79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.12.11 Справа № 5015/2747/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кіт М.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, б/н від 31.10.11 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2011 р.
у справі № 5015/2747/11 (суддя -Деркач Ю.Б.)
за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів
про стягнення 9 611 283,46 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -юристконсульт (довіреність б/н від 14.12.2010р.);
від відповідача: ОСОБА_3 -представник (довіреність № 06-9927 від 18.10.2011р.);
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.08.2011 р. у справі № 5015/2747/11 позов задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” (надалі -Відповідач) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (надалі -Позивач) суму 5 870 857 грн. 01 коп. основного боргу, 207 709 грн. 01 коп. пені, 226 188 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 79 198 грн. 24 коп. -3% річних з відстрочкою виконання рішення до 01.01.2012 р. та 20 175 грн. 59 коп. державного мита, 186 грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У частині позовних вимог щодо стягнення 740 312,13 грн. -7% штрафу, 207 729,02 грн. пені, 5 324,41 грн. державного мита та 49,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відмовлено. У решті частин позовних вимог провадження у справі припинено.
Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване тим, що договірні зобов'язання щодо оплати за отриманий від позивача товар відповідач належно не виконав, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 5 870 857,01 грн., 207 709,01 грн. -пені, 226 188,64 грн. інфляційних втрат та 79 198,24 грн. - 3 проценти річних, суд вважає обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, однак прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені з врахуванням особливостей майнового стану відповідача.
Позивач - ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, - не погодившись з вищезазначеним рішенням, подав апеляційну скаргу б/н від 31.10.2011 р., в якій покликається на те, що рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2011 р. прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 207 729,02 грн. пені, просить прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в повному розмірі.
Апелянт покликається на те, що у суду першої інстанції були правові підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі, але всупереч цьому він задовольнив позовні вимоги частково, порушивши вимоги ст. ст. 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого господарського суду містить лише доводи та аргументи, на яких ґрунтується заперечення відповідача щодо стягнення пені. Крім того, суд задоволив прохання відповідача про зменшення пені на 50 відсотків на підставі неповного розрахунку з його контрагентами, однак це суперечить положенням ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставою для зменшення розміру штрафних санкцій може бути їх надмірно великий розмір у порівнянні зі збитками кредитора та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарський суд має право зменшувати розмір неустойки лише у виняткових випадках, а також внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати за надані послуги. Скаржником понесені значні фінансові втрати, пов'язані з неможливістю виконання своїх зобов'язань перед іншими контрагентами, а також штрафні санкції, які повинен сплатити відповідач не повністю покриють збитки позивача.
Дані обставини апелянт вважає достатніми підставами для скасування рішення місцевого господарського суду від 10.08.2011 р. та задоволення апеляційної скарги.
В судовому засіданні 08.12.2011 р., заслухавши пояснення представників сторін, з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів та обставин справи, оголошувалась перерва до 22.12.2011 р.
22.12.2011 р. в канцелярію суду представником публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»подано додаткові пояснення до заперечення на апеляційну скаргу, вих. № 06-12070 від 21.12.2011 р., в яких останній просить рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2011 р. залишити без змін, апеляційну скаргу ДК «Укртрансгаз»- відхилити, з мотивів наведених в таких.
В судове засідання 22.12.2011 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи та заперечення, з мотивів наведених у апеляційній скарзі та у додаткових поясненнях на останню.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
16.12.2009 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі-Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” (надалі-Замовник) укладено Договір №119Н-646 (надалі - Договір) про транспортування природного газу для потреб населення (а.с. а.с. 8-10).
Відповідно до п.п. 1.1 та 2.1 Договору Виконавець зобов'язується протягом 2010 року надати Замовнику послуги транспортування трубопровідним транспортом природного газу (надалі - газу) від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату.
Згідно 5.1. Договору тариф на послуги транспортування 1000 м. куб. газу по магістральних трубопроводах позивача, встановлюється в розмірі 2,70 грн., крім того ПДВ -0,54 грн., всього в розмірі 3,24 грн.
Зазначений розмір тарифу розрахований відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 21.06.2007 р. № 775 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу».
З 01.05.2010 року тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, передбачений у п. 5.1. Договору було змінено у зв'язку із затвердженням Національною комісією регулювання електроенергетики України нових тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами, відповідно до постанови № 479 «Про затвердження тарифів на транспортування природного газу»від 28.04.2010 року був встановлений новий тариф всього в розмірі 3,12 грн., про що 14.05.2011 р. укладено Додаткову угоду № 2 до Договору (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи з 01.08.2010 року тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, передбачений у п. 5.1. Договору було змінено у зв'язку із затвердженням Національною комісією регулювання електроенергетики України нових тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами, відповідно до постанови № 1007 «Про затвердження тарифів на транспортування природного газу»від 30.07.2010 року, був встановлений новий тариф всього в розмірі 46,20 грн., про що 26.08.2010 року укладено Додаткову угоду № 4 до Договору (а.с. 15).
П. 5.2 Договору передбачено, що тариф на транспортування газу, зазначений у Договорі, може змінюватись на підставі рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України; у випадку зміни тарифу, новий тариф є обов'язковим для сторін за даним Договором з моменту введення його в дію; зміна тарифу оформлюється сторонами додатковою угодою до даного Договору.
П.п. 4.1 та 4.4 Договору встановлено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються Виконавцем і Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.
П.6.2 Договору передбачено оплата послуг Замовником по транспортуванню газу здійснюється шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Виконавця в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008р. №1529. При цьому, остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснюється транспортування газу.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено транспортування мережами трубопровідного транспорту та передано в газові мережі відповідача для потреб населення 1 041 896,998 тис. куб. м. природного газу, на підставі актів здачі -прийомки послуг по транспортуванню газу (а.с. а.с. 19-30), згідно діючих тарифів, на загальну суму 21 441 728,32грн., з яких відповідачем було сплачено 13 291 581,90 грн. Тобто, непогашеною залишилась заборгованість у сумі 8 150 146,42 грн., що підтверджується розрахунком суми основного боргу (а.с. а.с. 32-41).
Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в 2010 році за Договором не виконав належним чином, розрахувався лише частково, чим порушив розділ 6 Договору. На момент пред'явлення позовної заяви, сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 8 150 146,32 грн., крім того відповідач надав докази часткової сплати боргу вже після подачі позову та порушення провадження у справі. Про часткове погашення боргу свідчать платіжні доручення № 4719 від 29.06.2011 р. на суму 391 510,92 грн. та № 5262 від 15.07.2011 р. на суму 828 978,25 грн., згідно з якими сума боргу зменшилась та становить 5 870 857,01 грн., що також підтверджується Актом звіряння розрахунків від 27.07.2011 року (а.с. а.с.85,86,90).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 8 150 146,42 грн. основного боргу за поставлений та протранспортований природний газ, чого відповідач в установленому законом порядку не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в частині стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м. Львів основного боргу за Договором №119Н-646 від 16.12.2009р. місцевим господарським судом задоволено вірно.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано та підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати у розмірі 226 188,64 грн. та 3% річних у розмірі 79 198,24 грн.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно 226 188,64 грн. інфляційних нарахувань (а.с. а.с. 40) та 79 198,24 грн. трьох процентів річних (а.с. а.с. 42-44), у зв'язку з порушенням ним зобов'язань щодо оплати за поставлений природний газ за період з січня 2010 р. по грудень 2010 р. за Договором №119Н-646 від 16.12.2009р.
За розрахунком позивача, нарахована відповідачу пеня за період з 01.01.10 р. до 01.12.10 р. становить 415 438,03 грн.(а.с. 45).
Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу, вона має бути передбачена законом або договором.
Згідно п.7.3. Договору №119Н-646 від 16.12.2009р. у разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в п. 6.2 цього Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Таким чином, умовами Договору сторонами узгоджено, що нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язань здійснюється за весь період прострочки.
На цій підставі відповідачу нарахована пеня у сумі 415 438,03 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення пені в сумі 207 719,01 грн., оскільки відповідно до п. 1.2. Договору, газ Замовника, транспортування якого за даним Договором здійснює Виконавець, призначений для потреб населення. У зв'язку з цією обставиною сплата відповідача за Договором позивачу безпосередньо залежить від повних та своєчасних платежів населення за спожитий природний газ. Крім того, як вбачається з Довідки № 06-7385 від 27.07.2011 р. заборгованість населення перед відповідачем за спожитий природний газ становить 95 143 928,42 грн.(а.с. 84).
Відповідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення може зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач не має на меті уникнути виконання свого зобов'язання, оскільки періодично здійснює проплати.
Судова колегія, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, вивчивши матеріали справи, враховуючи норми ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що місцевий господарський суд підставно зменшив розмір пені.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позовних вимогах про стягнення 7 процентів штрафу з простроченої суми у розмірі 740 312,13 грн., оскільки як вбачається з умов Договору № 119Н-646 від 16.12.2009 р., сторонами не передбачений порядок нарахування та розмір штрафу, яку відповідач, як замовник товарів, має сплатити за прострочення їх оплати.
Ст. 547 Цивільного кодексу України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
З наведеного вище, можна зробити висновок, що приписи ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, щодо розміру пені та штрафу у відсотковому відношенні до вартості товарів, робіт та послуг, з яких допущено прострочення, в розумінні вказаної статті не можуть застосовуватися за порушення грошового зобов'язання.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, б/н від 31.10.11 р. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2011 р. у справі № 5015/2747/11 - без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу № 5015/2747/11 повернути господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Судді Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
повний текст постанови складено та підписано 26.12.2011 р.