Справа № 203/7006/14-ц
Провадження № 2/0203/596/2015
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
15 липня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Цекместрук Є.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю, -
У листопаді 2014 року позивач пред'явила через суд зазначений позов до відповідача на предмет розподілу спільного сумісного майна подружжя, набутого під час шлюбу, в якому сторони перебували з 29 листопада 1997 року по 19 квітня 2006 року, а саме: квартири №21 в корпусі №5 по вул. Свердлова ум. Дніпропетровську, зареєстрованої за відповідачем і набутої 05 жовтня 1998 року на підстав свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради згідно рішення №22/26 від 23 січня 1998 року, оскільки до цього часу відповідач не оспорював прав позивача на це майно, а в лютому 2014 року стало відомо, що за позовом останнього на підставі рішення суду від 09 листопада 2011 року ОСОБА_4 визнано такою, що втратила право користування вказаною квартирою та знято з реєстрації, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просила суд поділити спільне сумісне майно подружжя, виділити ОСОБА_4 1/2 частину спірної квартири №21 в корпусі №5 по вул. Свердлова, 26 загальною площею 38,2 кв.м., визнавши за нею право власності та 1/2 частину залишити за ОСОБА_2 визнавши за ним право власності на цю частку.
Ухвалою суду від 23 лютого 2015 року скасоване ухвалене у цій справі заочне рішення від 23 лютого 2015 року та справа призначена до розгляду в загальному порядку.
За розгляду справи в загальному порядку ОСОБА_2, не визнавши пред'явлені до нього позовні вимоги, звернувся до ОСОБА_4 з зустрічним позовом, в якому просив суд визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_2, обґрунтовуючи такі вимоги тим, що 28 листопада 1997 року він уклав з АТЗТ «НВО «Созидатель» договір №5-9-22 «Про участь у дольовому будівництві» за умовами якого він 28 листопада 1997 року повністю оплатив вартість квартири в будинку по вул. Свердлова, 26 у м. Дніпропетровську, після чого наступного дня 29 листопада 1997 року одружився з ОСОБА_4, тому придбана квартира є його особистою приватною власністю та не може бути спільним сумісним майном подружжя.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні з викладених у позові підстав, не визнавши зустрічний позов та наполягаючи на відмові у задоволенні таких вимог.
Відповідач та первісним позовом та його представник в судовому засіданні первісний позов не визнав та підтримав пред'явлений ним зустрічний позов, наполягаючи на його задоволенні з наведених у ньому підстав.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та позивача за зустрічним позовом, дослідивши письмові докази, розглянувши вимоги в заявлених сторонами межах, дійшов наступних висновків, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 29 листопада 1997 року перебували у шлюбі, зареєстрованому відділом РАГС виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис №1203 та який розірвано 19 квітня 2006 року Кіровським відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ, актовий запис №19, про що свідчать відмітки у паспорті позивача та свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-КИ №029734 (а.с. 4, 7).
Під час перебування у шлюбі на підставі свідоцтва про право власності, виданого 05 жовтня 1998 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №22/26 від 23 січня 1998 року, за ОСОБА_2 зареєстрована на праві власності двокімнатна квартира №21 в корпусі №5 в будинку по вул. Свердлова, 26 у м. Дніпропетровську загальною площею 68,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що підтверджується відповідним свідоцтвом в копії, технічним паспортом та листом КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР від 05 грудня 2014 року (а.с.6,36,37).
Розв'язуючи спір, суд приймає до уваги роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.1 постанови №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" про те, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року, а до сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК.
Відповідно до ст. 22 КпШС України, що діяла на час придбання спірної квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до ст. 24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Судом встановлено, що квартира №21 в корпусі №5 в будинку по вул. Свердлова, 26 у м. Дніпропетровську придбана ОСОБА_2 на підставі укладеного ним з АТЗТ "НВО "Созидатель" договору №5-9-22 від 28 листопада 1997 року "Про участь у дольовому будівництві" з повною оплатою вартості в день укладення договору - 28 листопада 1997 року, про що свідчить довідка ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель", яке є правонаступником АТЗТ "НВО "Созидатель", від 20 березня 2015 року №0200-2015 (а.с.88), вартість якої за даними технічного паспорту від 20 вересня 1998 року становила 36370,00 грн. (а.с.119). Обставини придбання спірної квартири та оплати її повної вартості 28 листопада 1997 року також узгоджуються з Актом державної технічної комісії про готовність завершеного будівництва об'єкта до експлуатації - житлового будинку по вул. Свердлова, 26 поз.№№ 4, 5, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №22/26 від 23 січня 1998 року "Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку по вул. Свердлова, 26 позиції №4, №5 у Кіровському районі" (а.с.114-117).
Одночасно суд приймає до уваги норми ч.2 ст.12 Закону "Про власність", що діяли на час укладення договору від 28 листопада 1997 року "Про участь у дольовому будівництві", громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Таким чином, належить дійти висновку, що спірна квартира набута до укладення шлюбу за кошти, належні ОСОБА_2, а відтак, в силу ст. 24 КпШС України є його особистою приватної власністю, тому в задоволенні первісного позову належить відмовити, задовольнивши зустрічний позов в повному обсязі.
За правилами до ст. 88 ЦПК України судові витрати належить віднести на рахунок відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214-215, 218, 222, 88 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити в повному обсязі.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю - задовольнити.
Визнати квартиру №21 в корпусі №5 будинку №26 по вул. Свердлова у м. Дніпропетровську, загальною площею 68,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м. особистою приватною власністю ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер 276123471).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в сумі 363,70 грн. (триста шістдесят три гривні 70 коп.).
З повним текстом рішення особи, які беруть участь у справі можуть ознайомитись 20.07.2015.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Колесніченко