Категорія №8.1.5
Іменем України
01 грудня 2011 року Справа № 2а-10489/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Петросян К.Е.,
при секретарі - Ковіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
03 листопада 2011 року позивач - Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція у Луганській області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5264,95 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
29.04.2009 державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної кантори Луганської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом №478, яким визнано спадкоємицею ? частини майна померлої ОСОБА_2, її доньку - ОСОБА_1. Відповідно до вказаного свідоцтва про спадщину, спадкове майно складалося з житлового будинку зі службовими будівлями. Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентерізації» Рубіжанської міської ради від 03.02.2009, вартість вище наведеного житлового будинку зі службовими будівлями складає 28448,00 грн., а вартість ? частини спадкового майна, складає 14224,00 грн.
25.03.2010 ОСОБА_1 до Рубіжанської ОДПІ подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 та задекларовано наступні суми доходу: 14224,00 грн. - від отримання у спадщину ? частини будинку, 3325,82 грн. - грошові внески та у сумі складають 17549,82 грн. На підставі п. 7.3. ст.. 7 Закону №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено податкове зобов'язання у сумі 5264,95 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання у визначений законом строк, Рубіжанською ОДПІ винесене податкове повідомлення №0001401730/0 від 23.04.2010, яке згідно поштового повідомлення отримане особисто відповідачем. Але, зазначене податкове зобов'язання відповідачем не сплачене до теперішнього часу.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача - ОСОБА_1 суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5264,95 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року № 889-IV втратив чинність. Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати платником податків -відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосовувати саме норми Закону України Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року № 889-IV, які встановлюють порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Абзацом 1 пункту 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990р. №509-XII.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом 29.04.2009 державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної кантори Луганської області ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом №478, яким визнано спадкоємицею ? частини майна померлої ОСОБА_2, її доньку - ОСОБА_1. Відповідно до свідоцтва про спадщину спадкове майно складається з житлового будинку зі службовими будівлями, у данному свідоцтві зазначено що, згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради від 03.02.2009 вартість вище наведеного житлового будинку зі службовими будівлями складає 28448,00 грн., а вартість ? частини спадкового майна, складає 14224,00 грн. (а.с. 7).
Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 29.04.2009 згідно з законом №477 підтверджується право ОСОБА_1 на ? спадкового майна, а саме: грошових внесків у філії - Рубіжанське відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» №3120 за рахунками №17888 та №915518718 з процентами та компенсацією. (а.с. 8).
25.03.2010 відповідачем до Рубіжанської ОДПІ подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 та задекларовано наступні суми доходу: 14224,00 грн. - від отримання у спадщину ? частини будинку, 3325,82 грн. - грошові внески, загальна сума - 17549,82 грн. На підставі п. 7.3. ст.. 7 Закону №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено податкове зобов'язання у сумі 5264,95 грн. (а.с. 9-12).
Сума податкового боргу підтверджується розрахунком суми податкового боргу з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику подіту або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту (а.с. 13), зворотнім боком облікової картки платника станом на 29.04.2011 у сумі 5264,95 грн. (а.с. 14).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків (п.58.2. ст.58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (п.58.3. ст.58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5. ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Так, податкове повідомлення №0001401730/0 від 23.04.2010 на суму 5264,95 грн., отримане відповідачем 27.04.2010, про що свідчить підпис відповідача на поштовому повідомленні (а.с. 15-16).
Даних про оскарження у встановленому законодавством порядку вказаного податкового повідомлення відповідачем, або даних про добровільну сплату останнім наявного податкового боргу в сумі 5264,95 грн. судом на час розгляду справи не встановлено.
Згідно із пунктом 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок, надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування, надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету врегульовано статтею 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Згідно з п. 2.1. ст.. 2 Закону України від 22 травня 2003 року №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закону) платниками податку є резидент, який оримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так й іноземні доходи, та нерезидент, який оримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Відповідно о п. 3.2. ст.. 3 Закону об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний доход з джерелом його походження з України, який підлягає кінцевому оподаткуванні при його сплаті.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону доход з джерелом його походження з України - будь-який доход, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-який видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати заходяться та території України. Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону, зокрема, такою особливістю є застосування до названих доходів спеціальної ставки, визначеної п. 7.3 ст. 7 Закону.
Питання фінансової відповідальності за порушення норм Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” врегульовано у статті 20 цього Закону.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII “Про систему оподаткування”податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком.
Згідно із пунктом 11 статті 10 Закону України 4 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, серед іншого, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи те, що за час судового розгляду справи сума заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5264,95 грн. відповідачем у добровільному порядку не погашена, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 01 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 06 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
< Текст >
Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, місце проживання: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Гоголя, 23) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5264,95 грн. (п'ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні 95 коп.) на користь державного бюджету.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 06 грудня 2011 року.
< Текст >
СуддяОСОБА_4