Справа № 203/3345/15-ц
Провадження № 2-з/0203/83/2015
26 червня 2015 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
У червні 2015 року ТОВ «Атлантіс» пред'явило через суд позов до ТОВ «Астерс Груп», ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ «Астерс Груп» на користь ТОВ «Атлантіс» заборгованості в сумі 337663,79 грн. за договором поставки №11024855 від 01 лютого 2014 року, а також про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Атлантіс» боргу в розмірі 1000,00 грн. за договором поруки №18/02/14, укладеним 18 лютого 2014 року між ТОВ Атлантіс» і ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов?язань ТОВ «Астерс Груп» за вказаним вище правочином.
26 червня 2015 року представник ТОВ «Атлантіс» ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить ТОВ «Астерс Груп», яке буде виявлено під час виконання ухвали суду про забезпечення позову в межах розміру заявлених позовних вимог в сумі 338663,79 грн.
Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.
За вимогами ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позовну повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Разом з тим, у своїй заяві позивач наводить не фактичні дані щодо дій відповідача-боржника з умисного зменшення свого майна, а посилається на гіпотетичну можливість невиконання рішення суду у зв'язку наявністю заборгованості, що само по собі беззастережно не свідчить про неможливість виконання рішення про можливе задоволення позову, хоч би і про стягнення грошової суми в розмірі 338663,79 грн. або утруднення виконання такого рішення, зважаючи на те, що будь-яких достатніх, допустимих, належних доказів за ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження спроб відповідача відчужити своє майно або приховати, як і не наведено доказів на підтвердження необхідності застосування такого способу забезпечення як арешт, який полягає за своєю суттю, з урахуванням положень ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», у вилученні майна із користування.
Одночасно, суд приймає до уваги, що накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти на рахунках ТОВ «Астерс Груп», може призвести до створення реальних, істотних перешкод у здійсненні господарської діяльності відповідачів, що є недопустимим на чому наголошував Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
За таких обставин, приймаючи до уваги принцип відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, представником позивача не доведено перед судом наявність підстав для забезпечення позову у спосіб про який вона клопотала та вжиття заходів забезпечення позову взагалі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -
Відмовити представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» ОСОБА_1, в задоволенні її заяви про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову подається протягом п'яти днів з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Колесніченко