Справа № 4с-201/11
05 грудня 2011 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді -Харечка С.П.
при секретарі -Хіміч З.В.Калетинець Т.В.
з участю представника заявника -ОСОБА_1
представника ДВС -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду справу за скаргою Публічного акціонерного товариства “Рівнеазот”на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про повернення виконавчого документу стягувачувід 15 червня 2011 року, -
Представник ПАТ “Рівнеазот”звернувся до Рівненського міського суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 та про визнання незаконною і скасування постанови державного виконавця від 15 червня 2011 року про повернення виконавчого документу стягувану, зобов'язати державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ -судовий наказ від 30 серпня 2010 року по справі № 2н-597/10 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження. В скарзі посилається на те, що державний виконавець винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2, 5 ст. 47 Закон України “Про виконавче провадження”. Зазначає, що державним виконавцем не було направлено стягувачу у визначений у законі триденний строк постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. Державним виконавцем не вжито всіх заходів примусового виконання рішення суду у визначених законом випадках, не наведено мотивування підстав винесення постанови. Крім того, державним виконавцем протиправно складено акт без з'ясування всіх обставин щодо відсутності боржника та його майна за адресою вказаною у виконавчому документі та без підпису стягувача. Державним виконавцем безпідставно наведено у постанові п. 5 ст. 47 Закону. Оскільки постанова винесена з неповним обґрунтуванням підстав повернення виконавчого документу стягувану та направлення стягувану постанови від 15 червня 2011 року з порушенням строків встановлених законом, то така постанова підлягає скасуванню, а виконавче провадження відновленню.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу повністю підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник державної виконавчої служби державний виконавець Токарець Т.С. підтримала подані до суду заперечення проти скарги, просила відмовити у її задоволенні. В суді вказала, що нею було проведено всі дії по розшуку боржника та його майна. У зв'язку із відсутністю майна боржника нею було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, дана постанова не порушує права стягувача, так як ним може бути подано повторно виконавчий лист до виконання.
Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомляла.
Заслухавши пояснення представника скаржника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 серпня 2010 року Рівненським міським судом було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ “Рівнеазот”заборгованості в сумі 815,00 грн. та судові витрати у розмірі 55,50 грн. 17 листопада 2010 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження по виконавчому листі по вищевказаній справі.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 15 червня 2011 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2, 5 ст. 47 ЗУ “Про виконавче провадження”, а саме у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, і здійснити державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; відповідно до відповіді реєструючи органів нерухомого та рухомого майна за боржником не зареєстровано. Актом державного виконавця встановлено, що майно, яке підлягає опису і арешту у боржника відсутнє.
Відповідно до п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ “Про виконавче провадження”виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Із наданих письмових пояснень судом встановлено, що державному виконавцю було відомо про місцезнаходження боржника і даний факт державним виконавцем не оспорено, а тому посилання державного виконавця на п. 5 ст. 47 Закону є безпідставним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку із відсутністю у боржника майна та здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходів щодо розшуку такого майна, суд вважає, що повернення із даних підстав виконавчого документу державним виконавцем було передчасним. Державним виконавцем вказано, що нею було надано запити до відповідних реєструючи органів і встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення. Однак, державним виконавцем не надано для суду жодного документу, який підтверджує надання запитів чи отримання відповідей на них.
Крім того, наданий державним виконавцем акт державного виконавця від 15 березня 2011 року про відсутність майна боржника суд до уваги не приймає за наступних підстав. Даний акт було складено не за місцем проживання боржника, за відсутності сторін виконавчого провадження, акт складено державним виконавцем Черепушко Т.С., а не державним виконавцем Токарець Т.С. в провадженні якої перебував виконавчий документ.
Державний виконавець Токарець Т.С., при винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувачу не виконала всі можливі вимоги ст. 5 Закону.
Окрім того, державним виконавцем у супереч вимогам ч. 4 ст.. 47 Закону при винесенні постанови не обґрунтовано підстави повернення виконавчого провадження.
Державним виконавцем порушено строк надсилання постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. Постанова була винесена державним виконавцем 15 червня 2011 року, а постанова надіслана стягувачу лише 06 вересня 2011 року.
З урахуванням викладеного слід зазначити, що державним виконавцем при виконанні судового наказу не було здійснено всіх визначених Законом заходів щодо виконання виконавчого листа і безпідставно, порушуючи вимоги законодавства, повернуто виконавчий документ стягувачу.
За наведених обставин дії державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2,5 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження”слід визнати неправомірними, а постанову незаконною та скасувати її, оскільки державним виконавцем не наведено належних доказів, що нею здійснено всі заходи по розшуку майна боржника, безпідставно вказано п. 5 ст. 47 Закону, неправомірно порушено строк надсилання постанови, складено акт про відсутність майна в супереч вимогам законодавства.
Вимога скаржника щодо зобов'язання державного виконавця прийняти виконавчий лист до виконання і винести постанову про відкриття виконавчого провадження, до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України, суд, -
Скаргу ПАТ “Рівнеазот”-задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 15 червня 2011 року протиправними.
Визнати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу від 15 червня 2011 року незаконною та скасувати її.
В задоволенні решти вимог -відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Харечко С.П.