"20" травня 2010 р.Справа № 02-2/7- 7/140-1916(6/167-17-9/18-194-3/376-3470)
Суддя Стадник М.С.,ознайомившись із скаргою директора виробничого комплексу «Галант»Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 на дії виконуючого обов'язки начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, а саме про скасування постанови від 24.03.2010р. про накладення на неї штрафу в розмірі 510,00 грн. за невиконання наказу господарського суду Тернопільської області від 23.11.2009 р. у справі №7/140-1916, як таку що прийнята з порушенням вимог законодавства та клопотанням про поновлення строку для подання скарги, оскільки такий порушений з поважних причин, встановив, що в прийняті скарги слід відмовити.
При цьому, суд виходив із наступного:
- стягувач, боржник або прокурор, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 ГПК України, мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, при цьому такі скарги розглядаються в порядку ГПК України.
Як випливає із скарги, така пред'явлена фізичною особою - директором виробничого комплексу «Галант»ОСОБА_1, на яку спірною постановою накладено виконавчою службою штраф відповідно до ст. 88 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин, у встановлений державним виконавцем строк, законних вимог державного виконавця.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
В Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.97 N 9-зп щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України зазначено, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Так як, ОСОБА_1 не є ні стягувачем, ні боржником, ні прокурором в розумінні ст. 1212 ГПК України, а тому позбавлена права на звернення до господарського суду, оскільки такі адміністративні справи, відповідно до вимог статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 зверталася до господарського суду із скаргою від 06.04.2010р. про той же предмет, із тих же підстав і між тими ж сторонами, і ухвалою господарського суду від 12.04.2010р. відмовлено у прийнятті скарги до розгляду по причині її непідсудності, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст.62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті скарги до розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись п.2 ч.1 ст. 62,ст. 86 ГПК України суддя господарського суду
1. Відмовити у прийнятті скарги директора виробничого комплексу «Галант»Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 на постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 24.03.2010р.
2. Скаргу від 14.05.2010р. і додані до неї на 6 аркушах матеріали, в тому числі квитанцію № 3 від 06.04.2010 р. про сплату державного мита повернути директору виробничого комплексу «Галант»Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України Гумен Володимирі Богданівні вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль.
3. Повернути ОСОБА_1 вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль державне мито в сумі 3 (три) грн. 40 копійок сплачених квитанцію № 3 від 06.04.2010року.
Суддя М.С. Стадник