ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
17 вересня 2015 року № 813/4450/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Потабенко В.А.
за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,
за участю:
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - Германчука Р.В., згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області, відповідач) з наступними позовними вимогами:
- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Германчука Романа Васильовича щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_2: нежитлове приміщення (літ. "А - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1461,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення (літ. "Б - 2") - приміщення молочного блоку, заг. площа 494,5 кв м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, нежитлове приміщення (літ. "В - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1466,1 кв м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, протиправними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2015 року ВП № 48307133, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем про примусове виконання виконавчого напису № 6930, виданого 22.06.2015 року приватним нотаріусом Київського МНО Чуловським В.А. про задоволення вимог стягувача за рахунок коштів, отриманих від реалізації предметів іпотеки в сумі 3039003,35 грн.;
- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.07.2015 року ВП № 48307133, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем про примусове виконання виконавчого напису № 6930 виданого 22.06.2015 року приватним нотаріусом Київського МНО Чуловським В.А. про задоволення вимог стягувача за рахунок коштів, отриманих від реалізації предметів іпотеки в сумі 3039003,35 грн.;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знати арешт з майна боржника - ОСОБА_2: нежитлове приміщення (літ. "А - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1461,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення (літ. "Б - 2") - приміщення молочного блоку, заг. площа 494,5 кв м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, нежитлове приміщення (літ. "В - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1466,1 кв м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.07.2015 року ВП № 48307133, винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваних постанов було порушено вимоги чинного законодавства України. Порушення виконавця полягали в тому, що ним не було з'ясовано факту одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, якою встановлено строк для добровільного виконання виконавчого документа. У зв'язку з чим, передчасно було розпочато примусове виконання виконавчого листа з подальшим винесенням постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Таким чином, позивач вважає, що вказані дії державного виконавця призвели до позбавлення його права на добровільне виконання виконавчого листа. Відтак, просить позов задовольнити.
В судове засідання позивач не прибув, 17.09.2015 року скерував на адресу суду клопотання за вх. № 30543, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, з підстав наведених у письмових запереченнях, наданих суду 08.09.2015 року. Представник відповідача вважає, що оскаржувані постанови винесені державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Германчуком Р.В. у відповідності до норм чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Тому жодних підстав для їх скасування та визнання дій державного виконавця неправомірними немає. У зв'язку з вказаним, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Cудом з матеріалів справи встановлено, що на адресу відповідача надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2015 року за виконавчим написом № 6930, вчиненим 22.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, про звернення стягнення на:
- нежитлове приміщення (літ. "А - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1461,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- нежитлове приміщення (літ. "Б - 2") - приміщення молочного блоку, заг. площа 494,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
- нежитлове приміщення (літ. "В - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1466,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, що належать на праві власності ОСОБА_2 за рахунок коштів від реалізації вказаного майна, що перебуває в іпотеці, слід задовольнити вимоги стягувача у розмірі 3039003,35 грн.
Крім того, у даній заяві стягувач просив одночасно із відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника.
У зв'язку з вищенаведеним, 31.07.2015 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Германчуком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2015 року та накладено арешт на перелічені нежитлові приміщення боржника.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2015 року разом із супровідним листом скерована сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому написі.
Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення В - 6/5903 (8056500004120), постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2015 року отримана боржником 09.08.2015 року.
Одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Германчуком Р.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.07.2015 року ВП № 48307133, якою накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме: нежитлове приміщення (літ. "А - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1461,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення (літ. "Б - 2") - приміщення молочного блоку, заг. площа 494,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; нежитлове приміщення (літ. "В - 1") - приміщення корівника, заг. площа 1466,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та заборонено його відчужувати.
Зазначена постанова теж була скерована боржнику, супровідний лист від 31.07.2015 року.
Позивач не погоджуючись із відкриттям виконавчого провадження та накладенням арешту на майно боржника без надання йому можливості добровільно виконати виконавчий документ, звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи дане рішення, суд виходив з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження", цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", основними завданнями державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Перелік виконавчих документів, на підставі яких, державний виконавець здійснює примусове виконання рішень визначено у ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом та підлягає до виконання державною виконавчою службою.
Порядок відкриття виконавчого провадження визначений у ст. 19 вищевказаного Закону, згідно якої, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Вимоги до виконавчого документа визначені в ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", зазначено, що інші виконавчі документи (в тому числі і виконавчі написи нотаріуса) можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи або якщо сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно ч. 2 ст. 25 цього Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
З аналізу вищевказаних норм Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови державного виконавця та дії щодо винесення таких постанов відповідають чинному законодавству, яке регулює примусове виконанн виконавчих документів.
Так, державний виконавець, як того вимагає ст. ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", після отримання відповідної заяви від ТзОВ "Кредитні ініціативи" про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2015 року за виконавчим написом № 6930, вчиненим 22.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2, що перебуває в іпотеці, пересвідчився у відповідності виконавчого напису № 6930, вчиненого 22.06.2015 року, вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Застережень про невідповідність виконавчого напису № 6930 від 22.06.2015 року вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» позивач не висловлював.
Крім того, як випливає з матеріалів справи і пояснень представника відповідача, примусове виконання такого виконавчого напису № 6930 від 22.06.2015 року покладено на відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, оскільки сума зобов'язання становить більше трьох десяти мільйонів гривень.
В постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 48307133 від 31.07.2015 року державним виконавцем було надано боржнику строк для добровільного виконання виконавчого документа до 07.08.2015 року.
Того ж дня постанова була скерована ОСОБА_2 на адресу, що вказана у виконавчому написі. Вказане підтверджується супровідним листом від 31.07.2015 року, списком на відправлення рекомендованої кореспонденції та повідомленням про вручення поштового відправлення.
Щодо покликання позивача на передчасне накладення арешту на майно боржника, суд звертає увагу на те, що згідно ст. 25 цього Закону, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Крім того, як вбачається із заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2015 року, а саме із її резолютивної частини, з метою забезпечення виконання рішення, стягував просить одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника.
Відтак, 31.07.2015 року державним виконавцем на підставі заяви стягувача та у відповідності до ст. 25 Закону "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що дії відповідача відповідають вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця та оскаржувані постанови ґрунтуються на нормах чинного законодавства. При винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2015 року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.07.2015 року державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, звідси, в суду немає жодних підстав для визнання дій державного виконавця протиправними, а, відтак, відсутні і підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області зняти арешт з майна боржника.
Тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Згідно з ст. 94 КАС України, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18-19, 33-35, 69-71, 72, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст виготовлено та підписано 22.09.2015 року
Суддя Потабенко В.А.