Ухвала
Іменем України
Справа № 712/1098/15-к
Провадження № 1кп/712/360/15
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ
23 вересня 2015 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників законного представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м.Умань, Черкаської обл., українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, проживаючий АДРЕСА_1 , раніше не судимий , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2ст. 296 КК України, та клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродж. С. Радиванівка, Кам'янського району Черкаської області, українця, громадянина України,проживаючого АДРЕСА_2 , зареєстрованого АДРЕСА_3 , раніше не судимого
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов обвинувальний акт, який затверджено прокурором прокуратури Черкаської області у кримінальному провадженні №12014250000000419 від 25.09.2014року відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.
Суд заслухавши учасників процесу стосовно відповідності обвинувального акту вимогам КПК України, прийшов до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Так, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже, в обвинувальному акті повинно бути як виклад фактичних обставин події, так і формулювання обвинувачення, тобто описова і його резолютивна частина.
В описовій частині зазначаються дані, які стали приводами та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону (статті ) підпадають дії підозрюваної особи ( фактично виклад обставин справи в довільній формі).
В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, в якому зазначається час, місце, спосіб, мотиви, що саме вчинила особа та наслідки кримінального правопорушення.
Вказані вимогу закону слідчим та прокурором були проігноровані.
Так, в порушення ст. 291 КПК України в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12014250000000419 стороною обвинувачення поверхово викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, оскільки викладення фактичних обставин скоєння інкримінованих ОСОБА_4 правопорушень у обвинувальному акті є поверховим, не конкретизовано кожний епізод кримінального правопорушення.
Також слід врахувати, що правова кваліфікація зазначена тільки стосовно ОСОБА_4 , а в описовій частині акту йдеться про злочинні дії і інших осіб, а даних і яких не будь посилань про виділення із даного провадження матеріалів в окреме провадження щодо цих осіб акт не містить, і більш того, зазначено про спільний злочинний намір, в той час як правова кваліфікація зазначена тільки стосовно ОСОБА_4 , тобто фактичні обставини кримінального правопорушення викладені неповно, без конкретизації дій кожного і в першу чергу неконкретизовані дії ОСОБА_4 (які особисто дії здійснював ОСОБА_4 ) , що є порушенням його права на захист.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 Грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісье та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п. 58: рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34). Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «о» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє га Сассі проти Франції», п. 54. а також «Даллос проти Угорщини», и. 47).
Істотні порушення норм кримінального процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_8 та перешкоджають суду ухвалити законне, обгрунтоване рішення, а тому суд вважає за доцільне повернути обвинувальний акт прокурору, зобов*язавши прокурора усунути виявлені недоліки.
Керуючись ст. ст. 291, 314 - 316, 331 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт, який затверджено у кримінальному провадженні №12014250000000419 від 25.09.2014року відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та клоптання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 - повернути Черкаській обласній прокуратурі.
Зобов'язати прокурора Черкаської області усунути виявлені недоліки протягом 20 (двадцяти) днів з дня отримання даної ухвали, що на думку суду відповідає засадам розумного строку та є достатнім для виправлення допущених недоліків.
Ухвалу негайно направити прокурору Черкаської області для усунення зазначених в ній недоліків обвинувального акта. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення, через Соснівський районний суд м. Черкаси.
Головуючий :