Справа № 1-23/2011 року
14.12.2011 року Солом”янський районний суд м.Києва
в складі:головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі КАЛІНІЧЕНКО В.Ю.
з участю прокурора АФЕНКІНОЇ Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 1 КК України,-
Органами досудового слідства ОСОБА_2 пред”явлено обвинувачення в тому, що він 01.09.2009 року близько 08 години ЗО хвилин, перебуваючи на Привокзальній площі ст. Київ-Пасажирський біля торгівельного центру «Полісся», що в Солом'янському районі м. Києва, під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_3 побачив у останнього мобільний телефон марки «Нокіа 6030», при цьому у нього виникла мета заволодіти цим мобільним телефоном шляхом обману та зловживання довірою.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_2 під приводом здійснення дзвінка отримав від ОСОБА_3 його мобільний телефон марки «Нокіа 6030», після чого залишив місце події, заволодівши при цьому майном ОСОБА_3, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа 6030», вартістю 300 гривень, в середині якого знаходилась сім-картка оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 10 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 335 гривень.
В подальшому ОСОБА_2 продав мобільний телефон із сім-карткою за 100 гривень невстановленій слідством особі, після чого грошима розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.
Під час досудового слідства підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред”явленому йому обвинуваченні визнав повністю.
Згідно з вимогами ст. 281 КПК України, повернення спрази додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досуг о слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильні не може бути усунута в судовому засіданні.
На підставі ст. 368 КПК України досудове слідство в усякому визнається однобічним і неповним, коли не були з'ясовані з достали повнотою дані про особу винного, що може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши думку прокурора щодо направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування, який заперечував проти цього, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що справа підлягає направленню прокурору для проведення додаткового розслідування, виходячи з наступного.
Постановою попереднього розгляду від 14.01.2010 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 1 КК України призначена у судовий розгляд на 01.02.2010 року на 09 год., але в судове засідання підсудний ОСОБА_2 не з”явився, про причини неявки не повідомив. Не з”явився підсудний ОСОБА_2 і в судові засідання 01.02.2010 року, 25.02.2010 року, 22.03.2010 року.
Постановою Солом”янського районного суду м. Києва від 01.02.2010 року було здійснено примусовий привід підсудного ОСОБА_2 в судове засідання на 25.02.2010 року, але примусовий привід здійснено не було, оскільки підсудний ОСОБА_2 за місцем реєстрації (АДРЕСА_1), а також за місцем проживання (Київська обл., м, Березань, вул. Київська, 56) не знаходився.
Копія обвинувального висновку, яка була направлена за місцем проживання підсудного ОСОБА_2 за адресою: Київська обл., м, Березань, вул. Київська, 56, була повернута до суду, оскільки він її не отримав у зв”язку з тим, що за даною адресою він не проживав.
Постановою Солом”янського районного суду м. Києва від 22.03.2010 року підсудному ОСОБА_2 було змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою і оголошено його у розшук.
25.03.2010 року вказана постанова була направлена на виконання до Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровської області та Березанського ГУ МВС України в Київській області.
Про необхідність виконання постанови суду від 22.03.2010 року Солом”янським районним судом м. Києва направлялись неодноразові нагадування та вимоги, але правоохоронні органи не забезпечили виконання постанови суду.
26.09.2011 року Солом”янський районний суд м. Києва повторно направив підсудному ОСОБА_2 копію обвинувального висновку, яка знову повернута до суду, т.я. він не знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і в судові засідання 14.10.2011 року, 24.10.2011 року, 06.12.2011 року та 14.12.2011 року підсудний не з”явився у зв”язку з тим, що за місцем реєстрації та проживання він не знаходиться.
Також, звертає на себе увагу і те, що постановою слідчого СВ ЛВ на ст.. Київ-пасажирський УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_4 07.10.2009 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід підписка про невиїзд з місця постійного проживання, але без зазначення адреси місця постійного проживання підсудного і в цей же слідчий постановою від 07.10.2009 року досудове слідство по кримінальній справі призупинив у зв”язку з встановленням місця перебування ОСОБА_2 з оголошенням його у розшук (а.с. 8, 49).
Постановою ст. слідчого СВ ЛВ на ст. Київ-пасажирський УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_5 01.12.2009 року досудове слідство по кримінальній справі було поновлено у зв”язку з встановленням місця перебування ОСОБА_2 (а.с. 9).
В даний час знаходження підсудного ОСОБА_2 суду не відоме. Постанови суду про примусовий привід в судові засідання та розшук не виконані, не дивлячись на неодноразові звернення суду.
В порушення вимог ст. 223 КПК України слідчий, при складанні обвинувального висновку, не зазначив відомості про особу обвинуваченого, а саме, місце фактичного знаходження, а тому, відповідно неправильно було обрано запобіжний захід ОСОБА_2.
Отже, суд вважає, що всі можливі заходи впливу для розгляду справи судом були вжиті і вичерпані всі можливості усунення недоліків органу досудового слідства щодо з”ясування даних про особу підсудного, в т.ч. місця його фактичного перебування, т.я. за адресами, які зазначені в матеріалах справи, підсудний ОСОБА_2 не знаходиться і місце його знаходження встановити не виявилось можливим, для встановлення місця перебування підсудного необхідне проведення значного об”єму оперативних та розшукових заходів, які неможливо провести безпосередньо судом, а тому справа підлягає поверненню прокурору для проведення додаткового розслідування, в ході якого органам досудового слідства необхідно встановити місце перебування підсудного ОСОБА_2, при необхідності виконати інші слідчі дії.
Керуючись ст. ст. 281, 296 КПК України, суд, -
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 1 КК України направити Київському транспортному прокурору для проведення додаткового розслідування.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 7 діб з моменту її оголошення.