8.2.3
Іменем України
23 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1388/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Михальченко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 170,00 грн.,
02 вересня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 170,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає наступне.
Відповідач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку в Сватівській ОДПІ з 27.08.2012 за № 21456.
Відповідачем було подано до заяву до Сватівської ОДПІ про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.10.2012.
Позивачем було проведено камеральну перевірку даних податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, за результатами якої складено акт від 18.07.2014 № 177/17/НОМЕР_1, яким встановлено неподання в строк до 11.02.2013 податкової декларації за 2012 рік.
На підставі акта перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 № 0001281700.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в добровільному порядку позивач просить стягнути з відповідача податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 170,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не прибула, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до першої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з пунктом 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Реєстраційною службою Сватівського РУЮ Луганської області 23.08.2012 за № 2 374 000 0000 002942 (арк. справи 6-8) та перебуває на податковому обліку в якості платника податків в Сватівській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (арк. справи 11).
Відповідачем було обрано спрощену систему оподаткування на підставі заяви від 27.08.2012 № 21456 про застосування спрощеної системи оподаткування та віднесено до першої групи, вид діяльності - «роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами» (арк. справи 9).
Позивачем було проведено перевірку відповідача за результатами якої складено акт від 18.07.2014 № 177/17/НОМЕР_1, яким встановлено неподання в строк до 11.02.2013 податкової декларації за 2012 рік (арк. справи 18-19), на підставі якого позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 № 0001281700 на загальну суму 170,00 грн. (арк. справи 21).
За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 170,00 грн., у тому числі: штрафні санкції - 170,00 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 16-17).
У встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що слід задовольнити.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 170,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (отримувач: УК у Сватівському районі/м. Сватове/18050400, код 37928384, банк: ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО: 804013, р/р 31412699700272) податковий борг по єдиному податку в сумі 170,00 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 23 вересня 2015 року.
Суддя І.О. Свергун