79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
06.12.11 Справа № 3/70/5022-961/2011
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Н. Чорній
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта) -ОСОБА_2 -представник
від відповідача -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ № 31/10-12225 від 04.10.2011 р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011 р. (суддя Турецький І. М.)
у справі № 3/70/5022-961/2011
за позовом ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача ОСОБА_3 обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в сумі 5 748 560, 41 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог -2 457 248, 40 грн.)
рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011 р. у справі № 3/70/5022-961/2011 провадження у справі за позовом ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ до ОСОБА_3 обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль про стягнення 1 341 906, 21 грн. основного боргу за поставлений природний газ припинено на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в решті позовних вимог щодо стягнення 344 946, 05 грн. пені, 576 097, 25 грн. інфляційних втрат, 194 298, 89 грн. 3 % річних відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем оплачено заборгованість в сумі 1 341 906, 21 грн. шляхом списання, про що свідчить протокол № 1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ «Тернопільтеплокомуненерго»перед ДК «Газ України»від 06.09.2011 р., що є частиною предмету позовних вимог, а тому в цій частині провадження підлягає припиненню. Згідно ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»та п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011 р. № 894, підлягають списання заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст. 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
У своїй апеляційній скарзі та доповненні до неї позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю, посилаючись на норми процесуального законодавства, а також на те, що для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій передбачена спеціальна процедура -підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, що передбачено п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду Тернопільської області без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, мотивуючи тим, що Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» набрав чинності 04.06.2011 р., а позивач звернувся в суд 07.07.2011 р., тобто, коли на законодавчому рівні було встановлено відсутність заборгованості за природний газ, спожитий у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., а тому нарахування пені, штрафних та фінансових санкцій на неіснуючий борг є безпідставним.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, доповненні до неї та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.09.2009 р. між Дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та ОСОБА_3 обласним комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»(покупець) укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1335 ТЕ-30, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору (п. 1.1).
Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору, постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України»та постачальником. Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. газ в обсязі до 2 085 тис. куб. м, в тому числі по місяцях: жовтень -283 тис. куб. м; листопад -777 тис. куб. м, грудень -1 025 тис. куб. м, тобто разом у IV кварталі -2 085 тис. куб. м.
П. 4.4 договору передбачено, що обсяг газу, визначений згідно з п. 4.3 цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погодження газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.
Згідно п. 5.1 договору, ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 593, 448 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % ; ПДВ -за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122 грн., крім цього ПДВ -20%.
До сплати за 1 000 куб. м природного газу -727, 32 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -872, 78 грн.
Оплата за газ, згідно п.5.1, проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місцем поставки газу (п. 6.1 договору).
Відповідно до п.п. 11.1, 11.2 договору, сторони домовились, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р., а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення. Строк дії цього договору може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода.
21.12.2009 р. між Дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та ОСОБА_3 обласним комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»(покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки природного газу № 06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009 р.
Даною угодою доповнено п. 2.1 договору п.п. 2.1.1: «постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р. газ в обсязі до 4 571 тис. куб. м, в тому числі по місяцях: січень 1 542 тис. куб. м, лютий 1 330 тис. куб. м, березень 1 185 тис. куб. м, квітень 516 тис. куб. м, тобто разом 4 571 тис. куб. м».
П. 11.1 договору викладено в наступній редакції: «цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009 р. по 30.04.2010 р., а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.
09.04.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору на постачання природного газу № 06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009 р. про продовження строку дії договору в частині поставки природного газу до 30.09.2010 р.
06.08.2010 р. сторони у даній справі уклали додаткову угоду № 3 до договору поставки природного газу № 06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009 р. і з 01.08.2010 р. п. 5.1 договору виклали в наступній редакції: "ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 840, 196 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім цього: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %, ПДВ за ставкою 20 %.
Крім цього, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -234 грн., крім того ПДВ -20 %.
До сплати за 1 000 куб. м природного газу -1 091 грн., крім того ПДВ -20% , всього з ПДВ -1 309, 20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору протягом періоду з жовтня 2009 року по квітень 2010 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 391 414, 54 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за жовтень 2009 року по квітень 2010 року, які містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства зобов'язань щодо оплати вартості отриманого газу повністю не виконав і його заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду та розгляду справи в суді становить 1 341 906, 21 грн., яка позивачу не сплачена, про що свідчить розрахунок боргу, долучений позивачем до матеріалів справи.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно положень ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 ЦК України).
03.06.2011 р. територіальний орган казначейства в Тернопільській області (сторона перша), Головне фінансове управління ОСОБА_3 обласної державної адміністрації (сторона друга), Обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»(сторона третя), ДК «Газ України»(сторона четверта), НАК «Нафтогаз України» (сторона остання) уклали між собою договір № 47/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст. 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503 «Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування»на суму 3 279 695, 33 грн. (п. 1 даного договору).
На підставі даного договору позивачу перераховано 3 279 695, 33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 30.06.2011 р.
Також 03.06.2011 р. територіальний орган казначейства в Тернопільській області, Головне фінансове управління ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, Обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», ДК «Газ України», НАК «Нафтогаз України»уклали між собою договір № 45/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст. 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503 «Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування»на суму 1 341 906, 20 грн. (п. 1 договору).
06.09.2011 р. згідно протоколу № 1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ «Тернопільтеплокомуненерго»перед ДК «Газ України», згідно якого списано борг за спожитий газ на суму 1 341 906, 21 грн., відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р.
Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011 р. № 894, обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України»- у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією «Газ України»- у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.
Учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у п. 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому, списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 % і більше акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 %, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками. Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем оплачено заборгованість в сумі 1 341 906, 21 грн. шляхом списання, про що свідчить протокол № 1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ «Тернопільтеплокомуненерго»перед ДК «Газ України»від 06.09.2011 р., що є частиною предмету позовних вимог.
Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 341 906, 21 грн. правомірно припинено за відсутністю предмета спору.
На підставі договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання позивач нарахував відповідачу 344 946, 05 грн. пені, 576 097, 25 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення та 194 298, 89 грн. 3 % річних.
Згідно ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»та п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011 р. № 894, підлягають списання заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст. 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з розрахунку штрафних санкцій, пеня, відсотки річні, інфляційні втрати нараховані на борг за природній газ, спожитий саме у період з 1997 року по 01.01.2011 р.
Таким чином, вимоги щодо стягнення 344 946, 05 грн. пені, 576 097, 25 грн. індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298, 89 грн. 3 % річних, є безпідставними, а тому обґрунтовано не задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011 р. у справі № 3/70/5022-961/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.
Повний текст постанови виготовлений 08.12.2011 р.