Справа № 2-7771/14
№ 760/25923/14-ц
26 грудня 2014 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просить шлюб укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований 07.11.2008 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за №1831 від 07.11.2008 р. розірвати.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідачів відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог, не надано детального розрахунку заборгованості.
Відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить згідно ч. 2 ст. 110 ЦПК України розглянути справу за місцем проживання позивача, зазначивши, що на його утриманні знаходяться неповнолітні діти.
Згідно позовної заяви, відповідач мешкає 3 роки в Республіці Білорусь, діти будуть проживають з відповідачем. Таким чином, позивачем не зазначено докази, що підтверджують про домовленість сторін щодо розгляду справи в Солом'янському районному суді м. Києва за місцем проживання позивача, не зазначено докази, що підтверджують знаходження дітей на його утриманні, як вбачається зі змісту позовної заяви.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачами, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Кушнір