Справа № 621/1953/15-ц
Провадження № 2/621/967/15
іменем України
24.09.2015 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Бережної Н.М.,
за участю секретаря - Кошевої А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
встановив:
04.08.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в якому вказала, що 19.04.2013 року на підставі договору купівлі-продажу позивач стала власницею житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. У вказаному житловому будинку зареєстрований лише відповідач по справі, але він, починаючи з кінця 2014 року не проживає в зазначеному будинку, оскільки вибув з місця реєстрації, виїхавши проживати у інше місто. Всі витрати по утриманню житлового будинку лежать на ОСОБА_1 Позивач неодноразово просила відповідача знятися з реєстрації в її житловому будинку, однак, він відмовився це зробити в добровільному порядку, посилаючись на те, що начебто у нього для цього не вистачає вільного часу. На підставі викладеного, визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, свої інтереси довірив представляти ОСОБА_3, який також у судове засідання не з'явився, однак, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Керуючись повноваженнями, передбаченими Довіреністю від 13.07.2015 року № 23АА4824311, представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та не заперечував проти їх задоволення, вказуючи на те, що визнання даного позову узгоджено з позицією самого відповідача ОСОБА_2
У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.
Суд, дослідивши, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 19.04.2013 року та копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с. 7, 8/.
З довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Харківській області від 19.08.2015 року, копії паспорту ОСОБА_2, серія НОМЕР_1, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. Даний факт не заперечувався ані відповідачем, ані його представником /а.с. 10-11, 15/.
Крім того, судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, а також підтверджується копією Акту від 01.07.2015 року № 1738, ОСОБА_2 хоча і зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, однак, починаючи з 01.01.2015 року не проживає в зазначеному житловому приміщенні /а.с. 9/.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 з 01.01.2015 року і до теперішнього часу фактично у житловому будинку АДРЕСА_1 без поважних причин не проживає і ним не користується, будь-яких речей там не зберігає, позовні вимоги визнав в повному обсязі. Фактів перешкоджання вселенню відповідача у спірне житлове приміщення судом не встановлено, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 405 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: