Справа №638/12031/15-а
2-а/638/389/15
10.09.2015 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого суддi - ОСОБА_1,
при секретарі - Зайцевiй В.Г.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харковi адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 Iванiвни до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправним рiшення суб'єкта владних повноважень, -
20.07.2015 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просила визнати протиправним рішення вiдповiдача від 21.04.2015 р. про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова призначити з 12.12.2014 р. пенсію за віком відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу роботи, зазначеного в трудовій книжці, на підприємстві Ремонтно-будівельний кооператив «Еллада» з 03.12.1990 р. по 31.12.1994 та з 01.01.1997 по 01.07.2000.
В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що вона 12.12.2014 р. звернулась до Управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком з необхідними документами про стаж та заробіток. При прийомі документів загальний трудовий стаж складав 32 роки 1 місяць.
Посилаючись на п. 7-2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачка вказує, що ним передбачено право дострокового виходу на пенсію за віком жiнкам, яким виповнилось 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи.
Позивачка вказує, що рішення Управління про відмову в призначенні пенсії від 21.04.2015 вона отримала лише 27.04.2015 р., тобто через 4,5 місяці з дня надходження документів, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 45 Закону 1058, якою встановлено 10-денний строк для прийняття рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Підставою для відмови в призначенні пенсії за віком зазначено недостатність страхового стажу. Так, до загального трудового стажу не зараховано роботу в ремонтно-будівельному кооперативі «Еллада», зокрема за періоди: з 10.01.1991 по 31.12.1991 - підприємство не перебувало на обліку в пенсійному фонді; з 01.01.1992 по 31.12.1994 підприємством не подавались звіти до пенсійного фонду; з 01.01.1997 по 31.12.1997 підприємством не сплачувались страхові внески; з 01.01.1998 по 27.12.2000 не проводилось нарахування заробітної плати. Таким чином, до загального трудового стажу безпідставно не зараховано 8 рокiв 25 днів.
ОСОБА_2 вказує, що вона перебувала в трудових відносинах з підприємством Ремонтно-будівельний кооператив «Еллада» з 03.12.1990 р. (наказ №11 від 03.12.1990) по 27.12.2000 р. (наказ № 14 від 27.12.2000), що підтверджується записами в трудовій книжці. Проте, до загального трудового стажу Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова включено лише період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1996.
25.08.2015 р. представником УПФУ в Дзержинському районi м. Харкова до суду було подано заперечення протии адмiнiстративного позову щодо визнання дiй неправомiрними i зобов'язання вчинити певнi дії, в якому просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
В обгрунтування своєї вимоги представник вiдповiдача вказав, що позивачка 12.12.2014 р. звернулась до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. Протоколом-відмовою від 20.04.2015 №7084/51 було відмовлено в призначенні пенсії. Підставою для відмови стала вiдсутність необхідного трудового стажу 30 років, що передбачений п. 7.2 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування».
Згідно наданих документів, вказує представник вiдповiдача, загальний трудовий стаж складає 22 роки 6 мiiсяцiв 25 днів, з них зараховано період роботи в Ремонтно-будівельному кооперативі «Еллада» з 01.01.1995 р. по 31.12.1996 р. До загального трудового стажу неможливо зарахувати періоди роботи в ремонтно-будівельному кооперативі «Еллада», код ЄДРПОУ 21258122, яке зареєстровано в УПФУ Дергачівського району з 01.02.1992 р., а саме: з 01.01.1991 р. по 31.12.1991 р., оскільки підприємство не перебувало на обліку в Пенсійному фонді України; з 01.01.1992 р. по 31.12.1994 р. - за відсутність наданих звітів до Пенсійного фонду України, страхові внески не нараховувались та не сплачувались, про що свідчать довідки 632-03/11 від 19.02.2015 р., 1056-003/2011 від 24.03.2015 р. та 1143-03/11 від 01.04.2015 р., наданi УПФУ Дергачiвського району; з 01.01.1997р. по 31.12.1997р. - згідно довідок 632-03/2011 від 19.02.2015 р. та 1143-03/11 від 01.04.2015 р., наданих УПФУ Дергачівського району, підприємством не здійснювалась сплата страхових внесків до Пенсійного фонду, що суперечить вимогам ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; з 01.01.1998 р. по 27.12.2000 р. - в цей період згідно довідок Ремонтно-будівельного кооперативу «Еллада» №1 від 27.11.2014 та №1 від 18.02.2015 р. позивачка знаходилась в відпустці без збереження заробітної плати, отже нарахування на заробітну плату не проводились та не перераховувались до Пенсійного фонду. Представник вiдповiдача вказує, що рішення прийнято на підставі чинного законодавства та документів, що пiдверджують факт несплати страхових внесків.
Крiм того, зазначає представник УПФУ, позивачка вказує, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. Однак трудова книжка є основним документом, але не єдиним. Трудовий та страховий стаж має бути підтверджений фактом сплати внесків до Пенсійного фонду України. Це є вимогою законодавства України.
Представник вiдповiдача вважає, що посилання позивачки на те, що їй більше 4 місяців надавали відповідь, не вiдноситься до суті спору, оскільки управлінням ПФУ робились запити до Дергачівського району з приводу надання інформації та довідок.
Представник УПФУ вказує, що на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №384, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, управління ПФУ, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, не може, порушуючи закони, призначити та сплачувати ОСОБА_3 пенсію, яка є для неї незаконною.
В зв'язку з викладеним, вказує, представник вiдповiдача, УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова вважає, шо не порушило прав позивача, діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Позивач ОСОБА_2 в судове засiдання не з'явилась, до суду подала заяву, в якiй просила розглянути її позов без її участi, без фіксації судового процессу технiчними засобами. Свої позовнi вимоги пiдтримала в повному обсязi.
Представник вiдповiдача - Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова - в судове засiдання не з'явився, в поданих до суду запереченнях протии позову просив розглянути справу без його участi i вiдмовити в задоволеннi позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязi.
Суд, розглянувши подані сторонами докази та матеріали справи, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, покладені в обґрунтування вимог, об'єктивно оцінивши обставини, що мають юридичне значення при вирішенні справи по суті, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України, адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи ( в тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення по справі.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Ст. 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто Конституція України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом вказаних законів право на пенсію за віком особа набуває не лише після досягнення загальновизначеного пенсійного віку чи пенсійного віку, встановленого спеціальним законодавством, а також у разі дострокового виходу на пенсію за певних обставин.
Відповідно до п. 7-2 Прикiнцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до 01.01.2015 р. право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилось 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи.
Вiдповiдно до заяви, поданої ОСОБА_2 до Дзержинського управлiння ПФУ, прийнятої 12.12.2014 р. i зареєстрованої пiд №2578/392, заявниця просила призначити їй пенсiю по вiку.
Листом Управлiння ПФУ в Дзержинському районi м. Харкова від 21.04.2015 р. №5672-02 ОСОБА_2 було вiдмовлено в призначеннi пенсії за віком відповідно до п. 7.2 Прикiнцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсiйне страхування», з посиланням на вiдсутнiсть страхового стажу не менше 30 рокiв. Зазначено, що згiдно наданих документів страховий стаж складає 22 рокiв 6 мiсяцiв 25 днiв, з них зараховано перiод роботи в РБК «Еллада» з 01.01.1995 р. по 31.12.1996 р. Зазначено, що до загального трудового стажу неможливо зарахувати перiоди роботи в РБК «Еллада», код ЄДРПОУ 21258122, яке зареєстровано в УПФУ Дергачiвського району з 01.02.1992 р., а саме: з 01.01.1991 р. по 31.12.1991 р., оскiльки пiдприємство не перебувало на облiку в ПФУ; з 01.01.1992 р. по 31.12.1994 р. - за вiдсутнiсть наданих звітів до ПФУ страхові внески не нараховувались i не сплачувались; з 01.01.1997 р. по 31.12.1997 р. - підприємством не здійснювалась сплата страхових внесків до ПФУ, що суперечить вимогам ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування»; з 01.01.1998 р. по 27.12.2000 р. - перiод, в який ОСОБА_2 знаходилась в вiдпустцi без збереження заробiтної плати, отже нарахування на заробiтну плату не проводились i не перераховувались до ПФУ. Крiм того, відповідач звертав увагу ОСОБА_2 на те, що дія п. 7.2 Прикiнцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсiйне страхування» припинена з 01.01.2015 р.
З копiї трудової книжки ОСОБА_2, серiя БТ-I №8777003, вбачається, що 03.12.1990 р. на пiдставi наказу №11 вiд 03.12.1990 р. вона була прийнята на постiйну роботу до ремонтно-будiвельного кооперативу «Еллада» отделочнiцею; 27.12.2000 р., на пiдставi наказу №14 вiд 27.12.2000 р. ОСОБА_2 була звiльнена за згодою сторiн (п. 1 ст. 36 КЗпП України).
В своїй позовнiй заявi ОСОБА_4 вказує, що на час подання нею заяви про призначення пенсії, загальний трудовий стаж складав 32 роки 1 мiсяць.
Вiдповiдно до ст. 48 Кодексу законiв про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів.
Порядок пiдтвердження стажу роботи визначений ст. 62 ЗУ «Про пенсiйне забезпечення», вiдповiдно до якої основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
На дату подання заяви про призначення пенсії на пільгових умовах до УПФ України в Дзержинському районі м. Харкова позивачу виповнилось 55 років і 1 місяць.
Таким чином, всі умови, передбачені в пункті 7-2 Прикiнцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» для скористання позивачем своїм правом дострокового виходу на пенсiю за вiком, дотримано: позивачу виповнилось 55 повних років, її загальний стаж роботи складає 32 роки і 1 місяць, заяву про призначення пенсії подано нею до 01.01.2015 р.
За ст. 44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За ч. 1 ст. 45 вказаного закону, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу. За ч. 2 ст. 45 цього закону, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. За ч. 5 вказаної статті, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Отже, на підставі викладеного суд вважає неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова в призначенні пенсії за віком вiдповiдно до п. 7.2 Прикiнцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсiйне страхування» ОСОБА_2, оскільки остання за своїм віком, страховим стажем та загальним стажем набула права на достроковий вихід на пенсію відповідно до вказаного закону, i реалізувала це право з дотриманням термiну дiї вказаного положення, i має право на призначення пенсії на підставі цього закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З викладеного вбачається, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, а тому в порядку ст. 162 КАС України необхідно визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 21.04.2015 р. про вiдмову в призначеннi пенсії за вiком вiдповiдно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» i зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова призначити з 12.12.2014 р. пенсiю за вiком вiдповiдно до п. 7-2 Прикiнцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» з урахуванням стажу роботи, зазначеного в трудовiй книжцi на пiдприємствi Ремонтно-будiвельний кооператив «Еллада» з 03.12.1990 р. по 31.12.1994 i з 01.01.1997 по 01.07.2000.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На пiдставi викладеного, керуючись ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 22, 46, 92 Конституції України, ст. 48 КЗпП України, ст.ст. 2, 6-10, 17, 71, 86, 104, 105, 128, 158-163, 186 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_2 Iванiвни до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправним рiшення суб'єкта владних повноважень задовольнити.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 21.04.2015 р. про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова призначити з 12.12.2014 р. пенсію за віком відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу роботи, зазначеного в трудовій книжці, на підприємстві Ремонтно-будівельний кооператив «Еллада» з 03.12.1990 р. по 31.12.1994 та з 01.01.1997 по 01.07.2000.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Харківської області протягом 10 днів з моменту отримання її копії.
Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.
Головуючий