79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.10.11 Справа № 5010/1356/2011-з-15/69
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кіт М.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 міської ради, від 13.09.2011 р. №1256/09-15/в
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2011 р.
у справі №5010/1356/2011-з-15/69 (суддя -Деделюк Б.В.)
за позовом ОСОБА_2 міської ради, м. Івано-Франківськ
до Приватного підприємства «Агроресурс», с. Підгір»я, Бородчанського району, Івано-Франківської області
про стягнення збитків в сумі 28 693,54 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з»явились;
від відповідача: ОСОБА_3- представник (довіреність від 12.07.2011 р.);
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2011 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 міської ради, м. Івано-Франківськ (надалі -Позивач) до Приватного підприємства «Агроресурс», с. Підгір»я, Бородчанського району, Івано-Франківської області (надалі -Відповідач) про стягнення збитків в сумі 28 693,54 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю Позивачем спричинення Відповідачем збитків в розмірі 28 693,54 грн. внаслідок порушення ним земельного законодавства та не надано доказів, які б підтверджували вжиття ним заходів для одержання доходів у вигляді орендної плати, а також заходів на уникнення збитків.
Позивач -ОСОБА_2 міська рада, не погодившись з винесеним рішенням, подала апеляційну скаргу від 13.09.2011 р. №1256/09-15/в, в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм матеріального права та неповним дослідженням матеріалів справи, а саме:
- суд, на думку Скаржника, безпідставно прийшов до висновку про те, що акт визначення розміру збитків від 11.03.2011 р. складено з порушенням вимог чинного законодавства, в зв»язку з чим він не може бути прийнятий до уваги, оскільки останній відповідає вимогам п. 2 постанови КМ України від 19.04.2003 р. №284. Твердження суду про не включення землекористувача до комісії Скаржник вважає хибним, оскільки розпорядженням міського голови про затвердження складу комісії включено до складу землекористувача, що вбачається з додатку №2 до розпорядження. Скаржник просить врахувати і ту обставину, що рішення органів місцевого самоврядування щодо укладення договору оренди землі носять для Відповідача обов»язковий характер, а несплата орендної плати тягне за собою збитки для бюджету територіальної громади м. Івано-Франківська.
Скаржник вважає дані обставини безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити.
Представник Відповідача -ПП «Агроресурс»у відзиві та безпосередньо в судовому засіданні 27.10.11 р. заперечив доводи апеляційної скарги, покликаючись зокрема, і на те, що постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 р. визнано незаконним п. 2 рішення ОСОБА_2 міської ради від 10.07.2008 р. «Про затвердження матеріалів нормативно грошової оцінки земель м. Івано-Франківська», вважає недоведеним Апелянтом факт включення представника Відповідача в склад комісії по визначенню збитків, а також зазначає, що з моменту закінчення дії договору оренди земельної ділянки до моменту звернення з позовом, Відповідач не був фактично користувачем вказаної земельної ділянки в зв»язку з передачею її для будівництва багатоквартирного житлового будинку, хоча в зв»язку із помилкою бухгалтерії сплачував платежі за землю за 2009 р. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.
Скаржник участі уповноваженого представника в судове засідання 27.10.2011 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 20.09.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення вх. № суду 11366 від 27.09.2011 р. Ухвалою суду від 20.09.2011 р. участь представників сторін обов»язковою не визнавалась.
27.10.2011 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду ОСОБА_2 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Позов заявлено про стягнення з Відповідача збитків в розмірі 28 693,54 грн. (а.с.3-6).В обґрунтування даних вимог Позивач посилається на акт комісії від 11.03.2011 р., яким визначено розмір збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 28 693,54 грн. за попередні періоди, нанесених Відповідачем ОСОБА_2 міській раді, внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1081 га., без правовстановлюючих документів.
Рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради від 10.07.2008 р. ПП «Агроресурс»надано в оренду земельну ділянку площею 0,1081 га., в межах вул. К.Данила-Пилипа Орлика-Бельведерської у м. Івано-Франківську, терміном на три роки (а.с.12).
Рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 19.07.2007 р. №364 «Про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам»створено комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам (а.с.10)
Даною комісією визначено розмір збитків в сумі 28 693,54 грн., про що складено відповідний акт від 11.03.2011 р. (а.с.9 )
Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 241 від 28.04.2011 р. затверджено вказаний розмір збитків (а.с.8). Листом від 10.06.2011 р. №1380/01-13 повідомлено Відповідача про прийняте рішення (а.с.14), однак таке Відповідачем не виконано.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) встановлено, що збитки підлягають відшкодуванню при наявності вини.
У відповідності до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до ст. 156 Земельного Кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Неодержання доходів - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і проти селевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб»єкту права якого порушені. Під збитками розуміють витрати зроблені управленою стороною, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання другою стороною.
Таким чином, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв»язку між протиправною поведінкою і збитками, вина. При цьому важливим елементом об»єктивної сторони правопорушення є причинний зв»язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов»язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки наслідком протиправної дії.
Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий зв»язок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути отримані при належному виконанні зобов»язання.
Сума збитків, яку просить стягнути Позивач, обґрунтовується ним умовними припущенням про можливість отримання прибутку в результаті випадкового збігу обставин, зокрема -укладення Відповідачем договору оренди землі, отримання ним відповідного прибутку та своєчасної сплати орендної плати у запропонованому Позивачем розмірі.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що Позивачем було вжито заходів для одержання доходів у вигляді орендної плати чи заходів уникнення збитків.
Частина 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом поряду встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом правомірно не взято до уваги, як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджує спричинення збитків Відповідачем Позивачеві -рішення №241 від 28.04.2011 р. ОСОБА_2 міської ради та акт комісії з питань визначення та відшкодування збитків, заподіяних ОСОБА_2 міській раді внаслідок порушення земельного законодавства від 11.03.2011 р., з огляду на те, що доказів, які б підтверджували порушення земельного законодавства Відповідачем Позивачем не надано. Крім цього, місцевим господарським судом вірно зазначено, що Позивачем порушено вимоги постанови КМ України від 19.04.1993 р. №284 (із змінами та доповненнями) при формуванні комісії, якою визначено розмір збитків, оскільки не включено до неї представника Відповідача.
Як вбачається з обставин справи Позивачем здійснювався розрахунок збитків за користування земельною ділянкою на підставі рішення ХХІХ сесії ОСОБА_2 міської ради п»ятого демократичного скликання від 10.07.2008 р. «Про затвердження матеріалів нормативно-грошової оцінки земель м. Івано-Франківська», яке оскаржене в судовому порядку.
Крім цього, матеріалами справи встановлено, що Відповідач був користувачем земельної ділянки площею 0,1081 га. в межах вул. ОСОБА_4 у м. Івано-Франківську на підставі договору оренди, укладеному 05.04.2005 р. та зареєстрованому 27.04.2005 р. між ОСОБА_2 міською радою та ПП «Агроресурс»терміном на три роки (а.с.35-36).
Рішенням Виконавчого комітету міської ради від 30.12.2008 р. №680 затверджено акт державної комісії приймання в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення в межах вул. ОСОБА_4, замовником якого є ПП «Агроресурс»і присвоєно даному будинку адресу - вул. Володимира Великого, 10-б (а.с.14).
В подальшому між ПП «Агроресурс»та ПП»Гал-Комфорт»25.12.2008р. підписано акт приймання-передачі житлового комплексу на вул. Володимира Великого, 10-б (а.с.32-33), і з цього моменту ПП «Агроресурс»перестало бути користувачем земельної ділянки, що не враховано Позивачем. Відповідно, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що дана обставина усуває наявність такого елементу правопорушення як протиправність.
Крім цього, під час дії Договору, а також після його закінчення, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач сплачував орендні платежі за землю згідно договору від 27.04.2005 р., що підтверджується податковими деклараціями та платіжними дорученнями (а.с.39-52). Відповідно, зазначене спростовує твердження Позивача про використання Відповідачем земельної ділянки без сплати коштів, а відтак і наявність спричиненої шкоди Позивачу.
ОСОБА_2 міська рада як на підставу позову посилається на рішення від 10.07.2008 р., однак, як встановлено місцевим господарським судом Позивач не повідомляв Відповідача про прийняття такого рішення, що відповідно усуває наявність вини в діях Відповідача. Дана обставина не спростована Позивачем в апеляційній скарзі. І як вбачається з обставин справи Позивач не направляв Відповідачу в порядку передбаченому ст. 181 ГК України та гл. 53 ЦК України проектів договорів оренди, на протиправне не укладення яких посилається Позивач, що відповідно свідчить про відсутність вини в діях Відповідача.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести і обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про не обґрунтованість позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Разом з тим, враховуючи, що заявлена до стягнення Позивачем сума не є збитками, судові витрати у справі, в тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку, слід покласти на Позивача у розмірі, передбаченому Декретом КМ України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р. (із змінами та доповненнями).
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2011 р. у справі №5010/1356/2011-з-15/69 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради від 13.09.2011 р. №1256/09-15/в - без задоволення.
2. Судові витрати у справі покласти на Позивача. Стягнути з ОСОБА_2 міської ради в доход державного бюджету 286,94 грн. державного мита, 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи в суді першої інстанції та 143,47 грн. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
3. На виконання постанови, місцевому господарському суду видати наказ.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
6. Справу № 5010/1356/2011-з-15/69 повернути господарському суду Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.
повний текст постанови складено та підписано 28.10.2011 р.