Справа № 760/17488/15-ц
Провадження № 2/760/7488/15
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2015 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Національний банк України, про визнання договору іпотеки (майнової поруки) недійсним,
18.09.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЗАТ «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Національний банк України, про визнання договору іпотеки (майнової поруки) недійсним.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 119, 120 ЦПК.
Зокрема, частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».
Позивач додав до позовної заяви квитанцію № 122/з58 від 17.09.2015 про сплату судового збору в розмірі 487,20 грн.
Абзац 2 частини третьої статті 6 Закону «Про судовий збір» передбачає, що «у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру».
У позовній заяві позивач заявляє п'ять самостійних вимог немайнового характеру, а саме:
-визнати недійсним кредитний договір та договір іпотеки (майнової поруки), укладений між ОСОБА_4 (та ОСОБА_2, як поручителем) та ПАТ «ОТП Банк»;
-визнати недійсним додатковий договір кредиту від 05 березня 2008 року № PM-SME012/119/2008 та частину № 2 від 05 березня 2008 року № PM-SME012/119/2008, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк»;
-визнати недійсним договір поруки від 05 березня 2008 року № PM-SME012/119/2008, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк»;
-виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 805, 806 від 05.03.2008 про державну реєстрацію договору іпотеки № PM-SME012/119/2008/1 від 05.03.2008;
-виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 805, 806 від 05.03.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки № PM-SME012/119/2008/1 від 05.03.2008.
Отже, позивач подав цивільний позов, в якому об'єднав п'ять самостійних вимог немайнового характеру, однак оплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн., тобто лише за одну позовну вимогу.
Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 1 948,80 грн.
Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок №31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».
Крім цього, частина перша статті 120 ЦПК передбачає, що «позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб».
Однак, позивач не надав суду копії документів, доданих до позовної заяви, для відповідача та третіх осіб.
Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».
Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання належного доказу про сплату судового збору та копії всіх документів, що додаються до позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись статтями 119, 120, 121 ЦПК, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Національний банк України про визнання договору іпотеки (майнової поруки) недійсним - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Шевченко