Справа№ 640/15642/15-к
н/п 1-кп/640/585/15
23.09.2015 Київський районий суд м. Харкова у складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні у м. Харкові кримінальну справу щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Далеке Близнюківського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, який має середню спеціальну освіту, працюючого неофіційно, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,-
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду 21.06.2015р., в порушення вимог ст.ст.1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.2,4 Закону України «Про національну гвардію України», ст.ст.2,9,11,16,127,128,130,216-222 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних на те причин і без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив місце служби територію військового містечка № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та до 18.15 години 27.06.2015р. до місця служби не повертався, а отриманий у зв'язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення ним не заперечуються.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доказана повністю та дії його правильно кваліфіковані за ч.4 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, дані про його особу.
Судом встановлено, що раніш ОСОБА_4 не судим, на обліку у психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно. 07.08.2015 року його демобілізовано з військової частини та видано мобілізаційний припис про зарахування до оперативного резерву.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, участь у бойових діях під час проходження військової служби.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
З урахуванням ступеню тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, даних, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за можливе обрати ОСОБА_4 покарання із застосуванням випробувального терміну, в порядку ст.75 КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 373 ч.2 , 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В порядку ст..75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання , в порядку ч.2 ст.75 КК України та визначити йому випробувальний строк 1 (один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя