15.09.15р. Справа № 904/6472/15
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Проф", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Інвестстрой", м. Дніпропетровськ
про стягнення 10 236, 88 грн. заборгованості за договором про надання послуг з охорони об'єкту, 5 478,27 грн. пені, 597,39 грн. 3% річних, 7 825,00 грн. інфляційних втрат
Суддя Бондарєв Е.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 03-06-15/01 від 03.06.2015, представник
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Проф" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Інвестстрой" заборгованості у сумі 24 137,54 грн., з яких:
- 10 236, 88 грн. заборгованість за договором про надання послуг з охорони об'єкту;
- 5 478,27 грн. пеня за період з 05.08.2013 року по 16.07.2015 року;
- 597,39 грн. 3% річних за період з 05.08.2013 року по 16.07.2015 року;
- 7 825,00 грн. інфляційні втрати за період з серпня 2013 року по червень 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ФО/127 про надання послуг з охорони об'єкту від 21.02.2013 року в частині повної та своєчасної оплати за охоронні послуги, які були надані в період з 21.02.2013 року по 31.07.2013 року, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт:
- № 27 від 28.02.2013 року на суму 4 721,32 грн.;
- № 40 від 31.03.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 59 від 30.04.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 84 від 31.05.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 108 від 30.06.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 129 від 31.07.2013 року на суму 12 786,88 грн.,
та частково оплачені у сумі 79 271,32 грн., що підтверджується банківськими виписками.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.
Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2015 року (а.с. 63-65 том 1).
Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція повернулася з відмітками "фірми немає".
Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 22.07.2015 року порушено провадження у справі з призначенням справи до розгляду в засіданні на 06.08.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 13.08.2015 року та до 15.09.2015 року.
У судовому засіданні 15.09.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд,-
21.02.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Проф" (далі - виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЮБК Інвестстрой" (далі - замовник, відповідач) укладено договір №ФО/127 про надання послуг з охорони об'єкту (далі - договір) згідно п.1.1 якого на умовах зазначеного договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з охорони об'єкту, що визначений цим договором, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу на умовах цього договору.
Відповідно до п.1.2 договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 46, літ. "А" (нежиле приміщення загальною площею 975,6 кв.м.). Повноваження замовника щодо володіння, користування або розпорядження майном, що передається під охорону підтверджується наступними документами: договір суборенди об'єкта нерухомості №01/11/11 від 01.11.2011 року (п.1.3 договору).
Вартість послуг за договором визначається "Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони" (Додаток №2), який є невід'ємною частиною договору (п.3.1 договору).
Згідно з п.3.3 договору оплата вартості охоронних послуг, яку визначено Протоколом узгодження договірної ціни, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 5-го числа місяця наступного за місяцем в якому надаються охоронні послуги.
Фактичне надання виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому "Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг)", який складається не пізніше 10-го числа наступного місяця, що слідує за звітним. У разі, якщо на протязі 10 (десяти) діб після вказаного у цьому пункті договору терміну замовник не підпише такого акту або не надасть аргументованої відмови від його підписання, послуги вважаються наданими за відповідний період в повному обсязі на належним чином (п.3.5 договору).
Відповідно до п.3.5 договору у разі розірвання договору, замовник зобов'язаний сплатити повному вартість фактично наданих охоронних послуг згідно "Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг)" не пізніше 15 календарних днів з моменту розірвання цього договору, а також сплатити вартість фактично наданих послуг, на які акти замовник не підписав у терміни, що зазначені в пункті 3.4 цього договору (п.3.5 договору).
Договір набирає чинності з 21.02.2013 року і діє до 31.12.2013 року (п.10.1 договору).
21.02.2013 року між сторонами складено Акт приймання об'єкту під охорону (а.с. 18 том 1) згідно якого замовник передав, а виконавець прийняв під охорону - об'єкт замовника, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 46.
