Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 вересня 2010 року справа №2а-3282/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1
суддів: Юрченко В.П.
ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський ремонтно-будівельний центр» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року у адміністративній справі № 2а-3282/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський ремонтно-будівельний центр» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про скасування рішень про застосування фінансових санкцій №159, 160, 161 від 12 квітня 2010 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська розстрочити виконання рішень про застосування фінансових санкцій №159, 160, 161 від 12 квітня 2010 року терміном на 50 місяців, -
27 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський ремонтно-будівельний центр» ( надалі - ТОВ «Луганський ремонтно-будівельний центр» ) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська ( надалі УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська ) про скасування рішень про застосування фінансових санкцій №159, 160, 161 від 12 квітня 2010 року, зобов'язання УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська розстрочити виконання рішень про застосування фінансових санкцій №159, 160, 161 від 12 квітня 2010 року терміном на 50 місяців
Луганський окружний адміністративний суд своєю постановою від 16 червня 2010 року у справі № 2а-3282/10/1270 відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Луганський ремонтно-будівельний центр»
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що підприємство знаходиться у складному фінансовому стані, у зв'язку з чим здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків до Пенсійного фонду та мається заборгованість по сплаті страхових внесків за лютий та березень 2010 року.
На думку скаржника прийняті відповідачем рішення № 159, 160, 161 від 12.04.2010 року є безпідставними і підлягають скасуванню
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.
ТОВ «Луганський ремонтно-будівельний центр» відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ТОВ «Луганський ремонтно-будівельний центр» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для ТОВ «Луганський ремонтно-будівельний центр» є календарний місяць.
Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із п.2 ч.9 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч.9 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій (ч. 13 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до підпункту 10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
Рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення (пункт 10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
12 квітня 2010 року УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська було прийнято три рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені ТОВ «Луганський ремонтно-будівельний центр» за несвоєчасну сплату (перерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:
1) рішення № 159 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 21.04.2009 по 30.09.2009 у сумі 10882,66 грн. та пеня у сумі 914,85 грн. (а.с.16);
2) рішення № 160 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 21.12.2009 по 30.12.2009 у сумі 1973,33 грн. та пеня у сумі 177,60 грн. (17);
3) рішення № 161 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 22.02.2010 по 29.03.2010 у сумі 1966,31 грн. та пеня у сумі 510,50 грн. (а.с. 18).
Відповідачем до матеріалів справи долучені розрахунки фінансових санкції і пені по особовому рахунку ТОВ «Луганський ремонтно-будівельний центр» до рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 12 квітня 2010 року № 159, № 160, № 161, з яких судом встановлено, що розмір застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені за оскаржуваними рішеннями, відповідає вимогам ч.9 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи те, що рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені від 12 квітня 2010 року № 159, № 160, № 161, відповідають вимогам ч.9 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень та довів суду правомірність своїх рішень.
У задоволенні позовних вимог про надання розстрочки по сплаті нарахованих фінансових санкцій та пені на 50 місяців суд першої інстанції обґрунтовано відмовив з причин того, що :
Згідно із Законом України від 05 березня 2009 року № 1074-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктом 14-1 такого змісту: «Установити, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені».
Відповідно до Закону України від 05 березня 2009 року № 1074-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» постановою Правління Пенсійного Фонду України від 21 травня 2009 року № 15-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 року № 521/16537, затверджено Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року.
Відповідно до вимог вищезазначеного Порядку, розстрочення здійснюється за рішенням органів Пенсійного фонду України за заявою страхувальника, яка надається (надсилається) управлінню Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті за місцем взяття на облік страхувальника за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Після одержання заяви від страхувальника управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті визначає суму штрафів та пені, яка підлягає розстроченню, згідно з картками особових рахунків платників та протягом 10 робочих днів вручає (надсилає) страхувальнику рішення про розстрочення за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. На підставі рішення про розстрочення управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті укладає з страхувальником договір про розстрочення за зразковою формою згідно з додатком 3 до цього Порядку (пункти 4, 5, 6 Порядку).
Таким чином, враховуючи вищезазначені положення Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, питання щодо розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, вирішується шляхом укладення договору про розстрочення з управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті, а не у судовому порядку.
Крім того колегія судів вважає за необхідне зазначити , що підстави для розстрочення виконання судового рішення передбачені ст. 263 КАС України, за якими суд розглядає такі вимоги тільки за умови відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський ремонтно-будівельний центр» - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року у адміністративній справі № 2а-3282/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський ремонтно-будівельний центр» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про скасування рішень про застосування фінансових санкцій №/№ 159, 160, 161 від 12 квітня 2010 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська розстрочити виконання рішень про застосування фінансових санкцій №/№ 159, 160, 161 від 12 квітня 2010 року терміном на 50 місяців - залишити без змін.
Ухвали прийняті та складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 07 вересня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді : В.П. Юрченко
ОСОБА_2