Справа № 569/5122/15-ц
25 серпня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Музичук Н. Ю.
при секретарі - Довбенко Г.В.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2, про захист прав споживача, розірвання договору про ремонт транспортного засобу, відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язання та відшкодування моральної шкоди,
В березні 2015 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2, про захист прав споживача, розірвання договору про ремонт транспортного засобу, відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язання у загальній сумі 236 770 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. на підставі Закону України "Про захист прав споживачів», завданої у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань, передбачених договором, саме невиконання усного договору від 03.05.2014 року про ремонт транспортного засобу, прострочка виконання якого становить 270 днів, порушенням його прав, як споживача, позбавленням можливості вільно користуватися своїм транспортним засобом, чим викликані негативні наслідки, моральні втрати і страждання.
Заявою від 22.06.2015 року позивач збільшив позовні вимоги на суму 277 880,68, у зв'язку зі збільшенням терміну прострочки виконання умов договору, що становить 353 дні. Ціна позову складається із пені в сумі 229 309,82 грн. /розрахована із вартості робіт 21 635,43/ + ринкова вартість автомобіля 2 тис доларів США, що по офіційному курсу НБУ на час заяви 43270,86 грн. + передоплата відповідачу 5 300 грн.
В своїх запереченнях відповідач не визнав позовні вимоги, вважає, що позовна заява не підлягає до задоволення за наступних підстав. Запереченнями від 27.05.2015 року відповідач визнає укладення усного договору про надання послуг ремонту автомобіля, однак не визнає погодження сторонами зазначених позивачем умов такого договору. Додатковими запереченнями від 25.08.2015 року, внаслідок зміни позовних вимог, стверджує, що між позивачем та відповідачем не був укладений договір про надання послуг щодо виконання ремонтних робіт транспортного засобу, в якому були б викладені істотні умови договору, визначалась вартість, перелік робіт, строк виконання робіт, а була лише усна попередня домовленість про ремонт автомобіля. Розрахунки позивача повністю не відповідають фактичній вартості транспортного засобу, вартості ремонтних робіт, в тому числі із покликанням на курс валют долара США до гривні на час заяви про зміни до позову, такі є необґрунтованими, надуманими, суперечними чинному законодавству, без врахування того що автомобіль був непридатним для використання та не експлуатувався із 2012 року. Крім того, позивач не є власником переданого на ремонт транспортного засобу, що виключає застосування щодо нього норм законодавства про захист прав споживачів. Доказів на підтвердження моральної шкоди позивач не надав. Переданий позивачем на ремонт автомобіль «Volkswagen GolF», державний номерний знак НОМЕР_1, є непридатним до його експлуатації та використання, знаходиться на фактичному зберіганні відповідача із 05.05.2014 року, що тягне відповідні витрати, його технічний стан потребує значного обсягу ремонтних робіт і заміни запчастин, що впливає на вартість ремонтних робіт, та підтверджено звітом оцінювача. Ним проведені підготовчі демонтажні робот, частковий ремонт двигуна та замінені окремі деталі ходової частини автомобіля на загальну суму 15 500 /6 6000 + 9550/, що є підставою для їх відшкодування позивачем, права якого не були порушені.
Позивач повністю підтримав позовні вимоги в судовому засіданні. Додатково пояснив, що вважає усний договір та його істотні умови доведеними на підставі показів свідків, при цьому були обумовленими перелік ремонтних робіт, що зводились до ремонту кузова, вартість їх на суму еквівалентну 1 тис. у.о. та двохмісячний строк проведення ремонтних робіт автомобіля. Про надання ним запчастин для ремонту автомобіля обумовлено не було. Проведеним ремонтом двигуна та іншими ремонтними роботами відповідач вийшов за межі умов їх договору. Таких доказів про ремонт двигуна та актів виконаних ремонтних робіт відповідач до суду йому не пропонував і не надавав. Доказів технічного стану автомобіля на час передачі в ремонт 05.05.2014 року свідком ОСОБА_4 в нього немає. Щодо виконаних відповідачем ремонтних робіт, він цього не бачив. Щодо права вимоги, вважає його наявним, оскільки на підставі чинної на час договору із відповідачем про ремонт автомобіля довіреності від власника, він став стороною такого договору. Завдану йому майнову шкоду внаслідок невиконання умов договору відповідачем він визначив на власний розсуд, будь яких доказів з цього приводу не має. Визнає, що помилково врахував курс валют щодо долара США до гривні станом не на 03.05.2014 року, а на час зміни позовних вимог. Додаткових доказів щодо моральних страждань та завданої шкоди не має. Просить в повному обсязі задовольнити позовні вимоги про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Відповідач та представник відповідача позовних вимог не визнали, підтримали надані суду заперечення. Додатково пояснили, що ремонт автомобіля можна було провести за два місяці лише при наданні позивачем і наявності запасних частин до нього. Перелік ремонтних робіт не обумовлювався, сказано позивачем робити все, щоб автомобіль їхав, а він все оплатить. Перераховані позивачем /чого не заперечує/ 05.05.2015 року на його рахунок кошти він витратив на ремонт двигуна, оскільки автомобіль не заводився, був доставлений евакуатором. В телефонному режимі він повідомляв позивача про хід ремонту та попереджав про необхідність надання запчастин для кузова. Вартість вже проведених робіт по автомобілю суттєво перевищує надану позивачем суму, що підтверджено доказами. Продовження ремонту при відсутності коштів і запчастин неможливе. Позовні вимоги вважають безпідставними і недоведеними, просять відмовити в їх задоволенні.
Оцінюючи пояснення сторін, дослідженні надані в справі докази, встановленні обставини та наслідки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено на підставі пояснень сторін, доводів позовної заяви і заперечення, що позивачем ОСОБА_1, на підставі довіреності від імені ОСОБА_5 на представлення його інтересі в органах ДАІ, подавати, експлуатувати, знімати з обліку та ставити на облік в органах ДАІ, належний йому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого Житомирським ОРЕВ УДАІ 03.08.1999 року, автомобіль марки «Volkswagen GolF», державний номерний знак НОМЕР_1, для чого надане право представляти інтереси в судах всіх інстанцій з питань, що стосуються вказаного автомобіля, посвідченою 10.12.2009 року приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Житомирської області за р. № 2130, виданою 03 травня 2014 року строком на 5 років, досягнуто усної домовленості із відповідачем ФОП ОСОБА_2 про ремонт відповідачем вказаного автомобіля «Volkswagen GolF», 1981 року випуску.
05 Травня 2014 року автомобіль, що знаходився в розпорядженні позивача на підставі довіреності, за дорученням останнього був доставлений свідком ОСОБА_4 по місцю проведення ремонту на СТО ФОП ОСОБА_2 із використанням евакуатора, що підтверджується свідком і не заперечується сторонами.
Згідно наданої позивачем квитанції №О1АМ80854 від 05.05.2014 року, вбачається, що в рахунок поповнення карткового рахунку відповідача через відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» внесені кошти від ОСОБА_2 в сумі 5300,00 грн. Згідно позову і доводів позивача - в такий спосіб ним внесена передоплата на проведення ремонтних робіт. Внесення позивачем вказаних коштів відповідач не заперечує. Відповідачем частково виконані роботи по ремонту вказаного автомобіля, на що надані відповідні акти ФОП ОСОБА_7 від 15.10.2014 року та односторонній акт відповідача від 04.05.2015 року.
Згідно ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи /замовника/ певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно положень ст.866 ЦК України, Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовник а цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Згідно положень ст. 3 Закону України №1023-ХІІ від 12.05.1991 року з послідуючими змінами та доповненнями «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на гарантований рівень споживання, належну якість послуг, безпеку послуг та відшкодування збитків, завданих послугами неналежної якості та звернення до суду за захистом порушених прав.
Положеннями ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, у разі, якщо виконавець відступив від умов договору, споживач має право за своїм вибором відмовитись від договору про виконання робіт /надання послуг/ і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язання за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Із вищенаведених встановлених обставин та доказів вбачається домовленість сторін про укладення договору побутового підряду на ремонт автомобіля, порядок укладення якого врегульований ст.ст. 865,866 ЦК України та законодавством про захист прав споживачів, в результаті чого позивачем в розпорядження відповідача переданий автомобіль, що знаходився в його користуванні і розпорядженні, та внесена певна сума грошей від імені відповідача на рахунок відповідача для забезпечення проведення ремонтних робіт, які станом на час розгляду справи відповідачем частково виконані.
Належних допустимих доказів на підтвердження істотних умов такого договору між сторонами щодо обсягу робіт, строків виконання, надання забезпечення запчастин, вартості ремонтних робіт, як-то письмової квитанції виконавця послуг /підрядника/ оформлено не було. Допитані судом свідки не були очевидцями та не можуть підтвердити із достовірністю умов договору між сторонами.
Так, допитаний в якості свідка батько позивача ОСОБА_5, підтвердив факт зустрічі та домовленості 03.05.2014 року позивача та ФОП ОСОБА_2 в його господарстві, де стояв /був не на ходу/ із осені 2012 року належний йому автомобіль. За змістом показів та пояснень свідка щодо обставин зустрічі та умов домовленості свідок дав узагальнені покази, які вірогідно відомі зі слів сина та викликають сумнів його безпосередньої присутності під час такої домовленості. Крім того, свідок, як власник автомобіля, є не безсторонньою до результатів розгляду справи особою.
