Октябрський районний суд м.Полтави
м. Полтава, вул. Навроцького, 5, 36002, (05322) 53-25-10
Справа № 2-а-9646/11
07.11.2011 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, про визнання дій відповідача протиправними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни,-
В вересні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, про визнання дій відповідача протиправними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни , посилаючись те, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. У 2011 р. така допомога виплачувалася у неповному обсязі.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких повинна була бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати нарахувати та виплатити на її користь недоплачену допомогу за період часу з 01.04. 2011 року по 31.08.2011 р.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус «Дитина війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в, розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1. пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1 п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення И.П.4І розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ Октябрського району в м. Полтаві повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Також є обгрунтованими позовні вимоги щодо безпідставності недоотримання державної соціальної допомоги у 2009-2010 роках, оскільки після прийняття вищевказаного рішення Конституційного суду України знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року), тобто з цього часу відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, у 2009 та 2010 роках положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мали законну силу та не були змінені чи призупинені.
Тому з 01.01.2009 року позивач має право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Сторонам по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УГІФУ в Октябрському районі, за місцем проживання позивача.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Задовольняючи частково позовні вимоги, а саме до 18.06.2011 року, суд виходить з cт.7 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Установити, що у 2011 році норми і положення статтей 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) (Відомості ВРУ, 1992 р., №13 ст. 178 з наступними змінами), статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) (відомості ВРУ, 2005 р., № 4, ст.. 94 з наступними змінами), статей 14,22,37 та ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (2262-12) (Відомості ВРУ, 1992 р., №29, ст.. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та в розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 10, 11, 94 ч.3, ст. 183-2 КАС України, суд, -
Позов задовольнити .
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району щодо ненарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.04.2011 р. по 18.06.2011 р. протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 01.04.2011 р. по 18.06.2011 р з урахуванням проведених виплат.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня з дня отримання копії постанови через суд першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя А.І. Троцька