Справа 1-1240/10
14 січня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Губко А.О.
при секретарі Гвоздицькому А.О.
“ - “ прокурора Курлатова С.О.
“ - “ адвокатів ОСОБА_1,
ОСОБА_2
“ - “ потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, білорус, громадянин ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого директором приватного підприємства «Віжн-7», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., с. В.Снітинка, провул. Шевченко, 9, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -
ОСОБА_4, 20.01.2009 року, приблизно в 7 год. 40 хв., керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем «Шевроле Еванда», д. н. АА36-15ВС, рухався у зимову пору року по мокрому, асфальтобетонному покриттю горизонтальної проїзної частини вул. ОСОБА_6 в Києві, з боку пр-ту Відрадного в напрямку пр-ту Комарова.
Під час руху водій ОСОБА_4, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 /б/, 2.3 /д/, 2.10 /а/, 12.1, 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 1.01.2002 року, при проїзді наземного нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на вул. Героїв Севастополя, 35 в м. Києві, позначеного відповідною розміткою та відповідними дорожніми знаками, проявив неуважність до дорожньої обстановки. У подальшому, не вибравши безпечної швидкості, щоб мати змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, не врахувавши дорожні умови, скоїв в крайній правій смузі руху наїзд на пішохода ОСОБА_3, котра перетинали проїзну частину вул. Героїв Севастополя в м. Києві по наземному пішохідному переходу з ліва на право по ходу руху автомобіля ОСОБА_4, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_3 отримала тяжке тілесне ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №460/1 від 10.09.2010 року при вивченні дачних документів на ім'я ОСОБА_3 встановлено, що на момент надходження до стаціонару 16.01.2009 р. о 9 год. 00 хв. у неї мали місце наступні тілесні ушкодження: садна шкіри голови, лінійний перелом лобної кістки, забій головного мозку з локалізацією вогнищ геморагічних забоїв в обох лобних частках, субдуральні геморагічні нашарування під правою лобною та тім'яною частками - закрита черепно-мозкова травма.
Вказані ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитися 16.01.2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом) та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), згідно п. 2.1, 3.6 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень».
Порушення вимог ПДР України водієм ОСОБА_4, який згідно п.1.3. ПДР був зобов'язаний знати і неухильно виконувати правила дорожнього руху, було в наступному:
п. 1.5 - своїми діями він як учасник дорожнього руху створив небезпеку для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, спричинив матеріальні збитки;
п. 2.3 /в/ - для забезпечення безпеки дорожнього руху не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну і відволікся від керування транспортним засобом у дорозі;
п. 2.3 /д/ - створив своїми діями загрозу дорожньому руху;
п. 2.10 /а/ - при причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно не зупинив транспортний засіб;
п. 12.1. - під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом;
п. 12.3 - при виникненні небезпеки для руху і перешкоди, котру він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
п. 18.1 - наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість і не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого було створено перешкода і небезпека;
п. 18.4 - побачивши, що перед нерегульованим пішохідним переходом зменшував швидкість і зупинився транспортний засіб, що рухався в сусідній смузі , не зменшив швидкість і маючи потребу не зупинився щоб продовжити рух після того як переконається, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 /б/, 2.3 /д/, 2.10 /а/, 12.1, 12.3, 8.1, 18.4 ПДР України, знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 визнав повністю свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні, підтвердивши факт керування ним 20.01.2009 року автомобілем марки «Шевроле», д. н. АА3615ВС та наїзду на потерпілу ОСОБА_3, що мав місце на наземному нерегульованому пішохідному переході, розташованому на вул. Героїв Севастополя, 35 в м. Києві. У скоєному щиро кається. Щодо заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_3, ОСОБА_4 пояснив, що матеріальні збитки він не визнає, так як ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_7 у розмірі 39626 69 коп. за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів. Щодо відшкодування моральної шкоди, покладався на розсуд суду, вказуючи, що її розмір значно завищений.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортом підвищеної небезпеки, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
-показами допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, яка підтвердила факт скоєння водієм автомобіля марки «Шевроле», д. н. АА3615ВС ОСОБА_4 наїзду на неї, що мав місце 20.01.2009 року на наземному нерегульованому пішохідному переході, розташованому на вул. Героїв Севастополя, 35 в м. Києві. Заявлений нею цивільний позов підтримала в повному обсязі.
- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який суду показав, що 17.01.2009 року, приблизно о 7 год. 40 хв., він рухався в якості пасажира в автомобілі «Шевроле» по вул. Героїв Севастополя в м. Києві з боку пр-ту Відрадного в напрямку пр-ту Комарова. Сидів він на задньому сидінні, позаду водія. За кермом автомобіля знаходився брат його дружини ОСОБА_4 На передньому сидінні сидів рідний брат ОСОБА_4 - ОСОБА_9 Під час руху він особливої уваги на проїзну частину не звертав, а розмовляв з ОСОБА_9. Яка була швидкість їх автомобіля він сказати не можу, але невеликою, оскільки проїзна частина була мокрою, так як йшов невеликий сніг. Вони рухались в крайній праві смузі свого напрямку. У крайній лівій смузі попутного з ними напрямку руху рухався якийсь автомобіль, приблизно на рівні їх автомобіля, але який саме він не акцентував на йому уваги. У один з моментів він почув крик ОСОБА_4, удар в лобове скло, почув і побачив, як щось з лобового скла їх автомобіля падає поруч па проїзну частину, як вже виявив пізніше це була пішохід. ОСОБА_4 вибіг відразу з автомобіля і побачив, що на проїзній частині лежить пішохід, схопив аптечку і побіг до неї. І відразу ж після цього було викликано працівників міліції та карету швидкої допомоги.
-аналогічними показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9
- висновком судово медичної експертизи №460/1 від 10.09.2010 року, згідно якої при вивченні медичних документів на ім'я ОСОБА_3 встановлено, що на момент надходження до стаціонару 16.01.2009 року о 9 год. 00 хв. у неї мали місце наступні тілесні ушкодження: садна шкіри голови, лінійний перелом лобної кістки, забій головного мозку з локалізацією вогнищ геморагічних забоїв в обох лобних частках, субдуральні геморагічні нашарування під правою лобною та тім'яною частками - закрита черепно-мозкова травма.
Вказані ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитися 16.01.2009 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), згідно п.2.1, 3.6 правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (а. с. 78-81)
- проведеним згідно протоколу від 16.06.2010р. оглядом місця дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 35-39)
-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 40)
-фото таблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (52-57)
Оцінюючи зібрані доказі в справі в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і допустимими, а підсудного ОСОБА_4, який своїми умисними діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, його особу, раніше не судимого, який вперше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.100), у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває (а.с.101, 102), його відношення до скоєного, відшкодування потерпілій матеріальної шкоди страховою компанією підсудного, і вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 та звільнення його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він на підставі ст.75 КК країни у період іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного згідно ст.66 КК України, судом визнається щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудного згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 19 000 грн., пред'явлений до підсудного ОСОБА_4, суд вважає, що він не підлягає задоволенню, так як ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_7 у розмірі 39626 69 коп. за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів
З урахуванням доведеності вини підсудного ОСОБА_4 у скоєному, перенесених потерпілою фізичного болю після ДТП та морально - психологічних страждань протягом тривалого часу, у зв'язку з ушкодженням її здоров'я, що виразилось в перенесених травмах, а саме, садна шкіри голови, лінійний перелом лобної кістки, забій головного мозку з локалізацією вогнищ геморагічних забоїв в обох лобних частках, субдуральні геморагічні нашарування під правою лобною та тім'яною частками - закрита черепно-мозкова травма, суд вважає, що підлягає задоволенню також цивільний позов в частині відшкодування потерпілому і моральної шкоди у розмірі 25.000 грн.
Моральну шкоду суд вважає за доцільне стягнути з підсудного ОСОБА_4, т. я. вона настала в результаті неправомірних дій саме підсудного.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 за ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4Є звільнити від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 25.000 грн. (двадцять п'ять тисяч).
У цивільному позові ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя: