79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.10.11 Справа № 5015/3333/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кіт М.С.
розглянувши матеріали апеляційної cкарги Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат», б/н від 24.08.11 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 26.07.2011 р.
у справі № 5015/3333/11 (суддя -Фартушок Т.Б.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м. Київ
до Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат»м. Львів
третя особа ОСОБА_2, м. Буськ, Буський район, Львівська область
про відшкодування шкоди в порядку регресу
за участю представників сторін:
від позивача: не з»явились;;
від відповідача: не з»явились;
третя особа: не з»явились;
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.07.2011 р. у справі №5015/3333/11 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м. Київ (надалі -Позивач) до Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат»м. Львів (надалі -Відповідач) за участю третьої особи ОСОБА_3, м. Буськ, Буський район, Львівська область (надалі третя особа) та стягнуто з Відповідача на користь ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»5 675,75 грн. шкоди в порядку регресу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами відсутності боргу перед Позивачем , часткової чи повної сплати збитків в порядку регресу, а відтак позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь позивача 5 675,75 грн. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу підлягають до задоволення.
Відповідач - ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, б/н від 24.08.2011 р., в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права , а саме:
- судом на думку Скаржника неправомірно відхилено клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавлено його права на подання документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву, що призвело до порушення норм процесуального законодавства, а саме: місцевим господарським судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове - про відмову в позові.
Позивач -ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», - у відзиві, б/н від 15.09.2011 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що Скаржник в апеляційній скарзі виклав описову частину рішення не навівши, які саме обставини неповно з»ясовані, чи недоведені, що їх суд вважав встановленими, не вказав які висновки суду не відповідають обставинам справи. Щодо відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, вказує, що Відповідачем не враховано, що з моменту отримання ухвали господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі від 16.06.2011 р. до закінчення розгляду справи судом пройшло більше 1 місяця. Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов»язані, в числі іншого, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи. Також зазначає, що позовні матеріали на вимогу ст. ст. 56, 57 ГПК України були направлені на адресу ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат»14.06.2011 р. і прогнозовано отримані Відповідачем 17.06.2011 р. Згідно цього, вважає необґрунтованим і надуманим посилання Відповідача на позбавлення його права на витребування доказів згідно ч.ч.1, 3 ст. 38 ГПК України. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
В судове засідання 20.10.2011 р. сторони та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 22.09.2011 р.
Ухвалою суду від 22.09.2011 р. участь представників сторін та третьої особи визначено на власний розсуд та попереджено сторони та третю особу, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
20.10.2011 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі , що визначається страховиком.
З обставин справи вбачається, що відповідно до п. 1 полісу страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №640552114 від 03.04.2008 р. укладеного ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) (а.с.8-9) предметом такого є майнові інтереси Страхувальника, що несуперечать закону пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (Toyota camry, кузов JTNBE40KX03090173, 2007 року випуску), страхова сума 192 000 грн.; відшкодування з страхового випадку визначається в межах страхової суми з урахуванням франшизи, в тому числі при пошкоджені транспортного засобу внаслідок страхових випадків, одним з яких є дорожньо-транспортна пригода; франшиза -1 010 грн.; виплата відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході ремонту транспортного засобу.
Строк дії страхового полісу Договором визначено з 06.04.2008 р. по 05.04.2009 р.
З довідки органу внутрішніх справ №36/2588СК від 05.06.2008 р. (а.с.11-12) вбачається, що у м. Львові по вул. Китайська відбулось зіткнення двох автомобілів: НОМЕР_1, що належить ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат», водій ОСОБА_3 та Тойота-кемрі д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4; дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху; зовнішнім оглядом встановлено, що автомобіль НОМЕР_3, отримав наступні ушкодження: деформований передній капот, пошкоджений передній бампер. Даний автомобіль згідно технічного паспорта серії ВСС №049383 належить ОСОБА_4
Згідно довідки Відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції ГУ МВС України у Львівській області №36/1577 від 21.07.2011р. станом на 26.04.2008 р. д.н.з. НОМЕР_4 зареєстрований за автомобілем марки «Тойота-Кемрі», кузов № НОМЕР_5, власник ОСОБА_4 і станом на 03.04.2008 р. жодних реєстраційних операцій з даним транспортним засобом не проводилось, та підтверджено факт скоєння за участю наведеного транспортного засобу вищевказаної ДТП.
З постанови Буського районного суду Львівської області від 28.05.2008 р. у справі №3-1891/2008 р.(а.с.13) вбачається, що 26.04.2008 р. у м. Львові по вул. Китайській 4 гр. ОСОБА_3 керував транспортним засобом ГАЗ 5312, номерний знак НОМЕР_6, під час руху заднім ходом, не переконався, що створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем Тойота-Кемрі, номерний знак НОМЕР_4, чим завдав автомобілю технічних пошкоджень. За вчинене правопорушення ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності.
26.04.2008 р. ОСОБА_4 повідомив Позивача про страхову подію, а 30.05.2008 р. ним подано заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.14-15).
З рахунку-фактури №Д-00005697 від 26.05.2008 р. ТзОВ «Сервісного центру «Діамант»вбачається, що вартість робіт та матеріалів становить 6 685,75 грн. (а.с.17).
Відповідно до акту виконаних робіт ТзОВ «Сервісний центр «Діамант»№Д-00004332 від 29.05.2008 р. надано послуги та матеріали на ремонт автомобіля марки Тойота-Кемрі на загальну суму 6 685,75 грн. (а.с.50).
Із страхового акта №1149 від 06.06.2008 р. (а.с.19) та розпорядження №1149 від 06.06.2008 р. (а.с.20) про виплату по страховій події, вирішено відшкодувати 5 675,75 грн. Дана сума виплачена, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку про сплату №952 від 18.06.2008 р. (а.с.21).
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтю 32 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування , якщо вона доведе , що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків.
13.12.2010 р. Позивачем надіслано Відповідачу претензію №11/3 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 675,75 грн., яка залишена без відповіді (а.с.22-23, 24).
Докази, що підтверджують сплату Відповідачем 5 675,75 грн. матеріальної шкоди, і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму заборгованості правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача в порядку регресу 5 675,75 грн. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Скаржник в апеляційній скарзі, вказує на те, що судом неправомірно відхилено клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавлено його права на подання документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву, що призвело до порушення норм процесуального законодавства, а саме: місцевим господарським судом неповно з»ясовано обставини справи, а відтак має місце недоведеность обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, така порушена ухвалою місцевого господарського суду від 16.06.2011 р. і призначена до розгляду на 04.07.2011 р. (а.с.1). Ухвалами суду від 04.07.2011 р. (а.с.40) та від 13.07.2011 р. (а.с.52) розгляд справи відкладався. Відповідно до цього, Відповідач мав час та можливість скористатися своїми правами та надати пояснення в спростування позовних вимог, що ним зроблено не було, а відтак порушень процесуального права при розгляді справи в місцевому господарському суді відсутні.
Крім цього, Скаржник вказує, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, при цьому такий не наводить, які саме.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.07.2011 р. у справі №5015/3333/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат», б/н від 24.08.11 р. - без задоволення.
2. Судові витрати по розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ст. ст. 49, 105 ГПК України покласти на Скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу № 5015/3333/11 повернути господарському суду Львівської області.
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.
повний текст постанови складено та підписано 26.10.2011 р.