Справа № 203/1464/15-к
Провадження № 1-кс/0203/530/2015
16 березня 2015 року м. Дніпропетровськ
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська ОСОБА_3
представника заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду в м. Дніпропетровську скаргу представника заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на постанову про закриття кримінального провадження від 09 грудня 2014 року, -
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження від 09 грудня 2014 року з тих підстав, що така постанова є незаконної, прийнятою передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, які ОСОБА_4 виклала у своїй заяві про злочин, не допитавши жодного свідка, самого заявника ОСОБА_4 , не провівши інших слідчих дій для отримання достатніх доказів, дійшов безпідставного і необгрунтованого висновку про наявність цивільно-правових відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 та невстановленою особою.
Слідчий суддя, заслухавши представника заявника, прокурора, слідчого, вивчивши подану скаргу та додані до неї документи, матеріали кримінального провадження № 12014040670004109, приходить до наступних висновків.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження.
Постановою слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 09 грудня 2014 року закрито кримінальне провадження № 12014040670004109 внесеного 17 жовтня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_4 про те, що подружжя ОСОБА_9 шахрайським шляхом заволоділо майном гр. ОСОБА_8 .
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших законодавчих актів України.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та з'ясування зазначених нею обставин, які виключають провадження і обумовлюють прийняття рішення про закриття.
Слідчий суддя вважає, що постанова є необґрунтованою, передчасною та відповідно такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Так, постанова слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 09 грудня 2014 року мотивована тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що між ОСОБА_8 та невстановленою особою укладено усний договір на добровільнихї засадах, внаслідок чого відносини, що склалися між учасниками конфлікту носять цивільно-правовий характер та повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Повнота дослідження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають сумнівам.
Згідно положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження № 12014040670004109 відсутні будь-які відомості про проведення слідчим слідчих (розшукових) дій, а так само відсутні докази на підтвердження обставин, викладених у постанові, зокрема, стосовно наявності цивільно-правових відносин між ОСОБА_8 та невстановленою особою на підставі угоди, не допитана жодна особа, в тому числі сама заявник та особи на яких вона вказувала у своїй заяві, як і не містять матеріали кримінального провадження доказів перевірки обставин, викладених ОСОБА_4 у заяві про злочин від 10 жовтня 214 року.
Таким чином, при досудовому розслідуванні не були проведені в необхідному обсязі слідчі та інші дії щодо належності рухомого та нерухомого майна по АДРЕСА_1 ОСОБА_8 чи іншим особам, підстави користування цим майном особами, які також не встановлені, встановлення місця знаходження рухомого майна - легкового автомобіля Opel Vectra, 1992 року випуску, не проведений допит заявника та осіб, які користуються домоволодінням АДРЕСА_1 та вказаним автомобілем, іншим рухомим майном, не встановлена наявність чи відсутність договірних правовідносин між сторонами, тощо, для встановлення наявності чи відсутності шахрайства, вчиненого відносно ОСОБА_8 та відповідно складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
З урахуванням вищевикладеного, постанова про закриття кримінального провадження, прийнята без всебічного і повного дослідження обставин кримінального провадження, та не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 09 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження № 1214040670004109 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 09 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження № 1214040670004109.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1