79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
06.12.11 Справа № 8/5027/864/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк»(надалі ПАТ КБ «ПриватБанк») б/н від 25.10.2011р.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 14.10.2011р.
у справі № 8/5027/864/2011
за позовом: прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Блікс»(надалі ТзОВ «Блікс»), м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ
про припинення права користування земельною ділянкою, розірвання договору та повернення земельної ділянки,
за участю представників сторін:
від прокуратури: ОСОБА_3 -прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення № 33 від 12.03.2009р.);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_4 -директор юридичного департаменту (довіреність від 07.06.2010р.)
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходило, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.10.2011р. у справі № 8/5027/864/2011 (суддя А.А. Бутирський) у задоволенні клопотання ПАТ КБ «ПриватБанк»про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, гр.. ОСОБА_5, гр.. ОСОБА_6 та гр.. ОСОБА_7 -відмовлено. У задоволенні клопотання ПАТ КБ «ПриватБанк»про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, гр.. ОСОБА_5, гр.. ОСОБА_6 та гр.. ОСОБА_7 -відмовлено. Позовні вимоги прокурора Садгірського району м.Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ТзОВ «Блікс», третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступає ПАТ КБ «ПриватБанк»задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки № 118 від 09.07.2002р., укладений між Чернівецькою міською радою та ТзОВ «Блікс». Зобов'язано ТзОВ «Блікс»повернути земельну ділянку (м.Чернівці, вул.. Заводська, 42) у власність територіальної громади. Стягнуто з ТзОВ «Блікс»в дохід Державного бюджету України 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем умов договору оренди та норм чинного законодавства щодо своєчасності сплати орендної плати, що є підставою для задоволення позовних вимог і розірвання договору оренди землі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк»подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що прокурори та їх заступники мають право пред'являти позови до господарського суду в інтересах держави, проте, в даному випадку прокурор пред»явив позов в інтересах органу місцевого самоврядування. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивачем не подано суду доказів того, що борг відповідача по орендній платі не є погашеним в процесі банкрутства ТзОВ «Блікс». Окрім того, судом першої інстанції безпідставно було відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011р.
Представник прокуратури в судовому засіданні проти доводів, наведених скаржником заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить вказане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судове засідання 06.12.2011р. не з»явився, проте в попередньому судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив вказане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, 05.12.2011р. на адресу суду апеляційної інстанції позивачем надіслано конкретизований розрахунок заборгованості по орендній платі ТзОВ «Блікс», який судом долучено до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягає на її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення з огляду на наступне.
Між Чернівецькою міською радою (Орендодавець) та ТзОВ «Блікс»(Орендар) 09.07.2002 року було укладено договір оренди земельної ділянки №118, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Чернівецької міської ради від 30.05.2002р. № 27 надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1,8336 га, яка розташована в м. Чернівцях по вул.. Заводській під номером 42, згідно з планом землекористування. Дана земельна ділянка надана на умовах оренди строком до 30.04.2012 року для обслуговування будівель (п. 1.2 Договору).
Річна орендна плата з вищезазначеної земельної ділянки складає 41640,60 грн., яка вноситься відповідачем щомісячно рівними частинами у термін 30-ти календарних днів місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Чернівці в Управлінні держказначейства у Чернівецькій області (п.2.1. договору).
06.07.2009р. між сторонами було укладено додатковий договір № 3/118 до договору оренди землі від 09.07.2002р. № 118, яким у зв'язку з вилученням частини земельної ділянки площею 0,6494 га на підставі рішення Чернівецької міської ради від 28.05.2009р. № 940, в п. 1.1. договору слова «Орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1,8336 га…»замінено словами «Орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1,1842 га…». Окрім того, з 28.05.2009р. п. 2.1. договору викладено в такій редакції: річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 195 154,98грн. - на період з 01.01.2009р. по 27.05.2009р. -241 740,36грн., на період з 28.05.2009р. по 31.12.2009р. -156 123,98грн. Цей договір є невід'ємною частиною договору оренди землі від 09.07.2002р. № 118.
Позивачем на виконання умов договору оренди земельної ділянки було передано відповідачу вищезазначену земельну ділянку, підтвердженням чого є Акт прийому-передачі земельної ділянки на місцевості в оренду для обслуговування будівель від 09.07.2002р. підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками (а.с. 17
Згідно з п. 3.2. договору оренди землі від 09.07.2002р. одним з обов'язків відповідача визначено своєчасне внесення орендної плати.
Договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї сторони договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених у п. 5 договору. У разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (п. 4.5. договору).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконував, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по платі за землю за липень 2008 року - грудень 2010 року становить 760 400,00 грн., що підтверджується розрахунком ДПІ у м. Чернівці (а.с.7) та долученими до матеріалів апеляційного провадження довідки ДПІ у м. Чернівці «Про надання інформації»за період серпень 2008р.-листопад 2011р.
У заявлених вимогах (з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог) (а.с. 62) прокурор Садгірського району м. Чернівці просить розірвати договір оренди землі № 118 від 09.07.2002р. та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку у власність територіальної громади.
При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, Чернівецька міська рада свої зобов'язання щодо надання в оренду земельної ділянки виконала належним чином.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Так, частиною 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Стаття 32 Закону передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Зокрема, згідно з п. 4 ст. 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, закон пов'язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у зв'язку з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених укладеним між ними договором.
У п. 3.1. договору сторони зазначили, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати, а пунктом 3.2. договору на Орендаря покладено обов'язок своєчасно вносити орендну плату за землю.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач істотно порушив свій обов'язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів, у зв'язку з чим Орендодавець був позбавлений можливості отримати орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 09.07.2002р.
Доказами невиконання відповідачем своїх зобов'язань згідно вищезазначеного договору є розрахунок заборгованості ДПІ у м. Чернівці, яким визначено грошові зобов'язання щодо сплати орендної плати ТзОВ «Блікс».
Стаття 34 Закону встановлює, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
У відповідності до п. д) ст.. 141 Земельного кодексу України систематична несплати земельного податку може стати підставою примусового припинення права постійного користування у судовому порядку, а систематична несплата орендної плати -для припинення права оренди.
Враховуючи те, що матеріалами справи доведено порушення ТзОВ «Блікс»умов договору оренди та норм чинного законодавства щодо своєчасності сплати орендної плати, тому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, підставно розірвано договір оренди земельної ділянки № 118 від 09.07.2002р. та зобов'язано ТзОВ «Блікс»повернути земельну ділянку площею 1,1842 га, розташовану за адресою: м. Чернівці, вул.. Заводська, 42.
Щодо тверджень скаржника стосовно того, що прокурором не зазначено в чому полягає порушення саме інтересів держави, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч.3 ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Таким чином, прокурори та їх заступники мають право пред»являти позови в господарський суд в інтересах органу місцевого самоврядування в тих випадках, коли за обставинами справи такому органу місцевого самоврядування законом надано делеговане органом виконавчої влади повноваження.
В даному випадку, подаючи позов в інтересах Чернівецької міської ради, прокурор Садгірського району м.Чернівці зіслався як на підставу позову на повноваження міської ради щодо регулювання земельних відносин, яке відповідно до п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є самостійною, а не делегованою компетенцією міської ради.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прокурором правомірно заявлено даний позов в інтересах міської ради..
Щодо доводів скаржника про те, що позивачем не надано доказів того, що борг відповідача по орендній платі не є погашеним у процедурі банкрутства відповідача слід зазначити наступне.
Як видно з матеріалів справи, постановою господарського суду Чернівецької області від 04.06.2010 року у справі №5/127/б за заявою ДПІ у м. Чернівці до ТзОВ «Блікс»про визнання банкуртом (а.с. 27-28) ТзОВ “Блікс” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На момент вирішення спору ліквідаційна процедура не завершена. Ухвалою від 17.09.2009 року у справі №5/127/б визнано вимоги Державної податкової інспекції у м.Чернівці до ТОВ “Блікс”, серед іншого, у сумі 385461,60 грн. по орендній платі за землю з юридичних осіб.
Проте, відповідачем - ТзОВ «Блікс»ні суду першої, ні апеляційної інстанції не подано доказів погашення боргу по орендній платі за землю згідно умов договору оренди землі від 09.07.2002р. № 118, а тому вказані твердження скаржника є безпідставними та спростовуються матеріалам справи.
Не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що судом безпідставно було відмовлено останньому у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр.. ОСОБА_5, гр.. ОСОБА_6 та гр.. ОСОБА_7, оскільки як вбачається із самлгл клопотання заявником не вказано, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки згаданих вище громадян.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України ПАТ КБ «ПриватБанк»не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.
З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 14.10.2011р. у справі № 8/5027/864/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
3. Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий суддя Кравчук Н.М.
судді Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1