Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
10 вересня 2015 року Справа № П/811/2786/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача - Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції
про зобов'язання вчинити дії.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі - відповідач), у якому просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, накладеного на підставі постанови АЕ 379840 від 23.11.2010 року Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ (Ланецька О.В.) та зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25.11.2010 року за № 10530866 реєстратором: Кіровоградська філія державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відносно 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала нині покійному чоловікові позивачки на праві приватної власності, відповідачем було помилково накладено арешт, у зв'язку з чим позивач позбавлена можливості вчиняти дії щодо прийняття спадщини та, відповідно, розпорядження зазначеним нерухомим майном.
У судове засідання сторони не прибули та натомість подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.26-27).
Крім того, представник відповідача зазначила у вказаному клопотанні, що проти задоволення позовних вимог в частині зняття арешту не заперечує та повідомила, що надати будь-які відомості щодо виконавчого провадження, у якому на майно позивача накладено арешт, неможливо, оскільки матеріали такого виконавчого провадження знищені та станом на 10 вересня 2015 року жодні виконавчі документи щодо стягнення з ОСОБА_3 на виконанні не перебувають.
На підставі частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Розглянувши у письмовому провадженні подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 про право власності від 11 лютого 1997 року, на праві приватної власності належить 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Іншими співвласниками вказаної квартири вказані: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.10).
14 березня 2014 року чоловік позивача - ОСОБА_3 -помер, що посвідчується відповідним свідоцтвом НОМЕР_3 від 17 березня 2014 року (а.с.11).
Після смерті чоловіка позивач звернулась до нотаріуса із заявою на прийняття спадщини від чоловіка (належної чоловікові частини квартири), де і дізналась про те, що на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3 накладено арешт.
Так, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №104585776 від 21 липня 2015 року, постановою Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ АЕ 379840 від 23 листопада 2010 року на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7, накладено арешт (а.с.14).
29 липня 2015 року позивач посередництвом адвоката звернулась до відповідача із заявою про зняття арешту з такого майна (а.с.14).
Однак, листом від 19 серпня 2015 року № 40889 Кіровський відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції повідомив про те, що відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень у Кіровському відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції на виконанні перебував судовий наказ №2н-13489 виданий 06 листопада 2009 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_7 на користь ВАТ "Плюс-Банк" боргу у розмірі 7345,84 грн. Згідно виконавчого документу боржник проживав за адресою АДРЕСА_2. Інших даних, за допомогою яких можна було б ідентифікувати боржника, у виконавчому документі не зазначено.
15 червня 2011 року виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документу завершено, а матеріали відповідного виконавчого провадження передано на зберігання до архіву.
Водночас, відповідач повідомив, що згідно акту знищення завершених виконавчих проваджень вищезазначене виконавче провадження було знищено за закінченням трирічного терміну зберігання, передбаченого наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження порядку роботи з документами в органах ДВС" від 25 грудня 2008 року №2274 (а.с.19-20).
Принагідно відповідач у вказаному листі зазначив, що станом на 18 серпня 2015 року виконавчі документи, за яким боржником є ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), на виконання до відділу не надходили та не перебувають (а.с. 19-20).
За таких умов позивач звернулась з відповідним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 (далі - Закон №606).
Статтею 2 Закону №606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Відповідно до статті 11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
За правилами частини першої статті 8 Закону України №606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
За визначенням частини першої статті 17 Закону України №606 учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Суд не спростовує доводів позивача про те, що у розумінні вищевказаних норм ОСОБА_3 не є ані стороною, ні учасником виконавчого провадження, при виконанні якого винесено постанову про накладення арешту АЕ379840 від 23 листопада 2010 року.
Водночас, правові наслідки, які мали б місце у випадку накладення арешту на майно особи, яка не є божником у виконавчому провадженні, до спірних правовідносин суд не застосовує, оскільки визначальним у даному випадку є факт завершення виконавчого провадження та знищення відповідних матеріалів.
Так, частинами першою, другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Отже, з аналізу зазначеної норми вбачається, що у разі закінчення виконавчого провадження передбачено зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Таким чином, у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, про що державним виконавцем має бути зазначено в постанові про закінчення виконавчого провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що виконавче провадження, в межах якого було винесено постанову АЕ 379840 від 23 листопада 2010 року та накладено арешт на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, було завершено, передано до архіву та згодом знищено (а.с.19-20).
Відтак, арешт, накладений на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 як на нерухоме майно боржника, мав бути знятий одночасно із закінченням відповідного виконавчого провадження.
Проте, арешт із такого майна дотепер не знято, що обумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 73,08 грн (а.с.2), присуджується ОСОБА_1
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Кіровський відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, накладеного на підставі постанови АЕ 379840 від 23 листопада 2010 року Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ (Ланецька О.В.) та зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25 листопада 2010 року за № 10530866 реєстратором: Кіровоградська філія державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України..
Присудити ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні, вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук