім) грн. 57 коп.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко