Справа № 1-1164/11р.
07 жовтня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Губко А.О.
при секретарі Голик Т.С.
за участю прокурора Ляцевича В.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, на утриманні син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, являється приватним підприємцем, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
02.06.2011 року ОСОБА_2, маючи намір незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, знаходячись біля готелю «Мир», по проспекту 40-річчя Жовтня, 70 в м. Києві, вступив в злочинну змову з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділенні в окреме провадження, направлену на заволодіння чужим майном.
Згідно відведеної ролі, ОСОБА_2 повинен був разом з невстановленою слідством особою на ім'я Олександр зустрітися з продавцем золотої статуетки ОСОБА_4 у ресторані «Два Гуся» за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11 і під час зустрічі вмовити останнього для проведення експертизи поїхати до магазину - майстерні «Ремточмеханіка», що за адресою м. Київ, вул. Урицького, 1 для здійснення купівлі-продажу золотої статуетки, не маючи насправді наміру виконувати домовленість, щоб незаконно заволодіти золотим виробом.
Згідно розподілених ролей невстановлені слідством особи, перебуваючи біля входу в магазин-майстерню «Ремточмеханіка» по вул. Урицького, 1 в м. Києві під виглядом працівників міліції з приводу перевірки речей, які знаходяться у продавця ОСОБА_4, повинні були його, щоб в подальшому незаконно заволодіти золотою статуеткою, яка належить останньому.
Так, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 разом з невстановленою слідством особою на ім'я Олександр направився до ресторану «Два Гуся», що по вул. Хрещатик, 7/11 в м. Києві і, перебуваючи в ресторані, приховуючи своє дійсне ім'я, представившись вигаданим ім'ям «Андрій», виконуючи відведену йому злочинну роль разом з невстановленою слідством особою на ім'я Олександр в ході проведення переговорів ОСОБА_2, запропонував проїхати продавцю до магазину-майстерні «Ремточмеханіка» для проведення експертизи металу, з якого виготовлена статуетка та купівлі - продажу її, достовірно знаючи, що реального покупця не існує і така експертиза не буде проводитися, а поїздка до магазину-майстерні «Ремточмеханіка» - це лише привід для незаконного заволодіння статуеткою продавця ОСОБА_4
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 з метою недопущення викриття, окремо сів до автомобіля і разом з представником продавця направився до вищевказаного магазину.
А в подальшому невстановлені слідством особи, переслідуючи корисливі мотиви, перебуваючи біля магазину-майстерні «Ремточмеханіка» по вул. Урицького, 1 в м.Києві, діючи спільно та узгоджено відповідно до раніше розподілених ролей, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до потерпілого ОСОБА_4 і, погрожуючи застосувати насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я, незаконно заволоділи статуеткою із золота, яка належить ОСОБА_4, завдавши останньому матеріальну шкоду в сумі 142.036 грн. 48 коп., що у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром.
Далі, невстановлені слідством особи разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і підтвердив в суді факт заволодіння ним разом з невстановленими особами шляхом обману майном, що мало місце 02.06.2011 року в магазині-майстерня «Ремточмеханіка» по вул.Урицького, 1 в м.Києві у продавця ОСОБА_4 золотої статуетки, куди вони приїхали для проведення експертизи металу, з якого зроблена ця статуетка та в подальшому купівлі-продажу її, де і були затримані працівниками міліції, які вилучили вказану статуетку та повернули потерпілому працівниками міліції. У скоєному щиро кається.
На підставі ч.3 ст.299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорювалися, і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало потерпілому матеріальної шкоди у великих розмірах, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, раніше не судимого, позитивну характеристику за місцем проживання (а. с. 193), який працює та зайнятий суспільно-корисною працею, з дитинства займається спортом і неодноразово нагороджувався дипломами та грамотами за спортивні досягнення з легкої атлетики (а.с.196-201), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 194,195), на утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, відношення підсудного до вчиненого злочину щире каяття, конкретні обставини його вчинення, факт повернення працівниками правоохоронних органів потерпілому викраденого у нього майна і вважає, що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи вищевикладені обставини, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, позитивно характеризується за місця проживання, повністю відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, молодий вік підсудного та його щире каяття у вчиненому, що по справі не настало тяжких наслідків, не дивлячись на те, що згідно ст.12 КК України цей злочин відноситься до категорії тяжких, суд приходить до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, звільнивши його від призначеного покарання з випробуванням, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного в силу ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та відшкодування потерпілому завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в силу ст.67 КК України, судом не встановлено.
Речові докази:
статуетку із золота, вилучену під час огляду місця події, передану під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, суд вважає за необхідне залишити у його розпорядженні.(а. с. 78, 79)
Крім того, у зв'язку з проведенням по даній справі мистецтвознавчих експертиз, суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_2 витрати по ним на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285, призначення платежу: «За проведення експертизи та дослідження») у сумі 2278 грн. 37 коп. та на користь національного музею історії України (р/р 31254272210796 в УДК Шевченківського району ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код 02226103) у сумі 210 грн. 00 коп. (а. с. 45-52, 58-66, 74-76)
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
Визнати винним ОСОБА_2 за ч.3 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді - 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити, з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Речові докази: статуетку із золота, вилучену під час огляду місця події, передану під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, суд вважає за необхідне залишити у його розпорядженні.(а. с. 78, 79)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285, призначення платежу: «За проведення експертизи та дослідження») витрати за проведення мистецтвознавчої експертизи у сумі 2278 грн. 37 коп. та на користь національного музею історії України (р/р 31254272210796 в УДК Шевченківського району ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код 02226103) у сумі 210 грн. 00 коп. (а. с. 45-52, 58-66,74-76)
Цивільний позов по справі не заявлений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя: