23 вересня 2015 року Справа № Б8/191-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Погребняка В.Я.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Росава"
на постановувід 16.06.2015 Київського апеляційного господарського суду
у справі№ Б8/191-10 господарського суду Київської області
за заявою до Приватного акціонерного товариства "Росава" Відкритого акціонерного товариства "Росава"
пробанкрутство
розпорядник майнаарбітражний керуючий Кіцул Сергій Богданович
в судовому засіданні взяли участь представники:
ВАТ "Росава" - Кваша В.Ю., довір,
Розпорядник майна - арбітражний керуючий Кіцул С.Б. (особисто), посв.,
ПрАТ "Росава" - Поліщук А.А., довір.,
Фонду державного майна України - Бухаленков С.С., довір.,
Генеральної прокуратури України - Попенко О.С., посв.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2010 порушено провадження у справі № Б8/191-10 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Росава" (далі - ВАТ "Росава", Боржник) за заявою приватного акціонерного товариства "Росава" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015 задоволено клопотання розпорядника майна ВАТ "Росава"- арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про скасування арешту з грошових коштів Боржника від 20.02.2015 №02-9/50 (вх. №3961/15 від 20.02.2015), з урахуванням уточнень до клопотання про скасування арешту з грошових коштів Боржника від 02-9/51 від 27.02.2015 (вх. №4466/15 від 27.02.2015); скасовано арешти, накладені постановами міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про арешт коштів Боржника від 22.10.2013 ВП №38082792, від 23.12.2014 ВП №38082792 та від 25.11.2014 ВП №38082792 на грошові кошти ВАТ "Росава", що знаходяться на розрахункових рахунках №26009013517601, №26002513517603, №26006013517604, відкритих у філії ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937; зобов'язано міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів, що містяться на розрахункових рахунках №26009013517601, №26002513517603, №26006013517604, відкритих ВАТ "Росава" у філії ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937.
Не погодившись із цією ухвалою суду, Управління Пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві (далі - Фонд) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду Київської області 02.03.2015 скасувати та відмовити в задоволенні клопотання розпорядника майна ВАТ "Росава" - арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про зняття арешту з банківських рахунків підприємства.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 (головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 02.03.2015 скасовано, в задоволенні клопотання розпорядника майна ВАТ "Росава" - арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про скасування арештів з грошових коштів Боржника, накладених: постановою міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ від 22.10.2013 (виконавче провадження №38082792) на кошти, які містяться на рахунку: р/р 26009013517601, філія ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937, що належить ВАТ "Росава"; постановою міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ від 25.11.2014 (виконавче провадження №38082792) на кошти, які містяться на рахунку: р/р 26002513517603, філія ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937, що належить ВАТ "Росава"; постановою міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ від 23.12.2014 (виконавче провадження №38082792) на кошти, які містяться на рахунку: р/р 26006013517604, філія ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937, що належить ВАТ "Росава"; а також про зобов'язання міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ зняти арешт з грошових коштів на розрахункових рахунках №№26009013517601, 26002513517603, 26006013517604, відкритих Боржником в філії ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 300937 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ВАТ "Росава" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015, а ухвалу господарського суду Київської області від 02.03.2015 залишити "без змін".
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розпорядника майна, Фонду державного майна України, Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали оскарження, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання розпорядника майна ВАТ "Росава"- арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про скасування арештів з грошових коштів Боржника, накладених постановами міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 22.10.2013, від 25.11.2014 та від 23.12.2014, суд першої інстанції вказав, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ВАТ "Росава" № 26009013517601, № 26002513517603, № 26006013517604, відкритих у філії ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", використовуються Боржником для виплати заробітної плати, сплати податків та обов'язкових платежів, а наявність арешту, накладеного на такі грошові кошти, унеможливлює виконання Боржником обов'язку зі сплати заробітної плати, податків та обов'язкових платежів, що порушує права працівників ВАТ "Росава" та може призвести до збільшення кредиторської заборгованості Боржника. При цьому, місцевий господарський суд також зазначив на необхідності забезпечення прав працівників Боржника на своєчасне отримання заробітної плати, забезпечення поточної господарської діяльності Боржника тощо.
Скасовуючи вказану ухвалу суду та відмовляючи в задоволенні клопотання розпорядника майна - арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про скасування арештів з грошових коштів Боржника, що знаходяться на названих вище банківських рахунках, апеляційний суд зазначив, що оскаржувану ухвалу прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, та виходив з того, що розпорядником майна Боржника в обґрунтування поданого клопотання не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що грошові кошти на рахунках №26009013517601, №26002513517603, № 26006013517604 використовуються ВАТ "Росава" для виплати заробітної плати працівникам та здійснення сплати податків і зборів, в тому числі й єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Судом апеляційної інстанції також вказано на ненадання доказів того, що продовження дії арешту коштів на цих рахунках унеможливить проведення ВАТ "Росава" належної виробничої, фінансово-господарської діяльності та відновлення його платоспроможності.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони зроблені всупереч встановленим обставинам справи та з невірним застосуванням норм діючого законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Згідно ст.1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 6 ст.12 Закону про банкрутство передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Виходячи з аналізу наведених норм, касаційний суд зазначає, що виконавче провадження щодо неплатоспроможного боржника повинно здійснюватися з урахуванням вимог Закону про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів оскарження та встановлено судом першої інстанції, постановами міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про арешт коштів боржника від 22.10.2013 (ВП №38082792), від 24.11.2014 (ВП №38082792), від 23.12.2014 (ВП №38082792) накладено арешти на кошти, що містяться на відкритих у філії ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит" рахунках ВАТ "Росава" №26009013517601, №26002513517603 та №26006013517604 відповідно.
Разом з цим, місцевим судом встановлено, що ВАТ "Росава" звернулося до філії ЦРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит" з проханням повідомити причину не проведення платіжних доручень (за переліком) на заробітну плату за січень 2015 року з рахунку № 26006013517604, які були відправлені банку Боржником 17.02.2015 (лист від 19.02.2015 №46).
При цьому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами оскарження, у відповідь на лист Боржника філія ЦРУ "Банк "Фінанси та кредит" повідомила про те, що 13.02.2015 банком було отримано постанову міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про арешт коштів ВАТ "Росава" від 23.12.2014 на суму 250 897,88 грн., у зв'язку з чим платіжні доручення не були проведені банком за відсутністю достатнього залишку коштів на розрахунковому рахунку ВАТ "Росава" (лист від 27.02.2015 №623).
В ході розгляду клопотання розпорядника майна, судом першої інстанції встановлено, що банківські рахунки №26009013517601, №26002513517603 та №26006013517604 використовуються Боржником для виплати заробітної плати працівникам та здійснення сплати податків і зборів, в тому числі й єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм і враховуючи встановлені місцевим судом обставини, касаційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування накладених постановами міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції арештів із зазначених вище рахунків. Обґрунтованим колегія суддів вважає також висновок господарського суду про те, що накладення арешту на грошові кошти на цих рахунках унеможливлює проведення Боржником належної виробничої та фінансово-господарської діяльності, а, відтак, й відновлення його платоспроможності.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що скасовуючи за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвалу місцевого суду від 02.03.2015 та відмовляючи в задоволенні клопотання про скасування арештів з грошових коштів Боржника, суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував і не навів доводів, за якими не погодився з висновками суду першої інстанції, чим порушив приписи ст. 43, п. 8 ч. 2 ст. 105 ГПК України.
Так, висновок апеляційного суду про те, що скасування місцевим судом арештів є помилковим та таким, що суперечить вимогам закону, лише з мотивів не надання розпорядником майна Боржника доказів цільового використання грошових коштів на вказаних рахунках не можна вважати законним та обґрунтованим.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні клопотання розпорядника майна ВАТ "Росава", суд апеляційної інстанції повинен був обґрунтувати своє рішення з посиланням на норми діючого законодавства, надавши належну оцінку доказам у справі та доводам всіх учасників справи про банкрутство, а не обмежитись тільки посиланням на норми ст. ст. 32-34 ГПК України.
Відтак, з огляду на вищезазначені встановлені місцевим судом обставини, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність доказів використання рахунків №26009013517601, №26002513517603, №26006013517604 для виплати заробітної плати працівникам, здійснення сплати податків і зборів, в тому числі й єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.
До викладеного слід додати, що в оскаржуваній постанові апеляційний суд помилково застосував норму ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 4212-VІ від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013), оскільки в силу приписів п. 1-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону про банкрутство в названій редакції положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, а провадження у даній справі порушено ухвалою суду від 14.12.2010.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин та матеріалів справи, вірно застосував норми законодавства та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про скасування арештів з грошових коштів ВАТ "Росава".
У зв'язку з наведеним та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 6 ст. 1119 ГПК України, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як незаконна, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі, як така, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 47, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Росава" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № Б8/191-10 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Київської області від 02.03.2015 у справі № Б8/191-10 залишити в силі.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
В.Я. Погребняк
Постанова виготовлена та підписана 24.09.2015