23 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5419/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю секретаря - Сировні Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, -
09 вересня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 549,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску, всупереч вимог пункту 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону не сплатив у передбачений законом строк єдиний внесок за 2012 рік в сумі 1151 грн. 48 коп., за І квартал 2013 року в розмірі 1194,03 грн.,у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Вказує, що рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 756 від 09.08.2013 було застосовано штрафні санкції в сумі 204,31 грн.
19 вересня 2013 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем коштів в розмірі 431,07 грн., у якій позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 118,75 грн.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, у прохальній частині позову, крім іншого, просив розгляд справи проводити за відсутності представника УПФУ в Лохвицькому районі Полтавської області.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (чинного з 01.01.2011 року, далі - Закон № 2464), з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою - підприємцем та взятий на облік як платник єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Починаючи з 01 січня 2011 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року N 22-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3.2 Порядку фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
Згідно з пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010, № 21-5 (надалі - Інструкція), платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до п. 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (зі змінами та доповненнями) визначено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
Розмір страхового внеску на 2012 рік встановлено статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в розмірі 34,7%.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2012 році, розмір мінімального страхового внеску на січень-березень 2012 року становить 372 грн. 33 коп., квітень - червень 2012 року - 379 грн. 62 коп., липень - вересень 2012 року - 382 грн. 39 коп., жовтень - листопад 2012 року - 387 грн. 95 коп., а в грудні 2012 року - 393 грн. 50 коп.
Таким чином, за 2012 рік відповідач повинен був сплатити до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області фіксований розмір єдиного внеску в сумі 2255,85 грн. Проте, вказана сума єдиного внеску сплачена відповідачем частково на загальну суму 1535,44 грн., що підтверджується картками особового рахунку відповідача, які наявні в матеріалах справи.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.
Єдиний внесок на 2013 рік було встановлено статтею 8 Закону № 2464 у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році, розмір мінімального страхового внеску на січень-березень 2013 року становить 398,01 грн.
На підставі вимог вказаної норми Закону, позивачем нараховано відповідачу суму єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за І квартал 2013 року в розмірі 1194,03 грн.
Разом з тим, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за І квартал 2013 року не виконала, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача.
Крім того, відповідно до частини десятої та пунктів 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з абзацом 1 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
На підставі вказаних норм, позивачем винесено та направлено на адресу відповідача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №756 від 09.08.2013 (отримане відповідачем 15.08.2013 згідно підпису на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення), яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 110,44 грн. та нараховано пені у розмірі 93,87 грн.
Абзацами 2, 3 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Доказів повної оплати вказаного рішення, його узгодження, скасування або невідповідність закону до матеріалів справи не додано та судом не встановлено.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем 17.05.2013 вручено відповідачу вимогу про сплату боргу від 03.05.2013 №Ф 246.
Частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Доказів оплати вказаної вимоги, її узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом не встановлено.
З відомостей картки особового рахунку платника єдиного внеску вбачається, що у встановлений законом строк сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за 2012 рік, І квартал 2013 року відповідачем не сплачена, а саме: за відповідачем рахується заборгованість за 2012 рік в розмірі 720,41 грн., за І квартал 2013 року в розмірі 1194,03 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску; 110,44 грн. - штраф та 93,87 грн. - пеня .
За таких обставин суд доходить висновку про те, що існування у відповідача боргу по сплаті єдиного внеску у загальній сумі 2 118,75 грн. перед Управлінням Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області доведено матеріалами справи.
На підставі пункту 7 частини першої статті 13 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 118,75 грн. (дві тисячі сто вісімнадцять гривень сімдесят п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 вересня 2013 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва