Справа № 2-2415/13
760/5516/13-ц
26 березня 2013 р. суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом в якому позивач просить сягнути з відповідача на свою користь заборгованість по нарахованій і невиплаченій заробітній платі та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 96 ЦПК судовий наказ може бути видано, зокрема, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Проте, як встановлено судом з матеріалів поданої заяви, відповідачем не подано доказів щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Крім того, вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивач заявляючи до відповідача вимогу про стягнення моральної шкоди, яку він оцінив у 5000,00 грн., не викладає юридично значимих фактів та обставин, за яких йому заподіяно відповідну шкоду, не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідача, і в порушення яких правових норм відповідачем заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв'язок між цими подіями.
Крім того, позивач в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", не зазначив посилання на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування його міркувань, з яких він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди саме в заявленій ним сумі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, а саме: які його права, свободи чи інтереси були порушені саме відповідачем із зазначенням доказів в підтвердження даних обставин, зазначенням обґрунтування розрахунків щодо визначення розміру моральної шкоди, завданої позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі двох днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнір С.І.