16 березня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Міцнея В.Ф., Височанської Н.К.
секретаря Скрипник С.В.
за участю представника відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_1, позивача прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Прокуратури Чернівецької області ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Шевченківського району м.Чернівці в інтересах ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання звільнення незаконним та зміну формулювання причин звільнення за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Шевчнеківського районного суду м.Чернівці від 8 грудня 2010 року,
встановила:
Прокурор Шевченківського району м.Чернівці в інтересах ОСОБА_3 у серпні 2009 року звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання звільнення незаконним та зміну формулювання причин звільнення.
Зазначав, що наказом від 28 липня 2009 року №177-П ОСОБА_3 звільнено з посади начальника відділення №11 філії публічного акціонерного.
товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_4 регіонально начальника відділення №11 філії публічного акціонерного товарне «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_4 регіонального управління з 28 2009 року за прогул на підставі п.4 ч.І ст.40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що відсутність ОСОБА_3 на роботі була викликана поважними причинами через хворобу дитини, позивач просила визнати звільнення ОСОБА_3 незаконним, наказ від 28 липня 2009 року №177-П про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділення №1 філії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ОСОБА_4 регіонального управління з 28 липня 2009 року на підставі п.4 ч. ст.40 КЗпП України скасувати, визнати запис у трудовій книжці ОСОБА_3 під №22 від 28 липня 2009 року про звільнення з посади начальника відділення №11 філії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_4 регіонального управління з 28 липня 2009 року на підставі п.4 ч. ст.40 КЗпП України недійсним, зобов»язати публічне акціонерне товари «Комерційний банк «Надра» Чернівецьке регіональне управління змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_3, зазначити про звільнення за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України та внести запис трудову книжку ОСОБА_3
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 грудня 2011 року позов задоволено.
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурор Шевченківського району м.Чернівці в інтерес ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на недоведеність обставин, які вважав встановленими.
Колегія судців вважає, що апеляційна скарга публічного акціонернерного товариства «Комерційний банк «Надра» підлягає відхиленню з наступ підстав.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора Шевченківського району м.Чернівці в інтересах ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався положеннями п.4 ч.І ст.40 КЗпП України та зазначив, що відсутність ОСОБА_3 на робочому місці 10 липня 2009 року була викликикана поважними причинами.
Водночас судом першої інстанції застосовано правила, передбач ст.184 КЗпП України.
Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.
Встановлено, що наказом від 28 липня 2009 року №177-П ОСОБА_3 звільнено з посади начальника відділення №11 філії публічного акціонери товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_4 регіонального управління з 28 липня 2009 року на підставі п.4 ч.І ст.40 КЗпП України.
Відповідно до п.4 ч.І ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Тому крім самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня у даному разі підлягає встановленню поважність причин відсутності.
Законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин.
За таких обставин, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі, суд першої інстанції правильно виходити з конкретних обставин і враховував будь-які докази із числа передбачених ст.57 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення ОСОБА_3 стала службова записка керівника підрозділу банківської безпеки філії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_4 регіонального управління ОСОБА_5 від 13 липня 2009 року, відповідно якої ОСОБА_3 з 11 години 45 хвилин 10 липня 2009 року була відсутня на роботі.
Проте судом першої інстанції встановлено, що відсутність ОСОБА_3 на роботі викликана поважними причинами, оскільки у зв»язку з погіршенням стану здоров»я доньки ОСОБА_6 остання зверталася до Сторожинецької центральної районної лікарні Чернівецької області, де проводилось медичне обстеження спеціалістом.
Наведене стверджується записом у медичній карті ОСОБА_6
Натомість посилання публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в апеляційній скарзі на недоведеність перебування ОСОБА_6 у медичній установі 10 липня 2009 року спростовується приєднаною до матеріалів справи випискою з медичної карти хворого.
На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Разом з тим правомірність запису, зробленого у медичній карті ОСОБА_6 10 липня 2009 року, та виписки з медичної карти хворого не спростовано.
Гарантією при звільненні з ініціативи роботодавця є передбачена ст.184 КЗпП України заборона звільняти з підстав, передбачених ст.ст.28, 40, 41 КЗпП України.
Судом першої інстанції правильно застосовані положення ст.184 КЗпП України, відповідно якої звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов»язковим працевлаштуванням.
Стаття 10 Закону України «Про відпустки» визначає одиноких матерів таких, що виховують дитину без батька.
У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 19 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз»яснино, що одиноких матерів належить жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, виховує і утримує дитину сама принаявності дитини віком до чотири років.
ОСОБА_3 має доньку ОСОБА_6 віком до шести
років.
Відповідно довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Сторожинецького районного управління юстиції Чернівецької області від квітня 2006 року №273-03-03-22 у записі №47 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 відомості про батька записані заявою матері згідно з ч.І ст. 135 СК України.
Виходячи з наведеного рішення суду першої інстанції ухвалено додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 4.1 ст.307, ч.2 ст.308 ЦПК України, колегія судців
ухвалила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерцій банк «Надра» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 8 грудня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді