Справа № 569/20794/14-ц
17 серпня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Музичук Н.Ю.
при секретарі Кулінець С.В.
за участю представника позивача Цісар І.В.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Товариства із обмеженою відповідальністю «Кей Колект» до ОСОБА_4 про звернення стягнення кредитної заборгованості шляхом визнання права власності на предмет іпотеки,
В грудні 2014 року до Рівненського міського суду надійшов позов Товариства із обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_4 про звернення стягнення кредитної заборгованості шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Кредитним договором №11313399000, у сумі 914,753,95 гривень.
В обгрунтування позову покликаються на те, 12.03.2008 р., громадянка України ОСОБА_5 уклала з АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк", Кредитний договір №11313399000. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в національній валюті у сумі 555 500,00 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот) гривень, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_4 був укладений Іпотечний Договір № 13703 від 03.12.2008 року, згідно з яким в заставу було передано нерухоме майно: приміщеня магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м., що є власністю Відповідача.
12 Грудня 2011 року Банк відступив ТОВ «Кей-Колект», відповідно до Договору факторингу №1 та Договору про відступлення прав за іпотечним договоромами свої права вимоги до Відповідача за зобов'язаннями по кредитному договору № 11313399000 від 12.03.2008 року та Іпотечним договором № 1373 від 12.03.2008 року. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора Товариства із обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, всупереч умовам Кредитних договорів та ст. 526 ЦК України, Позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання та мав прострочену заборгованість за Кредитним договором. Внаслідок чого станом на 01.12.2013 року заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1, яка становить 914 753,95 грн., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 506 518,07 грн.; заборгованість за процентами - 397 125,88 грн.; заборгованість за нарахованою комісією - 11 110,00 грн..
Відповідно до положень Закону України «Про іпотеку», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11313399000 від 12.03.2008 року, яка складає 914 753,95 гривень, просять звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання ТОВ "Кей-Колект" права власності на приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м. Визнати за ТОВ "Кей-Колект" права власності на приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м. Припинити право власності ОСОБА_4 на приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м. у зв'язку з переходом права власності до ТОВ "Кей-Колект". Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
Письмове заперечення на позовну заяву до суду не надане.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечила та підтримала той факт, що відповідачем було частково погашено суму заборгованості платіжним дорученням №2 від 12 травня 2015 року та, відповідно Постанови державного виконавця відділу ДВС Рівненського МУЮ від 12.05.2015 року не заперечує повне добровільне погашення боргу в сумі 550 525,65 грн., не заперечує врахувати надані представником відповідача документи з цього приводу, просить врахувати залишок заборгованості на час ухвалення рішення 364 228,30 грн. при винесенні рішення та звернути стягнення на майно - приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м., що є власністю Відповідача шляхом передачі його у власність позивача, стягнувши також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, Пояснив, що залишок заборгованості, так як не встановлена вартість іпотечного майна, не відповідає вартості іпотечного майна відповідно до договору іпотеки № 13703 від 12.03.2008 року, яка становить775 720,00 грн. Просить врахувати співмірність залишку боргу та вартості іпотечного майна, доцільність і раціональність задоволення позовних вимог, відсутність доказів оцінки іпотечного майна та неможливості задоволення вимог в такий спосіб без вартості майна. Такий спосіб погашення заборгованості не відповідає умовам іпотечного договору. Крім того, вважає позивачем пропущений трирічний строк давності при зверненні до суду. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено на підставі досліджених доказів, що 12.03.2008 р., громадянка України ОСОБА_5 уклала з АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк" Кредитний договір №11313399000. Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в національній валюті у сумі 555 500,00 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот) гривень, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_4 був укладений Іпотечний Договір № 13703 від 03.12.2008 року, згідно з яким в заставу було передано нерухоме майно: приміщеня магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м., визначеною в договорі вартістю майна на суму 775720,00 грн., що є власністю Відповідача.
12 Грудня 2011 року Банк відступив ТОВ «Кей-Колект», відповідно до Договору факторингу №1 та Договору про відступлення прав за іпотечним договором свої права вимоги до Відповідача за зобов'язаннями по кредитному договору № 11313399000 від 12.03.2008 року та Іпотечному договору № 1373 від 12.03.2008 року.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відповідно до вищевказаного Договору факторингу, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 12.12.2011 року набула права вимоги, як новий кредитор, за кредитним та забезпечувальним договорами, таке право вимоги доведене доказами, не оспорене відповідачем.
Через неналежне виконання умов договору та взяті на себе зобов'язання відповідач мав прострочену заборгованість за Кредитним договором. Внаслідок чого станом на 01.12.2013 року заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 становила 914 753,95 грн., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 506 518,07 грн.; заборгованість за процентами - 397 125,88 грн.; заборгованість за нарахованою комісією - 11 110,00 грн.
Відповідно до наданої представником відповідача платіжного доручення № 1 від 26 березня 2015 з якого вбачається сума часткового погашення заборгованості яка становить 265 300,00 грн. та платіжного доручення № 2 від 12 травня 2015 року з якого видно сума часткового погашення заборгованості яка становить 285 225,65 грн., що підтверджене Постановою державного виконавця відділу ДВС Рівненського МУЮ ВП №46740481 від 12.05.2015 року про повне добровільне погашення боргу в сумі 550 525,65 грн., встановлене погашення заборгованості після заявленого до суду позову в розмірі 550 525,65 грн. Загальна сума погашеної відповідачем на користь позивача заборгованості становить 550 525,65 грн. і не заперечена представником позивача.
Оскільки ціною позову на час звернення позивач встановив суму 914 753,95 грн. заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1, то із урахуванням часткового погашення заборгованості на суму 550 525,65 грн., залишок не погашеної заборгованості складає 364 228,03 грн.
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно вимог ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону
Відповідно до ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Таким чином, на підставі аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та п. 5.2 Іпотечного договору встановлене право вимоги позивача на звернення стягнення кредитної заборгованості за Кредитним договором №11313399000 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання виключно шляхом позасудового врегулювання спору.
Позовною заявою не зазначено та наданими позивачем доказами не підтверджена ринкова вартість іпотечного майна станом на час вимоги, за якою вартістю позивач бажає визнати право власності на предмет іпотеки.
Згідно п. 1.2 договору іпотеки № 13703 від 12.03.2008 року, ринкова вартість предмету іпотеки - приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,6 кв.м., згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності становить 775 720,00 гривень.
Відповідно вартість предмету іпотеки станом на час укладення договорів між сторонами істотно перевищувала - була в 2 рази більшою від суми залишку кредитної заборгованості, яка підлягає стягненню на час вирішення позовних вимог.
Відповідно п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України, змагальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність.
Із урахуванням наведеного, суд вважає такими що заслуговують на увагу доводи представника відповідача в частині відсутності співмірності вартості іпотечного майна і залишку кредитної заборгованості та недоцільності і безпідставності задоволення позовних вимог шляхом передачі предмета іпотеки у власність іпотекодержателя в судовому порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, вказаний у позові, що не позбавляє позивача права повторного звернення до суду з іншими позовними вимогами з урахуванням положень чинного законодавства та в інший спосіб захисту порушеного права.
Оскільки основна вимога до задоволення не підлягає, інші вимоги, які є похідними, задоволенню також не підлягають.
Таким чином, в задоволенні позову Товариства із обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_4 про звернення стягнення кредитної заборгованості шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Кредитним договором слід відмовити повністю, а сплачені позивачем судові витрати - залишити за ТзОВ "Кей-Колект".
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215,218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства із обмеженою відповідальністю «Кей Колект», код ЄДРПОУ 37825968, до ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, про звернення стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №11313399000 від 12.03.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 шляхом визнання права власності позивача на предмет іпотеки - приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 64,6 кв.м., відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук