про відмову у відстроченні викоання судового рішення
02 листопада 2011 року Справа № 2a-4113/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження заяву Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про відстрочення виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про зобов'язання провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни,
24 жовтня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області звернулося в суд із заявою про відстрочення виконання судового рішення, ухваленого Волинським окружним адміністративним судом.
У заяві УПФ України в Старовижівському районі просить відстрочити виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду на шість місяців мотивуючи її ненадходженням переданих для виплати кштів.
Боржник - УПФ України в Старовижівському районі будучи належним чином повідомлене про час, місце та дату розгляду заяви свого повноважного представника в судове засідання не направило, проте надіслало суду письмову заяву від 28.10.2011 року №2911/09-08 про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення у відсутності представника управління з додатками.
Стягувач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час, місце та дату розгляду заяви в судове засідання не з'явилася. Суд вважає за можливе розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення проводити у відсутність стягувача.
У статті 263 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відстрочення виконання судового рішення до задоволення не підлягає, з врахуванням наступного.
Згідно із частиною другою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року у справі №2а-4113/09/0370 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі про зобов'язання провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі провести нарахування підвищення пенсії ОСОБА_1 за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду 27 квітня 2011 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано бездіяльність УПФ України в Старовижівському районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 13.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року з врахуванням вимог статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправною та зобов'язано УПФ України в Старовижівському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період за період з 13.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року з врахуванням вимог статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
09 серпня 2011 року Волинським окружним адміністративним судом представнику стягувача за довіреністю ОСОБА_2 видано виконавчий лист у справі №2а-4113/09/0370.
Згідно з частиною 2 статті 263 КАС України питання про відстрочення виконання судового рішення суд розглядає в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може розстрочити виконання судового рішення.
Частина 1 статті 263 КАС України передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Додані УПФ України в Старовижівському районі до заяви про відстрочення виконання судового рішення документи: дані про потребу в коштах на виплату пенсій та грошової допомоги на вересень 2011 року та календарний графік виплати пенсій УПФ України в Старовижівському районі судом до уваги не приймаються, оскільки вони не можуть розглядатись як належні та допустимі докази в підтвердження заяви про відстрочення виконання судового рішення, передбаченими статтею 263 КАС України.
Крім того, як вбачається з доданої до заяви довідки Старовижівського ТВБВ №10002/082 філії - Волинського обласного управління Державного ощадного банку України вбачається, що УПФ України в Старовижівському районі для фінансування виплати пенсій на вересень 2011 року виділено 7 856 110 грн.
Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що боржником не подано до суду документів чи належних та допустимих доказів, що ускладнюють виконання судового рішення по виплаті підвищення до пенсії, а також підтвердження обставин з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Крім того, суд не бере до уваги посилання боржника на відсутність достатніх коштів для відповідного бюджетного фінансування по проведенню перерахунку та виплати доплати до пенсії стягувачу у відповідності до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Зазначене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення). Згідно з пунктом 26 цього рішення Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на правову причину невиконання своїх зобов'язань.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави, передбачені статтею 263 КАС України для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, частини 1 статті 255 КАС України судові рішення ухвалюються іменем України, які набрали законної сили є обов'язковими для виконання на всій території України.
Оскільки невиконання судового рішення у даній справі призводить до порушення прав позивача, а право стягувача на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не повинно залежати від наявності достатнього фінансування з бюджету, суд приходить до висновку про те, що заява про відстрочення виконання судового рішення до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про відстрочення виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про зобов'язання провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни, відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич