23 вересня 2015 р. Справа № 804/14423/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ляшко О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" про стягнення коштів за податковим боргом, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України про стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 29327,55 грн.
В обґрунтування подання позивач зазначає, що обставиною, яка зумовила необхідність звернення з даним поданням до суду, є сплив 60 днів, наступних за днем надіслання податкової вимоги платнику податків. Тобто обставиною, яка зумовила необхідність звернення з даним поданням до суду, є момент встановлення відсутності сплати задекларованого зобов'язання 19 вересня 2015 року.
Представник позивача судове засідання не з'явився.
Відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки не повідомив.
На підставі ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив, здійснити розгляд справи без участі представника позивача та відповідача, оскільки неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши письмові докази у справі встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор» зареєстроване в якості юридичної особи та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.
Відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в загальному розмірі 29327,55 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Амстор".
За результатами перевірки складено акт від 12 червня 2015 року № 2002/1501/32123041, яким встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року (граничний строк подання - 20.03.2015 року, дата фактичного подання - 11.06.2015 року), березень 2015 року (граничний строк подання - 20.04.2015 року, дата фактичного подання - 11.06.2015 року) та квітень 2015 року (граничний строк подання - 20.05.2015 року, дата фактичного подання - 11.06.2015 року).
На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 року № 0005871501, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Амстор" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 510,00 грн.
Судом також встановлено, що у зв'язку з непогашенням недоїмки по податковій декларації з податку на додану вартість № 9121215519 від 11.06.2015 року та по податковій декларації з податку на додану вартість № 9151328540 від 17.07.2015 року на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" здійснено нарахування пені на борг минулих років по податковій декларації з податку на додану вартість № 3121215519 від 11.06.2015 року в сумі 28817,55 грн., а саме за період з 15.06.2015 року по 19.07.2015 року.
Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" складає 29327,55 грн.
У зв'язку з несплатою заборгованості Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 1176-23 від 10.07.2015 року, яку направлено на адресу відповідача 20.07.2015 року та отримана останнім 21.07.2015 року.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Оцінуючи письмові докази, які були предметом дослідження судом, приймаючи до уваги, що сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» з податку на додану вартість не сплачена відповідачем, внаслідок чого виник податковий борг в загальному розмірі 29327,55 грн., суд вважає необхідним подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.
Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Закону України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову чи іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 1218,00 грн.
Керуючись ст.ст. 128, 158-163,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" (ЄДРПОУ 32123041) з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор" (ЄДРПОУ 32123041) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 29327 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 55 коп.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39533006) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко