Справа № 638/5554/15-ц
Провадження № 2-п/638/234/15
17 вересня 2015 року Дзержинський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого: суддя Лазюк С.В.,
при секретарі Гребінник А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 15.06.2015 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
15 червня 2015 року Дзержинським районним судом м.Харкова ухвалено заочне рішення суду, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини були задоволені в повному обсязі.
12.08.2015 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 15.06.2015 р., в якій вона посилається на те, що вона не мала можливості бути присутній на судовому засіданні 27.05.2015 року, просила справу відкласти. Однак, судове засідання було проведено раніше назначеної дати, заява про перенесення справи до уваги не прийнято та заочне рішення їй не було відправлено. Оскільки, судом були порушені нормі процесуального права, просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду на загальних підставах.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення підтримала та просила її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду від 15.06.2015 року заперечував та вважав, що відповідач був належним чином повідомлений про слухання справи та суд прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідача (згідно довідки АДБ) ОСОБА_1 була відправлена копія ухвали про відкриття провадження по цивільної справі на 27.05.2015 р. та копія позовної заяви з додатками. Однак, матеріали, яки були направлені на ім'я відповідача рекомендованим листом, були повернути до суду з відміткою поштового відділення „за закінченням строку зберігання”. У зв'язку з неявкою відповідача справа була відкладена на 15.06.2015 року, про що була повідомлена відповідач шляхом направлення на її адресу судової повістки. Однак, рекомендований лист повернувся до суду з відмиткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання». 15.06.2015 року на адресу відповідача було направлено копію заочного рішення. Однак, рекомендований лист повернувся до суду з відміткою поштового повідомлення «За закінченням терміну зберігання».
Посилання відповідача на той факт, що заочне рішення було винесено ніби то 15.05.2015 року не відповідає дійсності, оскільки при написанні тексту заочного рішення була допущена технічна помилка у даті написання рішення.
16.06.2015 року суд своєю ухвалою виправив вказану помилку на підставі ч.4 ст.219 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою не проживає або не знаходиться.
Підстави для скасування заочного рішення встановлені статтею 232 ЦПК України, відповідно до вимог якої, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За аналізом ст. 27 ЦПК України, сторони судового процесу зобов'язані надати до суду усі наявні у них докази.
Згідно ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.
Підстави для скасування заочного рішення встановлені статтею 232 ЦПК України, відповідно до вимог якої, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 2 статті 57 ЦПК України встановлений перелік способів доказування, зокрема, дані що мають важливе значення для вирішення спору встановлюються поясненнями сторін, письмовими і речовими доказами, висновками експерта.
Суд дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення встановив, що відповідач ОСОБА_1 не надала належних доказів в обґрунтування обставин, яки можуть бути прийняти судом для прийняття рішення про скасування заочного рішення.
Під час судового розгляду справи від відповідачів теж не надходило заяви про витребування будь-яких доказів щодо подання яких у сторони є складнощі.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, так само судове рішення повинно бути обґрунтованим, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд при розгляді справи повно та всебічно дослідів усі обставини справи, дав належну оцінку і постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З підстав наведених вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про перегляд заочного рішення від 15.06.2015 року, у зв'язку з чим, відмовляє у її задоволенні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.208-209,224,228,231 ЦПК України, суд,- У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 15.06.2015 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.06.2015 року може бути оскаржено у апеляційному загальному порядку. При цьому, строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження заочного рішення.
Головуючий: суддя С.В. Лазюк