Дата документу 22.09.2015 Справа № 554/11956/15-ц
Справа №554/11956/15-ц
Провадження №2/554/3743/2015
22 вересня 2015 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 14.09.2011 року; з ціною позову 58705,01 гривень.
Зазначений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст. ст. 119, 120 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
В позовній заяві позивачем зазначається, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.
З таким твердженням не можна погодитись з наступних підстав.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Відповідно до пунктів 6, 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, що безпосередньо пов'язані з процедурою виведення банку з ринку та припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що ст. 5Закону України «Про судовий збір» визначено, зокрема, випадки, коли деякі органи влади, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору як позивачі.
Якщо ж згадані органи звертаються до суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або якщо їх звільнено від такої сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Зокрема, звільнення від сплати судового збору стосується спорів банку з Національним банком України та його органами, які виконують функції кредитора останньої інстанції для банків і організації системи рефінансування (пункт 3статті 7 Закону України «Про Національний банк України») з наданням відповідних кредитів та здійсненням інших операцій.
Звернення ж позивача до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, не пов'язано зі здійсненням тимчасової адміністрації, відтак, за подання позову необхідно сплачувати судовий збір.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 11.03.2015 року по справі № 910/14490/14 та постанові Верховного суду України від 27.05.2015 року по справі № 3-197гс15.
Таким чином, вважаю, що позивачем не сплачено судовий збір згідно вимог Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, яка подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,-
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування - залишити без руху.
Запропонувати позивачу виправити недоліки позовної заяви в термін, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М.Чуванова