Вартість послуг з охорони сторони визначили в протоколах узгодження договірної ціни за послуг охорони, а саме:
- в додатку № 2 до Договору Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкту від 2102.2013 року та згідно якого вартість послуг з охорони за один календарний місяць складала 18 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3 000,00 грн.;
- в додатку № 2 до Договору Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг охорони об'єкту від 03.07.2013 року та згідно якого вартість послуг з охорони за один календарний місяць складала з 04 липня 2013 року по 31 липня 2013 року включно 12 000,00 грн.
На виконання умов договору, охоронні послуги надавались позивачем в період з 21.02.2013 року по 31.07.2013 року включно на загальну суму 89 508, 20 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт:
- № 27 від 28.02.2013 року на суму 4 721,32 грн.;
- № 40 від 31.03.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 59 від 30.04.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 84 від 31.05.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 108 від 30.06.2013 року на суму 18 000,00 грн.;
- № 129 від 31.07.2013 року на суму 12 786,88 грн.,
копії яких залучені до матеріалів справи та підписані уповноваженим представниками сторін та скріплені печатками.
31.07.2013 року між сторонами укладена угода про розірвання договору № ФО/127 про надання послуг з охорони об'єкту від 21.02.2013 року (а.с. 20 том 1) згідно якої керуючись ч.1 ст. 604 Цивільного кодексу України, сторони дійшли до згоди про розірвання з 01.08.2013 року договору від 21.02.2013 року № ФО/127 про надання послуг з охорони об'єкту. Згідно з п.3 угоди з 01.08.2013 року сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли у зв'язку із договором, окрім оплати замовником фактично отриманих послуг з охорони та сплати штрафних санкцій у відповідності з умовами договору та умовами визначеними чинними законодавством України. Угода набирає чинності з 01.08.2013 року (п.5 угоди).
01.08.2013 року між сторонами складено Акт зняття об'єкту з під охорони (а.с. 21 том 1) згідно якого замовник прийняв, а виконавець зняв з під охорони - об'єкт замовника в 9 год. 00 хв. 01 серпня 2013 року, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 46.
Відповідач розрахувався з позивачем частково у сумі 79 271,32 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 32-42 том 1).
Позивач зазначає, що відповідач оплату наданих позивачем охоронних послуг у сумі 10 236,88 грн. не здійснив, зобов'язань за спірним договором не виконав, що і є причиною виникнення спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю вказану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи умови договору (п. 3.3 договору) строк оплати є таким, що настав.
Доказів оплати наданих позивачем охоронних послуг відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 10 236,88 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 10 236,88 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних за порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар нараховані у сумі 597,392 грн. за період з 05.08.2013 року по 16.07.2015 року, а інфляційні втрати - у сумі 7 825,00 грн. за період серпня 2013 року по червень 2015 року.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 597,39 грн. підлягають задоволенню.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат встановлено, що він здійснений невірно, а саме позивачем не враховано, що відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосування індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р. ї
За результатом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, інфляційні втрати за період з вересня 2013 року по червень 2015 року становлять 7 825,00 грн.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтями 193, 199 Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 7.6 договору за прострочення терміну розрахунків з виконавцем, передбачених цим договором, замовник за кожен день прострочення платежу сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
За період з 05.08.2013 року по 16.07.2015 року позивачем нарахована до стягнення з відповідача пеня у сумі 5 478,27 грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що він здійснений невірно, а тому заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки при проведенні розрахунку пені позивачем не враховано положення ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд здійснивши власний розрахунок пені за період з 05.08.2013 року по 05.02.2014 року вважає, що пеня, яка підлягає стягненню з відповідача складає 676,76 грн.
Надана позивачем практика Верховного Суду України з аналогічного питання не враховується судом з підстав різних положень умов договору, які регулюють питання нарахування пені.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у загальній сумі 19336,03 грн., з яких: 10 236,88 грн. основний борг, 597,39 грн. 3% річних, 7 825,00 грн. інфляційні втрати та 676,76 грн. пеня.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 463,57 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Інвестстрой", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Проф", м. Київ 10 236,88 грн. основного боргу, 597,39 грн. 3% річних, 7 825,00 грн. інфляційних втрат, 676,76 грн. пені та судовий збір у сумі 1 463,57 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.09.2015 року.
Суддя ОСОБА_2