Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10859/15-к
23 вересня 2015 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОМАКС» на бездіяльність прокуратури Подільського району м. Києва,-
Скаржник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою мотивуючи свої вимоги тим, що дослівно: «…ТОВ «Новомакс» 25.08.2014 надіслало до прокуратури Подільського району м. Києва заяву про вчинення кримінального правопорушення (докази відправлення заяви додаються). Заява надійшла до прокуратури 11.09.2015, про що свідчить інформація про рух поштового відправлення з сайту Українського ДП ПЗ «Укрпошта». У заяві повідомлялось про вчинення посадовими особами ПП «Соло» дій, у яких містяться ознаки злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. У заяві були викладені такі обставини справи, які свідчать про вчинення дій, які мають ознаки кримінального правопорушення…».
Зазначають, що станом на 16.09.2015 року у потерпілого немає інформації щодо внесення відомостей за фактами наведеними у заяві у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань, а тому вважають, що у діях прокуратури Подільського району вбачаються ознаки бездіяльності щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань. У зв'язку з чим звертаються з даною скаргою до суду.
Дослідивши матеріали скарги приходжу до висновку про необхідність її повернення скаржнику виходячи з наступних підстав.
Так стаття 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Зі змісту зазначеної норми кримінального процесуального закону вбачається, що законодавцем дійсно надано право, зокрема заявнику на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З системного аналізу ст. 303 КПК України в сукупності з іншими його нормами, можна прийти до висновку, що суб'єктивне право на звернення особи із скаргою до слідчого судді з вказаних підстав, виникає лише за наявності двох підстав, а саме: особа повинна звернутися до слідчого або прокурора із відповідною заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення; відомості про кримінальне правопорушення викладені в заяві чи повідомленні не будуть внесені слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в строки визначені ст. 214 КПК України.
Згідно статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм КПК України скаржником не надано до суду належних та допустимих доказів наявності в нього суб'єктивного права на звернення із даною скаргою до слідчого судді, а саме останнім не доведено факту подачі до прокуратури Подільського району м. Києва будь-яких яких заяв чи повідомлень про кримінальне правопорушення.
Надана ж ним Інформаційна довідка із сайту Українського ДП ПЗ «Укрпошта» не може бути взято мною до уваги, оскільки єдиними належними та допустимими доказами, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року, № 270, які підтверджують факт здійснення поштового відправлення є: розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку: Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; опис вкладення.
Вищезазначена ж Інформаційна довідка не тільки не містить відомостей про відправника та адресата, а й не містить відомостей про те, що саме було відправлено адресату.
Враховуючи вищевикладене, скаржник не може вважатися таким, що має право на подачу скарги (останнім не доведено наявності суб'єктивного права вимоги), а тому вона (скарга) підлягає поверненню останньому, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, який визначає, що скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Крім того слід зазначити, що якщо навіть і вважати, що скаржником дійсно було направлено на адресу прокуратури Подільського району м. Києва заяву про кримінальне правопорушення, його скарга все одно підлягає поверненню виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту вищезазначеної Інформаційної довідки, поштове відправлення, яке відслідковувалось, було отримане уповноваженою особою адресата 10.09.2015 року, а не 11.09.2015 року як то вказує скаржник.
Стаття 214 ЦПК України визначає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Враховуючи приписи вказаної норми кримінального процесуального закону, останнім днем реєстрації прокурором поданої скаржником заяви про кримінального правопорушення було 11.09.2015 року, а тому у випадку не здійснення прокурором її реєстрації у вказаний день і є його бездіяльністю, а тому строк для подачі скарги розпочав свій перебіг з 12.09.2015 року та закінчився 21.09.2015 року.
Частина перша статті 304 УПК України визначає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається із штампу Подільського районного суду м. Києва про отримання кореспонденції, скаржником скарга на бездіяльність прокурора була подана до суду лише 23.09.2015 року, тобто з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України.
За приписами ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Мною встановлено, що скаржником при зверненні із скаргою до слідчого судді, будь-яких заяв про поновлення строку на її подачу не надано так само як і не порушено даного питання останнім і в своїй скарзі.
З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про відсутність підстав для прийняття скарги та про доведеність необхідності її повернення скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України,-
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОМАКС» на бездіяльність прокуратури Подільського району м. Києва - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1