ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
24.09.2015
Справа № 910/25307/15
Суддя Усатенко І.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна Їжа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком"
про стягнення 960 043,32 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, підписаною 10.09.2015 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком" про стягнення інфляційних нарахувань і відсотків річних у розмірі 960043,32 грн.
Пункт 5 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно з ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою треба розуміти матеріально - правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
У відповідності до чинного законодавства, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Підставами позову в господарському судочинстві є обставини, тобто юридичні факти, на яких грунтується вимога позивача. Підстава позову складається з таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних правовідносин, належність сторін до цієї справи та привід до позову. Дані матеріально-правові вимоги (предмет позову) виникають при порушенні прав та невиконанні обов'язків, які випливають з рішень суду. Таким чином, рішення суду є опосередкованою підставою виникнення юридичного факту - дії (бездіяльності), що порушує вимоги даного акту, та вимоги, яка виникає після порушення прав та невиконання обов'язків стороною спору. Отже, підставами виникнення вимоги позивача за даним позовом є факти порушення рішень суду, доданих до позовної заяви та зазначених у її змісті.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача інфляційних нарахувань і відсотків річних у розмірі 960043,32 грн відповідно до наступних рішень суду:
- від 13.11.2013 року № 910/18281/13;
- від 05.08.2014 року № 910/14819/13.
За рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року № 910/18281/13 позивач просить стягнути 80124,90 грн. інфляційних втрат, 5624,95 грн. - 3 % річних.
За рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року № 910/14819/13 позивач просить стягнути 827250,54 інфляційних втрат, 47042,93 грн. - 3 % річних.
Тобто підставами виникнення вимог до відповідача являються два окремі рішення суду та відкриті на їх виконання окремі виконавчі провадження № 43187263, № 44581482. Доказами на підтвердження виникнення права вимоги по кожному з цих рішень є різні документи.
Оскільки, кожне окреме рішення суду та два виконавчі провадження, відкриті на виконання кожного з них окремо, є різними підставами позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, а докази несплати виникли на підставі різних рішень, - що порушує вимоги ч.1 ст. 58 ГПК України, якою предбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони зв'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.
Позивач в порушення вимог ст 58 ГПК України об"єднав вимоги не зв"язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Таким чином, враховуючи все викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що суперечить вимогам ст. 58 ГПК України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З опису вкладення у цінний лист від 21.09.2015 року вбачається, що серед документів надісланих відповідачеві (Товариству з обмеженою відповідальністю "Берком" ) відсутня копія позовної заяви.
Позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві у відповідності із ст. ст. 56, 57 ГПК України.
При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя І.В.Усатенко