Апеляційний суд Чернівецької області
м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03
18 серпня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Галичанського А.Д.
суддів: Кулянди М.І., Яремка В.В.
секретар: Максимюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, в інтересах яких на підставі довіреностей діє ОСОБА_31 до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області про стягнення щомісячної державної соціальної
Справа № 22ц- 1572 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Римлянська Г.О.
Категорія: 57 Доповідач: Галичанський А.Д.
допомоги дітям війни, за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11 червня 2010 року,
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_30, в інтересах яких на підставі довіреностей діє ОСОБА_31 задоволено частково.
Дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі щодо невиплати позивачам, як дітям війни, підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно визнано неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Сокирянському районі нарахувати та виплатити : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_30 підвищення до пенсії за віком як дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та донарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_28 до Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі задоволено частково.
Дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі щодо невиплати позивачу, як дітям війни, підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно визнано неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Сокирянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_28 підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з УПФ України в Сокирянському районі на користь держави 37 грн..
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі м. Чернівці просить скасувати рішення Сокирянського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.
Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та постановив рішення з грубим порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що після прийняття рішення Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007 р. Закон України «Про соціальний захист дітей війни» не був приведений у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», не було врегульовано на законодавчому рівні питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком, яка має застосовуватися при визначенні підвищення пенсій «дітям війни» згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В зв'язку з чим у Пенсійного фонду України не було правових підстав для визначення мінімальної пенсії за віком, що має застосовуватися при обчисленні розміру підвищення передбаченого дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зазначає, що починаючи з 22.05.2008 року єдиним нормативним актом, який регулює виплату підвищення «дітям війни» є постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, яка і застосовується органом Пенсійного фонду України при визначенні розміру підвищення до пенсії «дітям війни».
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є дітьми війни згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та на них повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону від 18.11.2004 року (яка набрала чинності з 01.01.2006 року). Даною нормою закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про Державний бюджет на 2006, 2007, 2008 роки» зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 по справі № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008 зміни, внесені п.41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими що не відповідають конституції (є неконституційними).
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Вищезазначені обставини по справі встановлені повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким судом дана належна оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин суд вірно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вищезазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України і мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по даний час спірні правовідносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла від 18.11.2004 року, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини по справі встановлені повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким судом дана належна оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин суд правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.
Посилання на відсутність коштів у Державному бюджеті для покриття зазначених виплат не свідчить про відсутність у позивачів права, у відповідності до законодавства, на їх отримання.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області відхилити.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: