79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.06.12 Справа№ 5015/2522/11
Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали
за заявою:Карпатської Інтернаціональної деревообробної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк”, м. Яворів;
про:розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2011 р.
у справі:№ 5015/2522/11
за позовом:Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра”, м. Київ;
до відповідача:Карпатської Інтернаціональної деревообробної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк”, м. Яворів;
про:стягнення 405 674,06 грн.
За участю представників:
від заявника (боржника): не з'явився;
від стягувача: ОСОБА_1, представник (довіреність №13-11-6819 від 07.05.2012р.)
На розгляд господарського суду Львівської області подано заяву Карпатської Інтернаціональної деревообробної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк”, м. Яворів про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2011 р. за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра”, м. Київ до Карпатської Інтернаціональної деревообробної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк”, м. Яворів про стягнення 405 674,06 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.05.2012 р. розгляд заяви було призначено на 28.05.2012 р. В судовому засіданні 28.05.2012 р. оголошувалась перерва до 06.06.2012 р.
В судове засідання з'явився представник заявника (боржника), заяву про розстрочку виконання рішення суду підтримав, просив суд її задоволити.
В судове засідання з'явився представник стягувача, проти розстрочення виконання рішення суду заперечив, просив відмовити в задоволенні.
Заявник - Карпатська Інтернаціональна деревообробна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк” в заяві про розстрочення виконання рішення суду просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2011 р. у справі №5015/2522/11 шляхом щомісячної сплати суми не менше 20 000,00 грн. до повного погашення заборгованості, посилаючись на скрутне фінансове становище у зв'язку з відсутністю коштів.
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що подана заява про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки можуть бути конкретні обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.
Заборгованість за договором кредитної лінії №277/МБ-ЦВ від 25.01.2008 р. виникла з вини відповідача, несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача -Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра”, та може призвести до негативних наслідків для нього.
Як зазначив представник стягувача, що також не спростовано і представником заявника, за час розгляду справи в суді першої інстанції, а також апеляційної інстанції, Карпатською Інтернаціональною деревообробною компанією у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк” не було вжито жодних заходів хоча б на часткове погашення заборгованості по договору кредитної лінії №277/МБ-ЦВ від 25.01.2008 р., що в свою чергу ставить під сумнів можливість виконання заявником зобов'язань щодо сплати суми заборгованості в разі розстрочення виконання рішення суду.
Викладені заявником у заяві доводи стосуються наслідків, які можуть настати після виконання рішення суду, не мають достовірного характеру та ґрунтуються на його припущеннях. В той же час заявником не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №5015/2522/11 чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, клопотань про витребування відповідних доказів заявником не подавалося. Також заявником не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про розстрочку, зміняться в майбутньому після можливого розстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.
Згідно ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні заяви Карпатської Інтернаціональної деревообробної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк”, м. Яворів про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2011 р. у справі №5015/2522/11 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра”, м. Київ до Карпатської Інтернаціональної деревообробної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Явіпарк”, м. Яворів про стягнення 405 674,06 грн. відмовити.
Суддя Мазовіта А.Б.