Дата документу 12.06.2015 Справа № 554/7708/15-к
Провадження № 1-КС/554/3701/2015
Іменем України
12.06.2015 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області юриста 2 класу ОСОБА_2 , про тимчасовий доступ до речей і документів,
встановила:
Старший слідчий слідчого відділу прокуратури Полтавської області юрист 2 класу ОСОБА_2 звернулась до суду із клопотанням про тимчасовий доступ, посилаючись на те, що Слідчим відділом прокуратури Полтавської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015170000000074 від 20.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Встановлено, що у Київському районному суді м. Полтава під час судового розгляду кримінального провадження № 1201417000000013 від 14.01.2014 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України виявлено, що грошові кошти у сумі 1500 доларів США, які були надані в судове засідання для дослідження доказів не відповідали тим грошовим коштам у сумі 1500 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди і були вилучені під час огляду місця події, а саме не співпадали їх серії та номера.
Досудове слідство кримінального провадження №1201417000000013 від 14.01.2014 здійснювалося слідчим ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном міліції ОСОБА_6 .
Так, для отримання фактичних даних про одержання неправомірної вигоди з боку начальника реєстраційної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 слідчим не були отримані кошти зі спеціального рахунку УМВС, кошти у сумі 1500 доларів США надав свідок ОСОБА_7 , а в подальшому вони були йому ж вручені для їх передачі як неправомірної вигоди, про що свідчить протокол огляду від 24.01.2014, складений оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_8 за дорученням слідчого ОСОБА_6 .
Згідно вказаного протоколу огляду ОСОБА_7 були передані кошти 1500 доларів США купюри номіналом по 100 доларів США, а саме:
1.купюра номіналом 100 доларів США серії HL № 26844245 F;
2.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 30338334 B;
3.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 77918393 G;
4.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 18369188 D;
5.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 25839828 I;
6.купюра номіналом 100 доларів США серії FL № 66465367 B;
7.купюра номіналом 100 доларів США серії FC № 00483577 A;
8.купюра номіналом 100 доларів США серії KI № 35178489 A;
9.купюра номіналом 100 доларів США серії HF № 76037023 E;
10.купюра номіналом 100 доларів США серії KC № 39487136 A;
11.купюра номіналом 100 доларів США серії KC № 39487138 A;
12.купюра номіналом 100 доларів США серії KC № 39487137 A;
13.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 34545491 K;
14.купюра номіналом 100 доларів США серії KE № 33134024 B;
15.купюра номіналом 100 доларів США серії KE № 33134025 B.
Вказані грошові кошти ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 як предмет неправомірної вигоди, які слідчий ОСОБА_9 24.01.2014 у ході огляду місця події виявила та вилучила у ОСОБА_5 . У подальшому грошові кошти слідчим ОСОБА_9 були передані слідчому ОСОБА_6 в упакованому та опечатаному вигляді.
Постановою слідчого ОСОБА_6 від 24.01.2014 вищевказані грошові кошти у сумі 1500 доларів США було визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава клопотання слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_6 про арешт майна, у тому числі і вищевказаних 1500 доларів США, задоволено.
23 квітня 2014 року досудове слідство було закінчено і обвинувальний акт затверджено прокурором, однак лише 15.05.2014 слідчим ОСОБА_6 передано на відповідальне зберігання до ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » паперовий конверт з 15 банкнотами доларів США.
За письмовою вимогою суду в судове засідання для дослідження доказів 29.01.2015 прокурором було надано речові докази, а саме: паперовий конверт з 15 банкнотами доларів США. У ході дослідження речових доказів було виявлено, що суду надані зовсім інші купюри, оскільки не співпадають номера та серії грошових купюр.
Суду надані 15 банкнот доларів США, а саме:
1.купюра номіналом 100 доларів США серії HF № 22378402 D;
2.купюра номіналом 100 доларів США серії KA № 37396562 A;
3.купюра номіналом 100 доларів США серії FK № 72138397 B;
4.купюра номіналом 100 доларів США серії HB № 72447875 I;
5.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 400105276 C;
6.купюра номіналом 100 доларів США серії KF № 50621168 A;
7.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 40010582 C;
8.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 10918448 A;
9.купюра номіналом 100 доларів США серії HF № 01231098 F;
10.купюра номіналом 100 доларів США серії HF № 22378401 D;
11.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 45749123 A;
12.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 89475993 N;
13.купюра номіналом 100 доларів США серії HK № 00756902 C;
14.купюра номіналом 100 доларів США серії KB № 07949209 N;
15.купюра номіналом 100 доларів США серії DE № 82212646 A.
Як зазначає у своїх показаннях прокурор у кримінальному провадженні №1201417000000013 від 14.01.2014 ОСОБА_10 питання дослідження речового доказу, а саме грошових коштів в сумі 1500 $, виникла приблизно в середині грудня 2014 року під час розгляду справи в суді. З цього часу і безпосередньо до 29.01.2015 він неодноразово, по кілька разів на тиждень, повідомляв слідчому ОСОБА_6 , як при особистих зустрічах, так і по телефону, про необхідність надання даних грошових коштів в судове засідання для дослідження, Однак слідчий ОСОБА_6 постійнно ігнорував вимоги під різними приводами. 29.01.2015 в судовому засіданні, після запиту суду про надання речових доказів, він вручив безпосередньому начальнику відділу, в якому працював ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , запит суду про надання доказів та попросив її особисто проконтролювати виконання даного запиту слідчим ОСОБА_6 та повідомив, що гроші повинні бути доставлені того ж дня до 14 год. Однак гроші до зазначеного строку доставлені не були. У зв'язку з цим він неодноразово телефонував слідчому ОСОБА_6 на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , яким останній користувався, на що той постійно відтягував час під приводом різних причин. Тільки після 16 год. гроші були доставлені слідчим до суду та були надані на дослідження.
З метою встановлення місць перебування та маршрутів пересування слідчого ОСОБА_6 29.01.2015, перевірки інших осіб, з якими він в той день зв'язувався, виникла необхідність в отриманні інформації про вхідні, вихідні дзвінки та текстові повідомлення по телефонному номеру НОМЕР_1 оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яким користувався ОСОБА_6 .
Слідчий клопотання підтримав.
Згідно до ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Ураховуючи вищевикладене, з метою встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 159-166 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Надати старшому слідчому слідчого відділу прокуратури Полтавської області юрист 2 класу ОСОБА_2 дозвіл на тимчасовий доступ до документів, в яких зберігаються відомості про вхідні та вихідні телефонні з'єднання по мобільному телефону за номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , 1987 р.н., за 29.01.2015 із зазначенням адреси (місця знаходження) користувача під час телефонних з'єднань з прив'язкою до базових станцій та їх вилучення на електронному носії, що перебувають у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за адресою АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_2 пред'явити представнику ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Строк дії ухвали - 1 місяць.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1