На підставі пояснень свідка ОСОБА_4 встановлено, що на початку літа 2014 року за його порадою сторони зустрілись та домовились, що за 2-3 місяці відповідач проведе ремонтні роботи автомобіля «Volkswagen GolF», в тому числі зварювальні роботи, фарбування, зробить щоб автомобіль «їхав» /став придатним до експлуатації/, за кошти в сумі 1 тисячу доларів США, оскільки автомобіль не був на ходу приблизно 3 роки. Після чого позивач дав йому гроші на евакуатор і він наступного дня привіз автомобіль на СТО ОСОБА_2. На початку березня 2015 року відповідач йому пояснив, що зробив ремонт двигуна вказаному автомобілю, накачав колеса, та автомобіль підготовлений до зварювальних робіт, але для роботи немає запасних частин.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що в 2003 році ремонтував автомобіль позивача «Volkswagen GolF», знає що він у вкрай поганому стані, а зі слів відповідача відомо, що завершити ремонт автомобіля той не може за відсутністю запчастин, в якому треба міняти кузов. Від відповідача відомо що проведений ремонт двигуна, полуось вставлена, колеса накачані, для завершення ремонту власник повинен знайти кузов. Спірний автомобіль в його присутності весною 2015 року заганяли своїм ходом в цех на мийку.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив в судовому засіданні, що в травні 2014 року на СТО відповідача привезли належний позивачу автомобіль«Volkswagen GolF», державний номерний знак НОМЕР_1, який він допомагав ремонтувати. Відомо, що зробили діагностику, ремонтували двигун та паливний насос, підготовили автомобіль до зварювальних робіт, на теперішній час автомобіль не відремонтований за відсутністю запасних частин. Умови домовленості йому невідомі.
Таким чином, на підставі показів свідків встановлено, що автомобіль «Volkswagen GolF», державний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_5, на проведення ремонту відповідачу переданий 05.05.2014 року, ремонт такого автомобіля не завершений за відсутністю запасних частин, істотні умови такого договору між сторонами сторонніми належними допустимими доказами не підтверджені.
Вважаючи дії відповідача невиконанням зобов'язання та порушенням його прав споживача, ОСОБА_1 звернувся 31.03.2015 року до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист його особистих прав споживача, розірвання договору та відшкодування завданої йому у цьому зв'язку матеріальної і моральної шкоди.
На підставі вищенаведених доказів встановлено, що станом на час укладення усного договору позивачем ОСОБА_1 на ремонт належного ОСОБА_5 автомобіля «Volkswagen GolF», державний номерний знак НОМЕР_1, йому надані повноваження на підставі чинної до 10.12.2014 року довіреності на такий транспортний засіб. Станом на час звернення до суду із позовною заявою та судового розгляду позовної заяви ОСОБА_1 не користувався наданими власником ОСОБА_5 повноваженнями на розпорядження майном у виді автомобіля та на представництво інтересів власника з питань що стосуються вказаного автомобіля в суді, вартість та технічний стан якого не підтверджені. Доводи відповідача в частині технічного стану і вартості переданого йому для проведення ремонту належного ОСОБА_5 легкового автомобіля, що підтверджується Звітом оцінювача ФОП ОСОБА_10 № КТЗ -130818/2 від 18.08.2015 року, що складає 16 781, грн.. позивачем не спростовані.
Доводи позивача в тій частині, що він був стороною усного договору не можуть бути прийняті до уваги судом повною мірою, оскільки договір міг бути чинним а позивач може бути споживачем з питань що стосуються вказаного автомобіля /стороною договору/ на час наданих позивачу повноважень за довіреністю, по закінченню термінів якої останній не має права вимоги на розірвання договору із поверненням йому автомобіля, стягнення вартості автомобіля та стягнення прострочення пені за період прострочення після закінчення дії довіреності, а рівно на стягнення моральної шкоди.
Вимоги в частині стягнення внесених ним за рахунок коштів передоплати робіт послуги по ремонту автомобіля за договором в розмірі 21 635,43 грн., не можуть бути вирішеними внаслідок ненадання позивачем належних доказів і достовірного розрахунку вказаної суми, визнання ним неправомірності власного розрахунку, при наданні банківської квитанції про внесення 05.05.2014 року коштів в розмірі 5300 грн.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають за відсутністю доказів права вимоги останнього по спору щодо належного на праві власності ОСОБА_5 автомобіля, також відсутності виокремлених, обґрунтованих доказами, розрахованих в грошовому виразі позовних вимог щодо порушення діями відповідача особистих його прав та інтересів позивача, також належного обґрунтованого розрахунку відповідних позовних вимог.
Судовий збір, при відмові з задоволенні позовних вимог звільненого від сплати судового збору позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України, компенсується за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57-60, 88,89, 208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2, про захист прав споживача, розірвання договору про ремонт транспортного засобу, відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язання на загальну суму 277 880,68 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук