Справа № 2-а-5391/11
07 жовтня 2011 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
19 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ГУПФ України в місті Києві (а.с. 8-26).
Свої вимоги мотивує тим, що він є інвалідом ІІ групи І категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання основної та додаткової пенсії згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”-основної пенсії в розмірі не нижче 8 (вісьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідачем така пенсія йому нараховується в меншому розмірі. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права.
Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку і виплати з 06 червня 1996 року основної державної щомісячної пенсії в розмірі 8 (вісьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача призначити, нараховувати та в подальшому виплачувати основну державну щомісячну пенсію в розмірі 8 (вісьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату заборгованості з 06 червня 1996 року по час призначення пенсії; зобов'язати відповідача перевести його на пенсію по інвалідності з моменту нарахування пенсії; зобов'язати у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок пенсії здійснювати з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог за період з 06 червня 1996 року по 18 березня 2011 року.
З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. У письмових запереченнях зазначено, що відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”було встановлено розмірі пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Разом з тим, розміри такої пенсії встановлюється лише для пенсії призначеної згідно цього закону, а позивач отримує пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, і лише додаткова пенсія як учаснику ліквідації Чорнобильської катастрофи нараховується позивачу за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Тому, якщо позивач бажає отримувати пенсію згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому потрібно знятись з обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в м. Києві та стати на облік в районному управлінні Пенсійного фонду України по місцю реєстрації.
Відповідно до статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. Частиною 3 ст. 28 цього Закону визначено, що встановлений вище мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”внесено зміни до статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З 01 січня 2008 року додаткові пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи та мінімальний розмірі пенсій для інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи були розраховані виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”прикінцеві положення доповнено пунктом 4, згідно якого норми статей 39, 50, 51, 52, 54 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статей 14, 22, 37 та частини 3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Відповідна постанова Кабінету Міністрів України “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”№ 745 прийнята 06 липня 2011 року.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, категорія І, інвалід ІІ групи.
Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні пенсійного фонду України в місті Києві, яке нараховує та виплачує йому пенсію по інвалідності на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Нарахування основної пенсії на підставі ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”віднесено до компетенції відповідного районного управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”та не звертався до районного управління Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації з заявою про переведення його для отримання пенсії на підставі ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За таких обставин, вимоги позивача стосовно призначення, нарахування, перерахунку та виплати основної державної щомісячної пенсії в розмірі 8 (вісьми) мінімальних пенсій за віком не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах -інвалідам ІІ групи -75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року, статті 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи був визначений в сумі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по ІІI групі інвалідності -не менше 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22 травня 2008 року дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, яка набрала чинності 22 травня 2008 року сума додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності -не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, розмір пенсії позивача одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто -в даному випадку -норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Встановлено, що після відновлення з 22 травня 2008 року дії ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розрахунок додаткової пенсії позивачу здійснювався в розмірах, передбачених Постановою КМ України № 530 .
Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідачем необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу -Постанову КМ України № 530 від 28 травня 2005 року, а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано, що є протиправним та таким , що порушує права позивача.
Відповідно до ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України”він приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог за період з 06 червня 1996 року по 18 березня 2011 року.
Суду не надано доказів правомірності дій Управління щодо відмови в здійсненні позивачу відповідного перерахунку передбаченого саме ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з 19 березня 2011 року.
З огляду на це, вимоги позивача про порушення прав при нарахуванні та виплаті додаткової пенсії є правомірними та обґрунтованими.
Зі змісту статей 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”випливає, що під час визначення пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною першою ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Частиною 3 цієї статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Разом з тим, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
За таких обставин, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 19 березня 2011 року.
Пунктом 7 частини І Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”доповнено п. 4 Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, згідно якого у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Такі норми не визнані неконституційними в установленому порядку, тому для розв'язання спорів зазначеної категорії застосуванню підлягає норма, яка прийнята пізніше -Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.
23 липня набрала чинності Постанова Кабінету міністрів України “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”від 06 липня 2011 року № 745. Розмір нарахованих відповідачем позивачу виплат цій постанові не суперечить, тому перерахунок має бути здійснений по 22 липня 2011 року.
З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України”, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України “Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 27 грудня 2005 року № 1293, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, Постановою Кабінету міністрів України від 06 липня 2011 року № 745, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії згідно статей 49, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в період з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вжити дій для перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 19 березня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за виключенням виплат ОСОБА_1 здійснених управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва в цей період.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: