Справа№ 2-а-1597/10/16
н/п 2-а-1597/10/16
"27" жовтня 2010 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.
при секретарі Хомінській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС БДПС ДАІ м.Харкова сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування рішення суб»єкта владних повноважень, -
Позивач 27.09.2010р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АХ №306262 по справі про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2010 року про накладення на нього стягнення у сумі 450 грн. та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою ІДПС БДПС м.Харкова ОСОБА_2 серія АХ №306262 по справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки, на погляд позивача, під час винесення постанови не дотримано вимог статей 254,256,280 КУпАП, згідно з якими завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. На його погляд, при розгляді справи не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлену адміністративну відповідальність. В даному випадку позивач здійснював поворот ліворуч без порушень вимог п.8.7.3 ПДР України та з дотриманням п.16.8 ПДР, оскільки виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора та зупинився для надання переваги у русі транспортним засобам, що рухались назустріч по вул..Салтівське Шосе. Також, з місця, на якому було зупинено позивача (150 метрів від перехрестя) ІДПС БДПС ДАІ м.Харкова сержант міліції ОСОБА_2 неможливо встановити місцезнаходження відносно границь перехрестя у момент, коли сигнал світлофора змінився на такий, що забороняє рух. ІДПС БДПС ДАІ м.Харкова сержант міліції ОСОБА_2 керувався не доказами, такими як показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису при винесенні постанови, не залучивши свідків та не отримавши пояснень, а своїми домислами, що вказує на факт відсутності порушення з боку позивача.
Позивач у судове засідання з»явився, позовну заяву підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.7), причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, Постановою АХ №306262 від 22.09.2010 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 450,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП (а.с.8).
В постанові вказується, що ОСОБА_1 22.09.2010 року о 17-10 год. керував автомобілем ОСОБА_3 А5, д/зн АХ 8915 ВО по вул.. Салтівське Шосе, виконав поворот ліворуч на вул.. Гв.Широнінців на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_2 дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.
У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Позивач стверджує, що ним не порушено п. 8.7.3 Правил Дорожнього руху, а саме він виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора та зупинився для надання переваги у русі транспортним засобам, що рухались назустріч по вул..Салтівське Шосе.
В той же час, відповідач до суду не надав доказів в підтвердження законності складеної Постанови. На запит суду з приводу надання матеріалу, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову АХ №306262 від.22.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, до суду не надав.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ІДПС БДПС ДАІ м.Харкова сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування рішення суб»єкта владних повноважень - задовольнити.
Скасувати постанову АХ №306262 по справі про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2010 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 450 (чотириста п»ятдесят) грн. та провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Колесник С.А.